Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка Білоус 7.2.13.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Теми рефератів

  1. Теорії вимірювання, їх аналіз.

  2. Значення фізіологічних моделей для пояснення психологічних процесів.

  3. Концепція Фехнера.

  4. Генезис сприймання.

  5. Пороги відчуття та їх вимірювання.

6. Сприймання й оцінювання часу, їх онтогенез.

  1. Перцептивна організація людини.

Основні поняття і терміни: сприймання, предметність, цілісність, структурність, константність, апперцепція, узагальненість, вибірковість, ілюзії, сприймання простору, сприймання руху, сприймання часу, галюцинація.

Короткі теоретичні відомості

Сприймання – психічний процес, який відображає у свідомості людини предмети та явища в цілому під час їх безпосередньої дії на аналізатори. Сприймання і відчуття є сенсор­ними процесами, тобто формами відображення чуттєвого пізнання. Однак, на відміну від відчуттів, у процесах сприймання формується образ цілісного предмета шляхом відображення всієї сукупності його властивостей.

Фізіологічною основою сприймання є умовно-рефлекторна діяль­ність внутрішньоаналізаторного та міжаналізаторного комплексу нервових зв'язків, які зумовлюють цілісність і предметність явищ, що відображаються. Саме тому сприймання являє собою результат діяль­ності системи аналізаторів. Первинний аналіз, який здійснюється у рецепторах, доповнюється складною аналітико-синтетичною діяль­ністю мозкових відділів аналізаторів.

Загальні особливості сприймання: предметність, цілісність, структурність,

константність, апперцепція, узагальненість, вибірковість, ілюзії.

Види сприймання:

  1. За провідним аналізатором: зорове, слухове, смакове, нюхове, кінестезичне, дотикове сприймання;

  2. За формами існування матерії: сприймання простору, сприймання руху, сприймання часу.

Література: [5, 11, 13, 17, 18, 19].

Самостійна робота № 3 Тема. Особливості сприймання

  1. Роль моторних компонентів у сприйманні. Сприймання як дія.

  2. Характеристика основних властивостей та індивідуальних особли­востей сприймання.

  3. Проведення методик: «Дослідження сприймання просторових відношень і кмітливості за допомогою методики «Компаси», «Дослідження зорового сприймання приладової інформації та здатності швидкого і точного її оцінювання (методика «Шкали приладів»)», «Визначення властивості пізнавального контролю при його впливі на процес зорового сприймання», «Дослідження особливостей форми при пасивному й активному дотику».

Література: [5, 11, 13, 17, 18, 19].

Практичні заняття № 19 – 26

Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей пам’яті

Мета: ознайомлення зі змістом методик, набуття навичок самостійного дослідження пам’яті.

План

1. Визначення обсягу короткочасного запам’ятовування за методикою Джекобсона.

2. Дослідження опосередкованого запам’ятовування абстрактних понять.

3. Дослідження процесу запам'ятовування слів.

4. Дослідження переважаючого типу пам'яті.

5. Методика «Ретроактивне гальмування».

6. Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті.

7. Методика «Мимовільне запам'ятовування».

8. Дослідження асоціативної пам'яті.

9. Дослідження обсягу словесно-логічної пам'яті.

10. Методика дослідження обсягу короткотривалої пам'яті.

11. Дослідження обсягу короткотривалої оперативної пам'яті.

12. Дослідження мимовільної пам'яті.

13. Методика «Продуктивність запам'ятовування» (за Н. А. Литовцевою).

14. Методика «Чи хороша у Вас пам'ять?»

15. Методика «Продуктивність мимо­вільного запам'ятовування».