Короткі теоретичні відомості

Увага – це спрямованість і зосередже­ність свідомості людини на певних об'єктах при одночасному відво­ліканні від інших. Увага не є самостійним психічним процесом, а формою організації пізнавальних процесів та умовою їх успішного перебігу.

Види уваги:

1. За характером цільового спрямування та рівнем вольових зусиль: мимовільна увага, довільна увага, післядовільна увага;

2. За особливостями об'єктів уваги людини: зовнішня увага, внутрішня увага;

3. За формою організації уваги: групова увага, колективна увага, індивідуальна увага;

Властивості уваги: обсяг, концентрація, стійкість, коливання, переключення, розподіл.

Література: [5, 11, 13, 16, 18, 19, 20].

Самостійна робота № 5 Тема. Особливості уваги

1. Різновиди та форми уваги.

2. Властивості уваги.

3. Неуважність та її причини.

4. Проведення методик: «Оцінка стійкості та концентрації уваги за методикою «Переплутані лінії», «Дослідження характеристик довільної уваги методом інтелектуальної проби», «Дослідження обсягу, розподілу і переключення уваги за методикою «Розташування чисел», «Оцінка довільної зміни ступеня інтенсивності уваги, її періодичного підсилення чи послаблення».

Література: [5, 11, 13, 16, 18, 19, 20].

Практичні заняття № 29 – 33 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей мислення

Мета: ознайомлення зі змістом методик дослідження мислення та мови, набуття навичок самостійного дослідження мислення.

План

1. Дослідження аналітичності мислення.

2. Методика «Виключення зайвого».

3. Методика «Складні аналогії».

4. Методика «Виділення істотних ознак».

5. Опитувальник «Стиль мислення».

6. Вправа «Минулий досвід».

7. Вправа «Гнучкість мислення».

8. Визначення характеру вироблення та ступеня чутливості досліджуваного на установки, особливостей фіксування установки і наявності гнучкості чи ригідності мислення.

9. Дослідження ригідності мовлення.

10. Дослідження темпу усної мовної діяльності.

Теми рефератів

1. Дослідження розумових процесів.

2. Роль асоціацій в процесі мислення.

3. Структура і динаміка процесу розв’язання задач.

4. Мислення як предмет експериментального дослідження.

5. Динамічні особливості мовно-розумовних процесів.

Основні поняття і терміни: мислення, поняття, судження, умовивід, практичне мислення, теоретичне мислення, репродуктивне мислення, творче мислення, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення, абстрактне мислення, аналітичне мислення, інтуїтивне мислення, розумової операції, порівняння, абстракції, узагальнення, аналіз, синтез, конкретизація, класифікація, систематизація, евристика, інтелект, мова, мовлення.

Короткі теоретичні відомості

Мислення – це психічний процес, який відображає суттєве в предметах і явищах у найбільш узагальненій та опосередкованій формі. Мислення виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання й далеко виходить за його межі, оскільки будь-яка пізнавальна діяльність починається з відчуття та сприймання через пам'ять, і лише потім відбувається перехід до мислення у проблемній ситуації.

Основними функціями мислення є:

1) розуміння;

2) розв'язання проблем і задач;

3) цілеутворення, пов'язане з передбаченням;

4) рефлексія.

Логічні форми мислення: поняття, судження, умовивід.

Види мислення:

1) за характером завдань: практичне і теоретичне мислення;

2) за ступенем новизни та оригінальності: репродуктивне мислення і творче мислення;

3) за формою: наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення,, словесно-логічне чи абстрактне мислення;

4) за усвідомленістю: аналітичне мислення та інтуїтивне мислення.

Розумова дія виникає у процесі пізнання, теоретичної та практичної діяльності людини, є актом мислення, при якому розв'язується елементарна математична, лінгвістична, практична чи інша задача.

Етапи розумової дії:

1) виникнення задачі;

2) усвідомлення умови задачі;

3) активізація асоціацій, які виникають зі змістом розв'язання задачі;

4) відсів тих асоціацій, які далекі до розв'язання певної задачі;

5) поява передбачення або гіпотези, плану розв'язання задачі;

6) пошук методів розв'язання задачі;

7) перевірка гіпотези, реалізація плану розв'язання задачі;

8) перевірка результату.

Розумової операції: порівняння, абстракція, узагальнення, аналіз, синтез, конкретизація, класифікація, систематизація.

Евристика – наука, що вивчає продуктивне творче мислення.

Інтелект – загальна пізнавальна здібність, що визначає готовність людини до засвоєння та використання знань і досвіду, а також розумової поведінки у проблемних ситуаціях. Вимірюється інтелект за допомогою тестів.

Мовлення – процес спілкування людей за допомогою мови. Функції мовлення: експресивність (виразність) та об'єктивація внутрішнього змісту психічного життя у вербальних засобах.

Мова розглядається у психології як система словесних знаків, яка опосередковує психічну (і найперше, інтелектуальну) діяльність та реалізується у мовленні. Функції мови: сигніфікативна (означальна) та вираження змісту предмета інформації.

Основними елементами мови є її словниковий склад і граматична будова. Словниковий склад – це сукупність слів у кожній окремій мові. Слово як одиниця мови має два боки: зовнішній звуковий (фонетичний) та внутрішній смисловий (семантичний). Обидва вони є продуктом тривалого суспільно-історичного розвитку, їх єдність (однак не тотожність) і утворює слово. Мова характеризується своєю ієрархією. Причому на вершині ієрархії стоять речення. Речення складають словосполучення, які, у свою чергу, є сполученням слів.

Види мовлення:

1. За екстерiоризованiстю чи iнтерiоризованiстю:

внутрішнє зовнiшнє

письмове усне

афективне діалогічне монологiчне

2. За довiльнiстю: довiльне та мимовiльне.

3. За складністю психофізіологічних механізмів, якi забезпечують процес мовлення: хорове мовлення; ехолалiчне (просте повторення); мовлення – називання; комунікативне мовлення.

Література: [5, 11, 16, 18, 19, 20, 21, 24].