- •«Практикум із загальної психології»
- •Методичні вказівки щодо практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Практикум із загальної психології» для студентів денної форми навчання за напрямом 6.030102 – «Психологія»
- •1 Теми та погодинний розклад практичних занять і самостійної роботи
- •2 Перелік практичних занять та самостійної роботи Практичні заняття № 1 – 10 Тема. Методики дослідження професійної придатності
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 2 Тема. Особливості відчуттів
- •Практичні заняття № 13 – 18 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей сприймання
- •Самостійна робота № 1 Тема. Діагностика придатності до професії психолога
- •Практичні заняття № 11 – 12 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей відчуттів
- •Теми рефератів
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 3 Тема. Особливості сприймання
- •Практичні заняття № 19 – 26
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 4 Тема. Особливості пам'яті
- •Практичні заняття № 27 – 28 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей уваги
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 5 Тема. Особливості уваги
- •Практичні заняття № 29 – 33 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей мислення
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 6 Тема. Особливості мислення та мови
- •Практичні заняття № 34 – 36 Тема. Методики вивчення ц оцінювання особливостей уяви
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 8 Тема. Особливості емоцій
- •Практичні заняття № 40 – 42 Тема. Методики вивчення й оцінювання вольових якостей
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Спеціальні
- •Самостійна робота № 12 Тема. Особливості здібностей
- •3 Завдання до модульного контролю
- •4 Питання до іспиту, заліку
- •5 Критерії оцінювання
- •Умови, за яких студенти отримують можливість не складати іспит
- •Список літератури
- •1 Анкета визначення професійних намірів
- •2 Диференційно-діагностичний питальник інтересів (ддп за є. О. Клімовим)
- •3 Методика визначення формули професії (за м. С. Пряжніковим)
- •4 Методика визначення типу особистості (за Дж. Холландом)
- •5 Тест структури інтересів і схильностей (сіс)
- •6 Питальник професійної готовності (ппг за л. Кабардовою)
- •7 Тест «Художник – Мислитель»
- •8 Опитувальник професійних установок підлітків
- •9 Опитувальник «Якорі кар’єри»
- •Обробка та інтерпретація результатів
- •10 Тест «Чи комунікабельні ви?»
- •1 Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини
- •2 Дослідження зорових відчуттів
- •3 Дослідження м'язово-суглобових відчуттів
- •4 Дослідження рефлекторної природи відчуттів
- •1 Дослідження спостережливості
- •2 Дослідження сприйняття часу
- •3 Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів
- •Опрацювання результатів
- •4 Дослідження значення установки при сприйманні
- •5 Дослідження ілюзій сприймання
- •1 Дослідження обсягу короткочасної пам'яті
- •2 Методика «Піктограма»
- •3 Дослідження процесу запам'ятовування слів
- •4 Дослідження переважаючого типу пам'яті
- •5 Методика «Ретроактивне гальмування»
- •6 Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті
- •7 Методика «Мимовільне запам'ятовування»
- •8 Дослідження асоціативної пам'яті
- •Дослідження обсягу словесно-логічної пам'яті
- •10 Методика дослідження обсягу короткотривалої пам'яті
- •11 Дослідження обсягу короткотривалої оперативної пам'яті
- •12 Дослідження мимовільної пам'яті
- •13 Методика «Продуктивність запам'ятовування» (за н. А. Литовцевою)
- •14 Методика «Чи хороша у вас пам'ять?»
- •15 Методика «Продуктивність мимовільного запам'ятовування»
- •1 Дослідження переключення уваги
- •2 Методика «Віднімання»
- •3 Дослідження концентрації уваги
- •4 Дослідження вибірковості уваги
- •5 Методика «Таблиці Шульте»
- •6 Методика «Визначення концентрації уваги»
- •7 Методика «Обсяг уваги»
- •8 Методика «Розподіл уваги»
- •1 Дослідження аналітичності мислення
- •2 Методика «Виключення зайвого»
- •3 Методика «Складні аналогії»
- •4 Методика «Виділення істотних ознак»
- •5 Опитувальник «Стиль мислення»
- •Основні мисленнєві стратегії:
- •Загальна характеристика стилів мислення:
- •6 Вправа «Минулий досвід»
- •Стилі мислення в поведінці (ознаки для експрес-діагностики)
- •7 Вправа «Гнучкість мислення»
- •8 Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач
- •9 Дослідження ригідності мовлення
- •10 Дослідження темпу усної мовної діяльності
- •Дослідження продуктивності уяви
- •2 Дослідження творчої уяви
- •3 Дослідження індивідуальних особливостей уяви
- •4 Методика «Наскільки багата ваша уява»
- •5 Методика «Вигадати розповідь»
- •6 Особливості творчої уяви
- •7 Годинник
- •8 Малюнок
- •1 Тест «Дослідження тривожності» (опитувальник ч. Д. Спілбергера та ю. Л. Ханіна)
- •2 Дослідження стресостійкості
- •3 Методика «Самопочуття-активність-настрій»
- •4 Визначення рівня депресії
- •5 Діагностика «перешкод» у встановленні емоційних контактів (за в. Бойко)
- •6 Методика дослідження емоційної спрямованості (розробка б. І Додонова в авторській адаптації)
- •7 Вправа «Когнітивне реструктурування»
- •8 Дослідження настроїв за методикою «кольоропису»
- •9 Вправа «Подолання тривожності»
- •10 Вправа «Амбівалентні почуття»
- •1 Дослідження суб’єктивного контролю
- •Опитувальник
- •2 Дослідження сили волі
- •3 Методика «Чи рішучі ви?» (Ерік Берн)
- •4 Дослідження вольової саморегуляції
- •5 Вправа «Цілі життя»
- •6 Вправа «Суспільні цілі»
- •1 Визначення темпераменту за методикою Айзенка
- •Шкала нейротизм → емоційна стабільність
- •Експрес-методика є. Жарикова
- •3 Опитувальник властивостей темпераменту
- •4 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи холерика Вправа «Флегматик»
- •Вправа «Попелюшка»
- •5 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи флегматика
- •Вправа «Блазень»
- •6 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи сангвініка Вправа «Другий»
- •Вправа «Повний порядок»
- •7 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи меланхоліка Вправа «Оратор»
- •Вправа «Масовик - витівник»
- •1 Методика дослідження основних характерологічних тенденцій особистості
- •2 Дослідженнясхильності до ризику як риси характеру
- •3 Діагностика рівня емпатії (в. В. Бойко)
- •4 Дослідження спрямованості особистості
- •5 Визначення трьох станів особистості(ю. Акименко)
- •6 Дослідження загальної самооцінки за процедурою тестування (опитувальник г. М. Казанцевої)
- •7 Тест-опитувальник Смішека
- •Застрявання / застаряваючий тип:
- •Педантичність / педантичний тип:
- •Екзальтованість / афективно-екзальтований тип:
- •10. Циклотимність / циклотимний тип:
- •1 Діагностика лідерських здібностей (є. Жариков, є. Крушельницький)
- •2 Тест «q – Сортування»
5 Опитувальник «Стиль мислення»
Інструкція: «Цей опитувальник призначений для того, щоб допомогти вам визначити спосіб мислення, якому ви надаєте перевагу, а також манеру ставити запитання і приймати рішення. Серед запропонованих вам на вибір відповідей немає правильних чи неправильних. Максимум корисної інформації ви одержите в тому випадку, якщо будете якомога точніше повідомляти про особливості вашого реального мислення, а не про те, як, на вашу думку, варто було б мислити.
Кожен пункт даного опитувальника складається з твердження, з якого випливає п'ять можливих його закінчень. Ваше завдання – прорангувати кожне закінчення речення, тобто на бланку опитувальника в квадратиках праворуч від кожного закінчення проставити номери: 5, 4, 3, 2 чи 1, що вказують на міру вашої спрямованості на ту чи іншу відповідь: від 5 (найбільше підходить) до 1 (менше всього підходить). Кожен номер (бал) повинен бути використаний тільки один раз у групі з п'яти закінчень. Навіть якщо два (чи більше) варіанти закінчення речень здаються однаково притаманними вам, усе-таки намагайтеся їх упорядкувати. Кожне з п'яти закінчень у групі повинне одержати свій номер: 5, 4, 3, 2, 1.
Будь ласка, заповніть для тренування цей зразок:
Коли я читаю книгу за фахом, я звертаю увагу головним чином на:
Якість викладу, стиль……………………………………………………………….□
Основні ідеї книги…………………………………………………………………..□
Композицію й оформлення книги ………………………………………………..□
Логіку й аргументацію автора……………………………………………………...□
Висновки, які можна зробити з цієї книги………………………………………...□
Якщо ви впевнені, що зрозуміли наведену вище інструкцію, продовжуйте працювати далі.
А. Коли між людьми відбувається конфлікт на ґрунті ідей, я віддаю перевагу тій стороні, що:
Приймає, визнає конфлікт і намагається висловити його відкрито…………..□
Більш за все зачіпає мої власні цінності та ідеали……………………………..□
Краще за всіх відображає мої особисті погляди і досвід………………………□
Пасує до ситуації найбільш логічно і послідовно……………………………...□
Викладає аргументи найбільш коротко і переконливо………………..............□
Б. Коли я починаю працювати над проектом у складі групи, найважливіше для мене:
Зрозуміти мету і значення цього проекту …………………………….□
Розкрити мету і цінності учасників робочої групи ……………………...........□
Визначити, як ми збираємося розробляти даний проект………………………□
Зрозуміти, яку користь цей проект може принести для нашої групи………...□
5. Щоб робота над проектом була організована і зрушила з місця ………………□
В. Говорячи в цілому, я засвоюю нові ідеї найкраще, коли можу:
Пов'язати їх з поточними чи майбутніми заняттями…………………………..□
Застосувати їх до конкретних ситуацій …………………….............□
Зосередитися на них і ретельно їх проаналізувати ……………………………□
Зрозуміти, наскільки вони подібні до звичних ідей…………………………...□
Протиставити їх іншим ідеям …………………….............□
Г. Для мене графіки, схеми, креслення в книгах чи статтях зазвичай:
Корисніші від тексту, якщо вони точні ……………………………..□
Корисні, якщо вони чітко відображають важливі факти ……………………..□
Корисні, якщо вони підкріплюються і пояснюються текстом..........................□
Корисні, якщо вони піднімають питання поза текстом…………….................□
Не більш і не менш корисні, ніж інші матеріали ……………………………..□
Д. Якби мені запропонували провести дослідження, я, імовірно, почав би з:
Спроби визначити його місце в більш широкому контексті............................□
Визначення того, чи зможу я виконати його сам, або мені буде потрібна допомога……………………………………………………………………………..□
3. Міркувань і пропозицій щодо можливих результатів…………………………□
4. Рішення про те, чи варто взагалі проводити це дослідження..........................□
5. Спроби сформулювати проблему якомога повніше і точніше………………..□
Е. Якби мені довелося збирати від членів якоїсь організації інформацію, що стосується її нагальних проблем, я волів би:
1. Зустрітися з ними індивідуально і поставити кожному свої конкретні запитання……………………………………………………………………………□
2. Провести загальні збори і попросити їх висловити свої думки……...............□
3. Опитати їх невеликими групами, ставлячи загальні питання.........................□
4. Зустрітися неофіційно із впливовими людьми і з'ясувати їх погляди ………□
5. Попросити членів організації надати мені (бажано в письмовій формі) усю причетну до справи інформацію, якою вони володіють……………............... □
Ж. Імовірно, я буду вважати щось правильним, істинним, якщо це «щось»:
1. Вистояло проти опозиції, витримало опір протилежних підходів……………□
2. Узгоджується з іншими речами, яким я вірю………………………………….□
3. Було підтверджено практикою………………………………………………….□
4. Піддається логічному і науковому доказу……………………………………..□
5. Можна перевірити особисто на доступних спостереженню фактах…………□
И. Коли я на дозвіллі читаю журнальну статтю, вона буде швидше за все:
1. Про те, як комусь удалося розв'язати особисту, соціальну проблему………..□
2. Присвячена дискусійному політичному чи соціальному питанню…………..□
3. Повідомленням про наукове чи історичне дослідження………………………□
4. Про цікаву, людину чи подію……………………………………………………□
5. Точною, без будь-якого домислу, з повідомленням про чийсь цікавий життєвий досвід……………………………………………………………………..□
І. Коли я читаю звіт про роботу, я звертаю найбільше уваги на:
1. Близькість висновків до мого особистого досвіду ……………………………□
2. Можливість виконання даних рекомендацій …………………………………..□
Надійність і обґрунтованість результатів фактичними даними………………□
Розуміння автором цілей та завдань роботи……………………………………□
Інтерпретацію даних……………………………………………………………..□
К. Коли переді мною поставлено завдання, перше, що я хочу довідатися – це:
Який найкращий метод для вирішення даного завдання……………………..□
Кому і коли потрібно, щоб це завдання було вирішене……………………….□
Чому це завдання варто вирішувати ……………………………□
Який вплив його вирішення може мати на інші завдання, що доводиться вирішувати…………………………………………………………………………...□
5. Яка пряма, негайна користь від вирішення даного завдання………………….□
Л. Звичайно я довідуюся максимум про те, як зробити щось нове, завдяки тому що:
1. Усвідомлюю для себе, як це пов'язане з іншим, що мені добре знайоме…….□
Беруся за справу якомога раніше …………………………….□
Вислуховую різні точки зору з приводу того, як це зробити…………………□
Є хтось, хто показує мені, як це зробити……………………………………….□
Ретельно аналізую, як це зробити якнайкраще………………………………...□
М. Якби мені довелося проходити якесь випробування чи складати іспит, я волів би мати:
1. Набір об'єктивних, проблемно-орієнтованих питань з предмета…………….□
Дискусію з тими, хто також проходить іспит …………………………….□
Усний виклад і демонстрацію того, що я знаю …………………………….□
Повідомлення у вільній формі про те, як я застосував те, чому навчився.......□
5. Письмовий звіт, що охоплює історію питання, теорію і метод ………………□
Н. Люди, чиї особисті якості я поважаю більш за все, це, ймовірно:
Видатні філософи і вчені ……………………………..□
Письменники і вчителі ……………………………..□
Лідери ділових і політичних кіл ……………………………..□
Економісти й інженери ……………………………..□
Фермери і журналісти ……………………………..□
П. У цілому я знаходжу теорію корисною, якщо вона:
Є спорідненою до тих теорій та ідей, що я вже засвоїв……………………….□
Пояснює речі новим для мене чином ……………………………..□
Здатна системно пояснювати низку пов'язаних з нею ситуацій………………□
Слугує проясненню мого власного досвіду і спостережень............................□
Має конкретне практичне застосування………………………………………..□
Р. Коли я читаю статтю з дискусійного питання, я бажав би, щоб у ній:
Висвітлювалися переваги для мене в залежності від обраної точки зору… ...□
Викладалися всі факти в ході дискусії ………………………………...............□
Логічно і послідовно викладалися суперечливі питання, що стосуються даної проблеми…………………………………………………………………………….□
Визначалися цінності, що сповідує автор………………………………………□
Яскраво висвітлювалися обидві сторони суперечливого питання і суть конфлікту…………………………………………………………………………….□
С. Коли я читаю книгу, що виходить за межі моєї безпосередньої діяльності, я роблю це головним чином унаслідок:
Зацікавленості в удосконаленні своїх професійних знань...............................□
Вказівки з боку шанованої мною людини на можливу корисність…………...□
Бажання розширити свою загальну ерудицію …………………………….□
Бажання вийти за межі власної діяльності для різноманітності………………□
Прагнення довідатися більше про визначений предмет ……………………..□
Т. Коли я вперше підходжу до якоїсь технічної проблеми, я швидше за все буду:
1. Намагатися пов'язати її з більш загальною проблемою чи теорією ……….□
Шукати шляхів і способів вирішення цієї проблеми…………………………..□
Обмірковувати альтернативні способи її вирішення…………………………..□
Шукати способи, якими інші вже вирішили цю проблему .............................□
Намагатися знайти найкращу процедуру для її вирішення…………………...□
У. У цілому я найбільше схильний до того, щоб: 1. Знаходити існуючі методи, що працюють, і використовувати їх якнайкраще.□
Ламати голову над тим, як різнорідні методи могли б працювати разом ...□
Відкривати нові і більш розроблені методи …………………………….□
Знаходити способи змусити існуючі методи працювати краще і по-новому..□
Розбиратися в тому, як і чому існуючі методи повинні працювати………….□
А тепер складіть вибрані вами номери як бали відповідей за наступними формулами:
С = 1(А + Е + Ї) + 2(Б + Є + Й) + 5(В + Ж + К) + + 4 (Г + 3 + Л) + З (Ґ + И + Л) + 2 (Д + І + Н)
І = 2(А + Е + Ї) + 1(Б + Є + Й) + 4(В + Ж + К) + + З (Г + 3 + Л) + 1 (Ґ + И + М) + З (Д + І + Н)
П = 3(А + Е + Ї) + 4(Б + Є + Й) + 1(В + Ж + К) ++ 5 (Г + 3 + Л) + 2 (Ґ + И + М) + 4 (Д + І + Н)
А = 4(А + Е + Ї) + 3(Б + Є + Й) + 3(В + Ж + К) + + 1 (Г + 3 + Л) + 5 (Ґ + И + М) + 5 (Д + І + Н)
Р = 5(А + Е + Ї) + 5(Б + Є + Й) + 2(В + Ж + К) ++ 2 (Г + 3 + Л) + 4 (Ґ + И + М) + 1 (Д + І + Н),
де С, І, П, А и Р — основні розумові стратегії, відповідно: синтезатор, ідеаліст, прагматик, аналітик, реаліст. Наприклад, вираз 1(А + Е + Ї) означає, що необхідно скласти бали за першими закінченнями у пунктах А, Е і Ї опитувальника, 4 (Г + З + Л) — складаються бали за четвертими закінченнями у пунктах Г, З і Л.
