- •«Практикум із загальної психології»
- •Методичні вказівки щодо практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Практикум із загальної психології» для студентів денної форми навчання за напрямом 6.030102 – «Психологія»
- •1 Теми та погодинний розклад практичних занять і самостійної роботи
- •2 Перелік практичних занять та самостійної роботи Практичні заняття № 1 – 10 Тема. Методики дослідження професійної придатності
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 2 Тема. Особливості відчуттів
- •Практичні заняття № 13 – 18 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей сприймання
- •Самостійна робота № 1 Тема. Діагностика придатності до професії психолога
- •Практичні заняття № 11 – 12 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей відчуттів
- •Теми рефератів
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 3 Тема. Особливості сприймання
- •Практичні заняття № 19 – 26
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 4 Тема. Особливості пам'яті
- •Практичні заняття № 27 – 28 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей уваги
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 5 Тема. Особливості уваги
- •Практичні заняття № 29 – 33 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей мислення
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 6 Тема. Особливості мислення та мови
- •Практичні заняття № 34 – 36 Тема. Методики вивчення ц оцінювання особливостей уяви
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 8 Тема. Особливості емоцій
- •Практичні заняття № 40 – 42 Тема. Методики вивчення й оцінювання вольових якостей
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Спеціальні
- •Самостійна робота № 12 Тема. Особливості здібностей
- •3 Завдання до модульного контролю
- •4 Питання до іспиту, заліку
- •5 Критерії оцінювання
- •Умови, за яких студенти отримують можливість не складати іспит
- •Список літератури
- •1 Анкета визначення професійних намірів
- •2 Диференційно-діагностичний питальник інтересів (ддп за є. О. Клімовим)
- •3 Методика визначення формули професії (за м. С. Пряжніковим)
- •4 Методика визначення типу особистості (за Дж. Холландом)
- •5 Тест структури інтересів і схильностей (сіс)
- •6 Питальник професійної готовності (ппг за л. Кабардовою)
- •7 Тест «Художник – Мислитель»
- •8 Опитувальник професійних установок підлітків
- •9 Опитувальник «Якорі кар’єри»
- •Обробка та інтерпретація результатів
- •10 Тест «Чи комунікабельні ви?»
- •1 Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини
- •2 Дослідження зорових відчуттів
- •3 Дослідження м'язово-суглобових відчуттів
- •4 Дослідження рефлекторної природи відчуттів
- •1 Дослідження спостережливості
- •2 Дослідження сприйняття часу
- •3 Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів
- •Опрацювання результатів
- •4 Дослідження значення установки при сприйманні
- •5 Дослідження ілюзій сприймання
- •1 Дослідження обсягу короткочасної пам'яті
- •2 Методика «Піктограма»
- •3 Дослідження процесу запам'ятовування слів
- •4 Дослідження переважаючого типу пам'яті
- •5 Методика «Ретроактивне гальмування»
- •6 Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті
- •7 Методика «Мимовільне запам'ятовування»
- •8 Дослідження асоціативної пам'яті
- •Дослідження обсягу словесно-логічної пам'яті
- •10 Методика дослідження обсягу короткотривалої пам'яті
- •11 Дослідження обсягу короткотривалої оперативної пам'яті
- •12 Дослідження мимовільної пам'яті
- •13 Методика «Продуктивність запам'ятовування» (за н. А. Литовцевою)
- •14 Методика «Чи хороша у вас пам'ять?»
- •15 Методика «Продуктивність мимовільного запам'ятовування»
- •1 Дослідження переключення уваги
- •2 Методика «Віднімання»
- •3 Дослідження концентрації уваги
- •4 Дослідження вибірковості уваги
- •5 Методика «Таблиці Шульте»
- •6 Методика «Визначення концентрації уваги»
- •7 Методика «Обсяг уваги»
- •8 Методика «Розподіл уваги»
- •1 Дослідження аналітичності мислення
- •2 Методика «Виключення зайвого»
- •3 Методика «Складні аналогії»
- •4 Методика «Виділення істотних ознак»
- •5 Опитувальник «Стиль мислення»
- •Основні мисленнєві стратегії:
- •Загальна характеристика стилів мислення:
- •6 Вправа «Минулий досвід»
- •Стилі мислення в поведінці (ознаки для експрес-діагностики)
- •7 Вправа «Гнучкість мислення»
- •8 Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач
- •9 Дослідження ригідності мовлення
- •10 Дослідження темпу усної мовної діяльності
- •Дослідження продуктивності уяви
- •2 Дослідження творчої уяви
- •3 Дослідження індивідуальних особливостей уяви
- •4 Методика «Наскільки багата ваша уява»
- •5 Методика «Вигадати розповідь»
- •6 Особливості творчої уяви
- •7 Годинник
- •8 Малюнок
- •1 Тест «Дослідження тривожності» (опитувальник ч. Д. Спілбергера та ю. Л. Ханіна)
- •2 Дослідження стресостійкості
- •3 Методика «Самопочуття-активність-настрій»
- •4 Визначення рівня депресії
- •5 Діагностика «перешкод» у встановленні емоційних контактів (за в. Бойко)
- •6 Методика дослідження емоційної спрямованості (розробка б. І Додонова в авторській адаптації)
- •7 Вправа «Когнітивне реструктурування»
- •8 Дослідження настроїв за методикою «кольоропису»
- •9 Вправа «Подолання тривожності»
- •10 Вправа «Амбівалентні почуття»
- •1 Дослідження суб’єктивного контролю
- •Опитувальник
- •2 Дослідження сили волі
- •3 Методика «Чи рішучі ви?» (Ерік Берн)
- •4 Дослідження вольової саморегуляції
- •5 Вправа «Цілі життя»
- •6 Вправа «Суспільні цілі»
- •1 Визначення темпераменту за методикою Айзенка
- •Шкала нейротизм → емоційна стабільність
- •Експрес-методика є. Жарикова
- •3 Опитувальник властивостей темпераменту
- •4 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи холерика Вправа «Флегматик»
- •Вправа «Попелюшка»
- •5 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи флегматика
- •Вправа «Блазень»
- •6 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи сангвініка Вправа «Другий»
- •Вправа «Повний порядок»
- •7 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи меланхоліка Вправа «Оратор»
- •Вправа «Масовик - витівник»
- •1 Методика дослідження основних характерологічних тенденцій особистості
- •2 Дослідженнясхильності до ризику як риси характеру
- •3 Діагностика рівня емпатії (в. В. Бойко)
- •4 Дослідження спрямованості особистості
- •5 Визначення трьох станів особистості(ю. Акименко)
- •6 Дослідження загальної самооцінки за процедурою тестування (опитувальник г. М. Казанцевої)
- •7 Тест-опитувальник Смішека
- •Застрявання / застаряваючий тип:
- •Педантичність / педантичний тип:
- •Екзальтованість / афективно-екзальтований тип:
- •10. Циклотимність / циклотимний тип:
- •1 Діагностика лідерських здібностей (є. Жариков, є. Крушельницький)
- •2 Тест «q – Сортування»
Опитувальник
Просування по службових сходах більше залежить від успішного збігу обставин, ніж від здібностей людини.
Більшість розлучень виникає через те, що люди не захотіли пристосовуватися один до одного.
Хвороба – справа випадку: якщо маєш захворіти, то вже нічим не зарадиш.
Люди стають самотніми тому, що самі не виявляють інтересу і дружнього ставлення до оточуючих.
Здійснення моїх бажань часто залежить від удачі.
Даремно докладати зусиль для того, щоб завоювати симпатії інших людей.
Зовнішні обставини (батьки, добробут) впливають на сімейне щастя не менше, ніж стосунки подружжя.
Я часто відчуваю, що мало впливаю на те, що відбувається зі мною.
Як правило, керівництво виявляється більш ефективним, коли постійно контролює дії підлеглих, а не покладається на їх самостійність.
Мої оцінки в школі часто залежали від випадкових обставин (наприклад, від настрою вчителя), а не від моїх власних зусиль.
Коли я планую, то здебільшого вірю, що зможу втілити свої плани.
Те, що багатьом людям здається успіхом чи удачею, насправді є результатом тривалих цілеспрямованих зусиль.
Думаю, що правильний спосіб життя може більше допомогти здоров’ю, ніж лікарі та ліки.
Якщо люди не пасують один одному, то як би вони не намагалися налагодити сімейне життя, вони все одно не зможуть цього зробити.
Те добре, що я роблю, зазвичай буває гідно оцінено іншими.
Діти виростають такими, якими їх виховують батьки.
Думаю, що випадок чи доля не відіграють великої ролі в моєму житті.
Я намагаюся не планувати наперед, тому що багато залежить від того, як складуться обставини.
Мої оцінки в школі залежали переважно від моїх зусиль і від ступеня підготовки.
У сімейних конфліктах я частіше відчуваю провину за собою, ніж за протилежною стороною.
Життя більшості людей залежить від збігу обставин.
Я надаю перевагу такому керівництву, при якому можна самостійно визначити, що і як робити.
Думаю, що мій спосіб життя жодним чином не є причиною моїх хвороб.
Як правило, саме невдалий збіг обставин заважає людям досягнути успіху у своїх справах.
Урешті-решт, за погане керівництво відповідають самі люди, які працюють в установі.
Я часто відчуваю, що нічого не можу змінити в стосунках, що склалися в сім‘ї.
Якщо я дуже захочу, то зможу привернути до себе увагу будь-кого.
На підростаюче покоління впливає так багато різноманітних обставин, що зусилля батьків у вихованні батьків часто виявляються не результативними.
Те, що зі мною трапляється – це справа моїх власних рук.
Важко буває зрозуміти, чому керівники діють так, а не інакше.
Людина, яка не змогла досягти успіху у своїй роботі, швидше за все, не доклала достатньо зусиль для цього.
Найчастіше я можу домогтися від членів моєї сім’ї того, чого я захочу.
У неприємностях і невдачах, які трапляються в моєму житті, більше були винні інші люди , ніж я.
Дитину завжди можна вберегти від застуди, якщо за нею доглядати і правильно її одягати.
У складних обставинах я вважаю за краще зачекати, доки проблема розв’яжеться сама собою.
Успіх – це результат наполегливої праці, і він мало залежить від випадку чи від удачі.
Я відчуваю, що від мене більше, ніж від інших, залежить щастя моєї сім’ї.
Мені завжди було важко зрозуміти, чому я подобаюсь одним людям і не подобаюсь іншим.
Я завжди надаю перевагу прийняттю рішень і самостійним діям, а не сподіваюсь на допомогу інших людей чи на долю.
На жаль, заслуги людини часто залишаються не визнаними, незважаючи на всі її намагання.
У сімейному житті бувають такі ситуації, які не можливо змінити навіть за найбільшого бажання.
Здібні люди, які не зуміли реалізувати свої можливості, мають звинувачувати в цьому тільки самих себе.
Левова частка моїх успіхів були можливі тільки завдяки допомозі інших людей.
Більшість невдач у моєму житті були від невміння, від незнання або від лінощів і мало залежали від удачі чи невдачі.
Мета оброблення результатів: отримання показника локусу суб’єктивного контролю, тобто показника загальної інтернальності Ιo. Це сума збігів відповідей досліджуваного з відповідними, які наведено в табл. К.1.
Таблиця К.1 – Ключі
Відповіді |
Номер запитання |
+ (згоден) |
2, 4, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 19, 20, 22, 25, 27, 29, 31, 32, 34, 36, 37, 39, 42, 44 |
– (не згоден) |
1, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 14, 18, 21, 23, 24, 26, 28, 30, 33, 35, 38, 40, 41, 43 |
Аналіз результатів. Локус контролю – це характеристика вольової сфери людини, яка відображає її нахил приписувати відповідальність за результати своєї діяльності зовнішніми силами або власними здібностями і зусиллями. Приписування відповідальності за результати своєї діяльності зовнішнім силам називається екстернальним, або зовнішнім, локусом контролю, а приписування відповідальності власним здібностям і зусиллям – інтернальним, або внутрішнім локусом контролю. Таким чином, можливі два полярні типи особистостей, залежно від локалізації контролю: екстернальний та інтернальний. Будь-якій людині властива певна позиція на континуумі від екстерального до інтегрального типу. Отриманий у процесі оброблення результатів показник локусу контролю (Іo) розшифровується.
Таблиця К.2 – Показники локусу контролю
Величина Іo |
Локус контроль |
0 – 21 |
Екстернальний |
22 – 44 |
Інтернальний |
У цілому чим більша величина інтернальності, тим менша екстернальність. Локус контролю, характерний для людини, є універсальним стосовно будь – яких типів подій і ситуацій, з якими їй доводиться стикатися. Один і той же тип контролю проявляється як у разі невдач, так і в разі успіхів, причому це спостерігається в різних сферах життєдіяльності суб’єкта. Для певного рівня локусу контролю користуються межами шкали інтернальності.
Таблиця К.3 – Межі шкали інтеральності
Показник інтернальності (Тo) |
Рівень локусу контролю |
0 – 11 |
Низький рівень інтернальності |
12 – 32 |
Середній рівень інтернальності |
33 – 44 |
Високий рівень інтернальності |
При низькому рівні інтернальності люди майже не бачать зв’язку між своїми діями і важливими для них подіями життя. Вони не вважають себе здатними контролювати розвиток таких подій і гадають, що більшість їх є результатом випадку чи вчинків інших людей. Тому «екстернали» емоційно не стійкі, схильні до неформального спілкування і поведінки, слабко комунікабельні, у них поганий самоконтроль і висока напруженість.
Високий рівень інтернальності відповідає високому рівню суб’єктивного контролю над будь-якими значущими подіями. Люди, які мають такий локус контролю, вважають, що більшість важливих подій у їхньому житті – результат власний дій,що вони можуть ними керувати і відчувають відповідальність і за ці події, за те, як складається їхнє життя в цілому. «Інтернали» з високими показниками суб’єктивного контролю мають емоційну стабільність, вони вперті, рішучі,відрізняються комунікабельністю, значним самоконтролем та стриманістю.
Середній рівень інтернальності властивий більшості людей. Особливості їхнього суб’єктивного контролю можуть дещо змінюватися залежно від того, чи здається людині ситуація складною чи простою, приємною чи неприємною. Хоча їхня поведінка і психологічне почуття відповідальності за неї залежить від конкретних соціальних ситуацій, усе ж можна і в них установити перевагу того чи іншого локусу контролю.
Таким чином, суб’єктивний локус контролю пов'язаний з відчуттям людиною своєї сили, відповідальності за те, що відбувається в її житті, із самоповагою, із соціальною зрілістю і самостійністю особистості. Тому, складаючи рекомендації для самовдосконалення, потрібно враховувати, що:
конформна, поступлива поведінка більшою мірою притаманна людям з екстеральним локусом контролю; Інтернали менш схильні підкорятися тиску (думкам, емоціям інших людей);
людина з інфернальним локусом контролю краще працює на самоті;
інтернали більш активно шукають інформацію, як правило, більше ознайомленні із ситуацією, ніж екстернали;
в інтерналів більш активна, ніж в екстернатів, позиція щодо свого здоров’я.
Дослідження показали: інтернали більш популярні, займають сприятливу позицію в системі міжособистісних стосунків. Вони більш бажані для суспільства, упевненіші в собі й терпиміші.
Особи з інфернальним локусом контролю надають перевагу недирективним методам виховання і психокорекції. А в роботі з екстерналами важливо звернути увагу на тривожність та депресію.
