- •«Практикум із загальної психології»
- •Методичні вказівки щодо практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Практикум із загальної психології» для студентів денної форми навчання за напрямом 6.030102 – «Психологія»
- •1 Теми та погодинний розклад практичних занять і самостійної роботи
- •2 Перелік практичних занять та самостійної роботи Практичні заняття № 1 – 10 Тема. Методики дослідження професійної придатності
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 2 Тема. Особливості відчуттів
- •Практичні заняття № 13 – 18 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей сприймання
- •Самостійна робота № 1 Тема. Діагностика придатності до професії психолога
- •Практичні заняття № 11 – 12 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей відчуттів
- •Теми рефератів
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 3 Тема. Особливості сприймання
- •Практичні заняття № 19 – 26
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 4 Тема. Особливості пам'яті
- •Практичні заняття № 27 – 28 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей уваги
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 5 Тема. Особливості уваги
- •Практичні заняття № 29 – 33 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей мислення
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 6 Тема. Особливості мислення та мови
- •Практичні заняття № 34 – 36 Тема. Методики вивчення ц оцінювання особливостей уяви
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 8 Тема. Особливості емоцій
- •Практичні заняття № 40 – 42 Тема. Методики вивчення й оцінювання вольових якостей
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Спеціальні
- •Самостійна робота № 12 Тема. Особливості здібностей
- •3 Завдання до модульного контролю
- •4 Питання до іспиту, заліку
- •5 Критерії оцінювання
- •Умови, за яких студенти отримують можливість не складати іспит
- •Список літератури
- •1 Анкета визначення професійних намірів
- •2 Диференційно-діагностичний питальник інтересів (ддп за є. О. Клімовим)
- •3 Методика визначення формули професії (за м. С. Пряжніковим)
- •4 Методика визначення типу особистості (за Дж. Холландом)
- •5 Тест структури інтересів і схильностей (сіс)
- •6 Питальник професійної готовності (ппг за л. Кабардовою)
- •7 Тест «Художник – Мислитель»
- •8 Опитувальник професійних установок підлітків
- •9 Опитувальник «Якорі кар’єри»
- •Обробка та інтерпретація результатів
- •10 Тест «Чи комунікабельні ви?»
- •1 Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини
- •2 Дослідження зорових відчуттів
- •3 Дослідження м'язово-суглобових відчуттів
- •4 Дослідження рефлекторної природи відчуттів
- •1 Дослідження спостережливості
- •2 Дослідження сприйняття часу
- •3 Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів
- •Опрацювання результатів
- •4 Дослідження значення установки при сприйманні
- •5 Дослідження ілюзій сприймання
- •1 Дослідження обсягу короткочасної пам'яті
- •2 Методика «Піктограма»
- •3 Дослідження процесу запам'ятовування слів
- •4 Дослідження переважаючого типу пам'яті
- •5 Методика «Ретроактивне гальмування»
- •6 Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті
- •7 Методика «Мимовільне запам'ятовування»
- •8 Дослідження асоціативної пам'яті
- •Дослідження обсягу словесно-логічної пам'яті
- •10 Методика дослідження обсягу короткотривалої пам'яті
- •11 Дослідження обсягу короткотривалої оперативної пам'яті
- •12 Дослідження мимовільної пам'яті
- •13 Методика «Продуктивність запам'ятовування» (за н. А. Литовцевою)
- •14 Методика «Чи хороша у вас пам'ять?»
- •15 Методика «Продуктивність мимовільного запам'ятовування»
- •1 Дослідження переключення уваги
- •2 Методика «Віднімання»
- •3 Дослідження концентрації уваги
- •4 Дослідження вибірковості уваги
- •5 Методика «Таблиці Шульте»
- •6 Методика «Визначення концентрації уваги»
- •7 Методика «Обсяг уваги»
- •8 Методика «Розподіл уваги»
- •1 Дослідження аналітичності мислення
- •2 Методика «Виключення зайвого»
- •3 Методика «Складні аналогії»
- •4 Методика «Виділення істотних ознак»
- •5 Опитувальник «Стиль мислення»
- •Основні мисленнєві стратегії:
- •Загальна характеристика стилів мислення:
- •6 Вправа «Минулий досвід»
- •Стилі мислення в поведінці (ознаки для експрес-діагностики)
- •7 Вправа «Гнучкість мислення»
- •8 Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач
- •9 Дослідження ригідності мовлення
- •10 Дослідження темпу усної мовної діяльності
- •Дослідження продуктивності уяви
- •2 Дослідження творчої уяви
- •3 Дослідження індивідуальних особливостей уяви
- •4 Методика «Наскільки багата ваша уява»
- •5 Методика «Вигадати розповідь»
- •6 Особливості творчої уяви
- •7 Годинник
- •8 Малюнок
- •1 Тест «Дослідження тривожності» (опитувальник ч. Д. Спілбергера та ю. Л. Ханіна)
- •2 Дослідження стресостійкості
- •3 Методика «Самопочуття-активність-настрій»
- •4 Визначення рівня депресії
- •5 Діагностика «перешкод» у встановленні емоційних контактів (за в. Бойко)
- •6 Методика дослідження емоційної спрямованості (розробка б. І Додонова в авторській адаптації)
- •7 Вправа «Когнітивне реструктурування»
- •8 Дослідження настроїв за методикою «кольоропису»
- •9 Вправа «Подолання тривожності»
- •10 Вправа «Амбівалентні почуття»
- •1 Дослідження суб’єктивного контролю
- •Опитувальник
- •2 Дослідження сили волі
- •3 Методика «Чи рішучі ви?» (Ерік Берн)
- •4 Дослідження вольової саморегуляції
- •5 Вправа «Цілі життя»
- •6 Вправа «Суспільні цілі»
- •1 Визначення темпераменту за методикою Айзенка
- •Шкала нейротизм → емоційна стабільність
- •Експрес-методика є. Жарикова
- •3 Опитувальник властивостей темпераменту
- •4 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи холерика Вправа «Флегматик»
- •Вправа «Попелюшка»
- •5 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи флегматика
- •Вправа «Блазень»
- •6 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи сангвініка Вправа «Другий»
- •Вправа «Повний порядок»
- •7 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи меланхоліка Вправа «Оратор»
- •Вправа «Масовик - витівник»
- •1 Методика дослідження основних характерологічних тенденцій особистості
- •2 Дослідженнясхильності до ризику як риси характеру
- •3 Діагностика рівня емпатії (в. В. Бойко)
- •4 Дослідження спрямованості особистості
- •5 Визначення трьох станів особистості(ю. Акименко)
- •6 Дослідження загальної самооцінки за процедурою тестування (опитувальник г. М. Казанцевої)
- •7 Тест-опитувальник Смішека
- •Застрявання / застаряваючий тип:
- •Педантичність / педантичний тип:
- •Екзальтованість / афективно-екзальтований тип:
- •10. Циклотимність / циклотимний тип:
- •1 Діагностика лідерських здібностей (є. Жариков, є. Крушельницький)
- •2 Тест «q – Сортування»
9 Дослідження ригідності мовлення
Мета дослідження: визначення ступеня ригідності мовлення.
Матеріали та обладнання: кольорові однотипні малюнки із зображенням пейзажів, розмір не менший за 20 х 25 см, аркуші паперу і ручка.
Процедура дослідження. Дослідження можна проводити як з одним досліджуваним індивідуально, так і з групою. Якщо дослідження проводиться з групою, бажано, щоб кожен з досліджуваних отримав малюнок, а не розглядав спільний для всіх. Їм пропонують написати твір з опорою на сюжет малюнка, але мета дослідження не повідомляється.
Інструкція досліджуваному: «Перед вами малюнок із зображеним на ньому пейзажем. Напишіть твір, використавши сюжет цього малюнка.»
Час написання твору не обмежується, а робота припиняється, коли він налічує не менше 300 слів.
Обробка результатів. Мета обробки результатів – з'ясування величини ригідності писемного мовлення для кожної сотні слів тексту. Для цього у творі вертикальною лінією відділяють кожну сотню слів. Потім у кожній з них викреслюють або підкреслюють усі слова, що повторюються, однакові за звучанням і написанням, які мають спільний корінь. Наприклад, словами з спільним коренем будуть: зелень, зелений, зеленкуватий. Для кожної сотні слів твору окремо підраховують кількість повторених слів. Усі службові слова також уважаються окремими словами, і всі повторення підраховуються.
Показник ригідності писемного мовлення може бути вираженим як в абсолютній величині, тобто у кількості повторів, так і у відносній – як коефіцієнт КР.
КР = П/n,
де П – кількість повторених у сотні слів; n – загальна кількість слів.
Аналіз результів. Тенденція повторювати слова під час написання твору в кожній сотні не однакова. Для інтерпретації індивідуальних показників складається таблиця.
Таблиця Е.7 – Визначення ступенів ригідності писемного мовлення
Сотні слів у реченні |
Ступінь ригідності |
|||
Велика |
Середня |
Мала |
Лабільність |
|
Кількість повторень |
||||
Перша сотня |
10 і більше |
8—9 |
4—7 |
0—3 |
Друга сотня |
12 і більше |
10—11 |
7—9 |
0—6 |
Третя сотня |
14 і більше |
12 - 13 |
9—11 |
0—8 |
Аналізуючи результати, бажано встановити причини ригідності. Ними можуть бути: малий словниковий запас, погане самопочуття досліджуваного, невисокий інтелект тощо. Бажаючим удосконалювати себе важливо потурбуватися про профілактику ригідності мовлення. Із цією метою можна працювати з словником синонімів, замінюючи у своїх текстах виступів, у творах слова-повторення синонімами. Аналогічним чином можна розвивати й усне мовлення. Добре допомагає при цьому слухання магнітофонного запису виступів і бесід з подальшим аналізом їх.
10 Дослідження темпу усної мовної діяльності
Мета дослідження: визначення темпу усного мовлення за тестом для читання.
Обладнання: тест для читання, складений з букв та цифр; секундомір.
Процедура дослідження. Це дослідження експериментатор проводить з одним досліджуваним, якого слід зручно розмістити за добре освітленим столом. Досліджуваному пропонується стандартний тест для читання, надрукований на невеликому бланку. Тест має такий вигляд:
а і 2б я 478 ТСМ 214 Ъ! ію? = 734819 носон ромор воров іушчцфх 000 756 коток рортрр II + 3 = 12 15 : 5 = 24 : 7 = 23 м + а = ма ма + ма = тама ма ма = па па каша + ша = ка.
Інструкція досліджуваному: «За моєю командою «Починаємо!» якомога швидше прочитайте голосно все, що написано в рядках на цьому бланку. Старайтеся читати без помилок. Чи все вам зрозуміло? Якщо так, то я фіксую час. Починаємо!»
Експериментатор зобов'язаний фіксувати за допомогою секундоміра як час, витрачений досліджуваним на читання всього тексту, так і можливі помилки.
Обробка результатів. Результатами цього тестування будуть час, за який прочитано весь набір букв, цифр, знаків, та кількість допущених при цьому досліджуваним помилок.
Аналіз результатів. Результати тестування інтерпретуються за допомогою шкали оцінювання темпу усної мовної діяльності.
Таблиця Е.8 – Шкала оцінки темпу усної мовної діяльності
Час читання |
Темп читання |
Примітки |
40 с і менше |
Високий |
За допущені під час читання помилки ранг темпу читання зменшується шляхом пониження на один рядок вниз |
Від 40 до 45 с |
Вище середнього |
|
Від 46 до 55 с |
Середній |
|
Від 56 до 60 с |
Низький |
Додаток Ж
Дослідження уяви
