8 Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач

Мета дослідження: визначення характеру вироблення та ступеня чутливості досліджуваного до установки, особливостей фіксування установки і наявності гнучкості чи ригідності мислення.

Матеріали та обладнання: десять аркушів паперу для кожного досліджуваного, розмір аркуша приблизно 10 x 8 см, ручка і секундомір .

Процедура дослідження. Дослід можна проводити як з одним досліджуваним, так і з групою не більше дев'яти осіб. В останньому випадку учасникам дослідження слід зручно розміститися за столом у такий спосіб, щоб забезпечити самостійність виконання завдань. Умови кожної задачі експериментатор записує на дошці чи заздалегідь на окремих плакатах.

Інструкція досліджуваному: «Вам буде запропоновано для розв'язання арифметичні задачі. Кожну задачу розв'язуєте на окремому аркуші паперу. Усі дії, які ви робите під час розв'язування задачі, записуєте на цьому аркушi. Аркуш з розв'язаною задачею переверніть. Перевернутий аркуш – це знак експериментаторові про те, що ви дане завдання виконали. Час розв'язання задач контролюється та обмежується 2 хвилинами. Після закінчення двох хвилин експериментатор скаже: «Стоп! Припиніть розв'язування». Для розв'язання наступної задачі беріть новий аркуш паперу».

Арифметичні задачі екпериментатор має подавати, строго дотримуючись послідовності.

Задачі

№ 1. Дано три посудини об'ємом 37, 2 1 і 3 літри; як відміряти 10 літрів води?

№ 2. Дано три посудини об'ємом 37, 24 і 2 літри; як відміряти 9 літрів води?

№ 3. Дано три посудини об'ємом 39, 22 і 2 літри; як відміряти 13 літрів води?

№ 4. Дано три посудини об'ємом 38, 25 і 2 літри; як відміряти 9 літрів води?

№ 5. Дано три посудини об'ємом 29, 14 і 2 літри; як відміряти 11 літрів води?

№ 6. Дано три посудини об'ємом 28, 14 і 2 літри; як відміряти 10 літрів води?

№ 7. Дано три посудини об'ємом 26, 10 і 3 літри; як відміряти 10 літрів води?

№ 8. Дано три посудини об'ємом 27, 12 і 3 літри; як відміряти 9 літрів води?

№ 9. Дано три посудини об'ємом 30, 12 і 3 літри; як відміряти 15 літрів води?

№ 10. Дано три посудини об'ємом 28, 7 і 5 літрів; як відміряти 12 літрів води?

Специфіка даного дослідження передбачає: експериментатор буде стежити за часом, витраченим досліджуваним на розв'язування кожної задачі, фіксуючи його в протоколі, і зможе, не нав'язуючись, порівняти записи розв'язування перших п'яти задач. У разі потреби вдаються до індивідуального підказування тим, у кого виникають труднощі в розв'язуванні або в запису перших п'яти задач.

Суть підказування полягає в тому, щоб нагадати досліджуваним, що воду можна тільки доливати та відливати: за допомогою посудин. Звідси випливає, що арифметичні операції, які відображають дії з водою, – це додавання та віднімання. Якщо досліджуваний робить запис дій у дужках, то це означає: він користується іншими посудинами, що дорівнюють за об'ємом числу, одержаному в дужках, і це – порушення умов задачі. Усіх потрібно попередити про те, що використання дужок, коли записується розв'язок даних задач, заборонено. Також воду не можна множити і ділити. Усі дії складаються з доливання та відливання води за допомогою посудин указаних об'ємів.

Під час розв'язування досліджуваним задач № 6 – 10 підказувати нічого не можна, також не бажано перевіряти спосіб розв'язування їх. Час розв'язування досліджуваним кожної задачі контролюється експериментатором за допомогою секундоміра під час перевертання досліджуваним наступного аркуша з розв'язком запропонованої задачі та фіксується в окремому протоколі.

Обробка результатів. Обробка результатів здійснюється шляхом зіставлення способів розв'язування досліджуваним експериментальних задач з можливими способами розв'язку їх. На підставі цього зіставлення визначають: характер вироблення установки, чутливість до установки, особливості її фіксації, гнучкість чи ригідність мислення. Додатково можна дати характеристику швидкості мислення. Для цього використовують показник швидкості.

Показник швидкості мислення виводиться як середньоарифметичний час, витрачений на розв'язування задач. Середньоарифметичний час розв'язування перших п'яти задач характеризує швидкість вироблення установки, а середньоарифметичний час розв'язування решти п'яти задач показує залежність пошуку розв'язку від установки. У цьому разі важливо враховувати, розв'язана чи ні задача № 10.

Характер вироблення установки з'ясовується тим, як досліджуваний розв'язував перші п'ять задач, як швидко він це робив. Якщо досліджуваний третю, четверту і п'яту задачі розв'язував швидко набутим способом, від більшого об'єму віднімав менший і без підказування, то вироблення установки вважають оптимальним.

Ступінь чутливості досліджуваного до установки перевіряють шляхом аналізу розв'язування задач № 6 і 7. Якщо ці задачі розв'язано установочним способом, тобто від більшої величини віднімали меншу, то ступінь чутливості до установки високий. Коли одну із задач розв'язано способом відповідно до установки, а другу — суперечливим установці, то чутливість до установки середня. Якщо обидві задачі розв'язано способом, який не відповідає установці, то можна стверджувати, що в досліджуваного слабка чутливість до установки.

Особливості фіксації установки визначаються за способом розв'язування досліджуваним задач № 8 і 9. Коли обидві задачі під номерами 8 і 9 розв'язано за установочним способом, то установка фіксована, а ступінь її фіксації високий. Якщо одна із задач розв'язувалася способом установки, а друга – іншим способом, то ступінь фіксованості установки характеризується як середній. Наприклад, задачу № 8 можна розв'язати так: 12 – 3 = 9, а задачу № 9 легко розв'язати додаванням, яке за логікою переливання води за допомогою посудин означає доливання, тобто 12 + 3 = 15.

Коли обидві задачі розв'язано не способом установки, то це засвідчує, що немає фіксації установки. Однак таке твердження буде правомірним, якщо у досліджуваного слабка чутливість до установки. В іншому разі фіксація установки слабка.

Визначення ригідності та гнучкості мислення проводиться за результатом розв'язку задачі № 9. Ця задача має один правильний розв'язок, протилежний установці: 7 + 5 = 12. Якщо досліджуваний задачу розв'язав, то його мислення – гнучке, незалежно від чутливості чи фіксованості установки, оскільки він зміг переорієнтуватися на пошук нового. Якщо останню задачу досліджуваний не розв'язав і далі діє шляхом віднімання від більшого меншого, то його мислення ригідне.

Аналіз результатів. Після обробки результатів дослідження важливо правильно проаналізувати взаємозв'язки між швидкістю мислення, характером вироблення установки, ступенем чутливості до установки, особливостями фіксації та ригідністю або гнучкістю мислення. Активізуючи умови, у яких виробляється установка досліджуваного, слід звернути увагу на їхню сталість, з одного боку, і на кількість повторюваності одного й того ж способу розв'язування, з другого. Це стосується й особливостей фіксації установки. У разі виявлення ригідності мислення необхідно продумати рекомендації досліджуваним для розвитку його гнучкості.