1. Дослідження продуктивності уяви

Мета: визначити рівень продуктивності уяви.

Матеріал та обладнання: набір чорно-білих фотографій тесту Роршаха 9 х 12 см, папір, ручка.

Хід виконання роботи. Обстеження можна проводити як індивідуально, так і в групі з 5 – 7 осіб. Досліджуваному послідовно показують фотографії з набору тесту Роршаха і пропонують дати якомога більше тлумачень зображеного. Що тут зображено? На що це схоже? Що це могло б бути? Час і кількість тлумачень кожної картинки не обмежується.

Мета обробки результатів – отримати індекс продуктивності уяви як кількісної характеристики. Для цього підраховується загальна кількість асоціацій, що виникли у респондента під час тлумачення всіх картинок-фотографій, та ділиться на число показаних. Картинку № 5 з набору краще вилучити, оскільки число за нею є менш статистично значущим.

Коефіцієнт продуктивності вираховується за такою формулою:

Е

П= ―, (Ж.1)

n

де П – коефіцієнт продуктивності уяви; Е – сума асоціацій за картинками набору; п - кількість фотографій з набору, які були описані респондентом.

Рівень продуктивності уяви визначають за допомогою таблиці 36.

Таблиця Ж.1 – Рівень продуктивності уяви

П	Рівень продуктивності уяви
0 – 2 3 – 9 10 – 12 13 та більше	Низький Середнiй Високий Дуже високий

2 Дослідження творчої уяви

Мета: оцінити особливості творчої уяви.

Матеріал та обладнання: бланк із трьома надрукованими словами. Наприклад: капелюх, дорога, дощ.

Хід виконання роботи: Обстеження може проводитися як індивідуально, так і з групою до 11 осіб. Респондентам пропонується скласти якомога більше речень із наведеними словами, причому до кожного речення мають входити всі три слова. Складені речення слід записати на аркуші паперу. На виконан­ня завдання відводиться 10 хвилин.

Обробка та аналіз результатів. Показниками творчості в даному дослідженні є величина балів за оригінальне та найбільш дотепне речення та сума балів за всі речення, складені впродовж 10 хв. Ці показники встановлюються за допомо­гою шкали оцінювання творчості (табл. Ж.2).

Таблиця Ж.2 – Шкала оцінювання творчості

№	Характеристика складеного речення	Бали
1	У реченні використані всі три слова в оригінальній дотепній комбінації	6
2	Використано всі три слова без особливої дотепності, але в оригінальній комбінації	5
3	Використано всі три слова у звичайній комбінації	4
4	Усі три слова використано в менш необхідній, але в логічно допустимій комбінації	3
5	Правильно використано лише 2 слова, а третє використано з натяжкою через суто словесний зв'язок	2,5
6	Правильно використано лише 2 слова, а 3-тє штучно введено в речення	1
7	Досліджуваний правильно зрозумів завдання, але він поєднує всі три слова формально або використовує їх зі спотвореннями	0,5
8	Речення становить беззмістовне поєднання усіх трьох слів	0

Якщо респондент придумав дуже схожі речення з повторенням те­ми, то друге та всі наступні речення цього типу оцінюються полови­ною початкового бала.

Якісна характеристика творчості, яка визначається за кількістю балів, отриманих за дотепне та оригінальне речення, відповідає мак­симальній оцінці якого-небудь зі складених респондентом речень. Ця оцінка не перевищує 6 і вказує на розвинену творчість чи оригіналь­ність. Якщо оцінка даного показника становить 5 або 4 бали, то прояв творчості слід уважати середнім. У разі, коли оцінка становить лише 2 або 1, то рівень розвиненості творчості респондента є низьким.

Другий показник – це сума балів. Він дає підстави для аналізу та ін­терпретації результатів тільки тоді, коли порівнюється робота кількох осіб: у кого сума балів є більшою, у того й є більшою продуктивність творчої діяльності. Окрім того, при аналізі роботи над цією методикою слід ураховувати, що студенти-філологи та студенти природничих фа­культетів вирізняються досвідом роботи з лінгвістичним матеріалом.