- •«Практикум із загальної психології»
- •Методичні вказівки щодо практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Практикум із загальної психології» для студентів денної форми навчання за напрямом 6.030102 – «Психологія»
- •1 Теми та погодинний розклад практичних занять і самостійної роботи
- •2 Перелік практичних занять та самостійної роботи Практичні заняття № 1 – 10 Тема. Методики дослідження професійної придатності
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 2 Тема. Особливості відчуттів
- •Практичні заняття № 13 – 18 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей сприймання
- •Самостійна робота № 1 Тема. Діагностика придатності до професії психолога
- •Практичні заняття № 11 – 12 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей відчуттів
- •Теми рефератів
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 3 Тема. Особливості сприймання
- •Практичні заняття № 19 – 26
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 4 Тема. Особливості пам'яті
- •Практичні заняття № 27 – 28 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей уваги
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 5 Тема. Особливості уваги
- •Практичні заняття № 29 – 33 Тема. Методики вивчення й оцінювання особливостей мислення
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 6 Тема. Особливості мислення та мови
- •Практичні заняття № 34 – 36 Тема. Методики вивчення ц оцінювання особливостей уяви
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Самостійна робота № 8 Тема. Особливості емоцій
- •Практичні заняття № 40 – 42 Тема. Методики вивчення й оцінювання вольових якостей
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Теми рефератів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Спеціальні
- •Самостійна робота № 12 Тема. Особливості здібностей
- •3 Завдання до модульного контролю
- •4 Питання до іспиту, заліку
- •5 Критерії оцінювання
- •Умови, за яких студенти отримують можливість не складати іспит
- •Список літератури
- •1 Анкета визначення професійних намірів
- •2 Диференційно-діагностичний питальник інтересів (ддп за є. О. Клімовим)
- •3 Методика визначення формули професії (за м. С. Пряжніковим)
- •4 Методика визначення типу особистості (за Дж. Холландом)
- •5 Тест структури інтересів і схильностей (сіс)
- •6 Питальник професійної готовності (ппг за л. Кабардовою)
- •7 Тест «Художник – Мислитель»
- •8 Опитувальник професійних установок підлітків
- •9 Опитувальник «Якорі кар’єри»
- •Обробка та інтерпретація результатів
- •10 Тест «Чи комунікабельні ви?»
- •1 Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини
- •2 Дослідження зорових відчуттів
- •3 Дослідження м'язово-суглобових відчуттів
- •4 Дослідження рефлекторної природи відчуттів
- •1 Дослідження спостережливості
- •2 Дослідження сприйняття часу
- •3 Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів
- •Опрацювання результатів
- •4 Дослідження значення установки при сприйманні
- •5 Дослідження ілюзій сприймання
- •1 Дослідження обсягу короткочасної пам'яті
- •2 Методика «Піктограма»
- •3 Дослідження процесу запам'ятовування слів
- •4 Дослідження переважаючого типу пам'яті
- •5 Методика «Ретроактивне гальмування»
- •6 Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті
- •7 Методика «Мимовільне запам'ятовування»
- •8 Дослідження асоціативної пам'яті
- •Дослідження обсягу словесно-логічної пам'яті
- •10 Методика дослідження обсягу короткотривалої пам'яті
- •11 Дослідження обсягу короткотривалої оперативної пам'яті
- •12 Дослідження мимовільної пам'яті
- •13 Методика «Продуктивність запам'ятовування» (за н. А. Литовцевою)
- •14 Методика «Чи хороша у вас пам'ять?»
- •15 Методика «Продуктивність мимовільного запам'ятовування»
- •1 Дослідження переключення уваги
- •2 Методика «Віднімання»
- •3 Дослідження концентрації уваги
- •4 Дослідження вибірковості уваги
- •5 Методика «Таблиці Шульте»
- •6 Методика «Визначення концентрації уваги»
- •7 Методика «Обсяг уваги»
- •8 Методика «Розподіл уваги»
- •1 Дослідження аналітичності мислення
- •2 Методика «Виключення зайвого»
- •3 Методика «Складні аналогії»
- •4 Методика «Виділення істотних ознак»
- •5 Опитувальник «Стиль мислення»
- •Основні мисленнєві стратегії:
- •Загальна характеристика стилів мислення:
- •6 Вправа «Минулий досвід»
- •Стилі мислення в поведінці (ознаки для експрес-діагностики)
- •7 Вправа «Гнучкість мислення»
- •8 Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач
- •9 Дослідження ригідності мовлення
- •10 Дослідження темпу усної мовної діяльності
- •Дослідження продуктивності уяви
- •2 Дослідження творчої уяви
- •3 Дослідження індивідуальних особливостей уяви
- •4 Методика «Наскільки багата ваша уява»
- •5 Методика «Вигадати розповідь»
- •6 Особливості творчої уяви
- •7 Годинник
- •8 Малюнок
- •1 Тест «Дослідження тривожності» (опитувальник ч. Д. Спілбергера та ю. Л. Ханіна)
- •2 Дослідження стресостійкості
- •3 Методика «Самопочуття-активність-настрій»
- •4 Визначення рівня депресії
- •5 Діагностика «перешкод» у встановленні емоційних контактів (за в. Бойко)
- •6 Методика дослідження емоційної спрямованості (розробка б. І Додонова в авторській адаптації)
- •7 Вправа «Когнітивне реструктурування»
- •8 Дослідження настроїв за методикою «кольоропису»
- •9 Вправа «Подолання тривожності»
- •10 Вправа «Амбівалентні почуття»
- •1 Дослідження суб’єктивного контролю
- •Опитувальник
- •2 Дослідження сили волі
- •3 Методика «Чи рішучі ви?» (Ерік Берн)
- •4 Дослідження вольової саморегуляції
- •5 Вправа «Цілі життя»
- •6 Вправа «Суспільні цілі»
- •1 Визначення темпераменту за методикою Айзенка
- •Шкала нейротизм → емоційна стабільність
- •Експрес-методика є. Жарикова
- •3 Опитувальник властивостей темпераменту
- •4 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи холерика Вправа «Флегматик»
- •Вправа «Попелюшка»
- •5 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи флегматика
- •Вправа «Блазень»
- •6 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи сангвініка Вправа «Другий»
- •Вправа «Повний порядок»
- •7 Психотехнічні вправи, спрямовані на розвиток особи меланхоліка Вправа «Оратор»
- •Вправа «Масовик - витівник»
- •1 Методика дослідження основних характерологічних тенденцій особистості
- •2 Дослідженнясхильності до ризику як риси характеру
- •3 Діагностика рівня емпатії (в. В. Бойко)
- •4 Дослідження спрямованості особистості
- •5 Визначення трьох станів особистості(ю. Акименко)
- •6 Дослідження загальної самооцінки за процедурою тестування (опитувальник г. М. Казанцевої)
- •7 Тест-опитувальник Смішека
- •Застрявання / застаряваючий тип:
- •Педантичність / педантичний тип:
- •Екзальтованість / афективно-екзальтований тип:
- •10. Циклотимність / циклотимний тип:
- •1 Діагностика лідерських здібностей (є. Жариков, є. Крушельницький)
- •2 Тест «q – Сортування»
5 Визначення трьох станів особистості(ю. Акименко)
Згідно з теорією Е. Берна, у людині можна виділити три складові, котрі позначаються як різні стани Я: Батько, Дорослий і Дитина.
Коли ми займаємо позицію «караючого Батька», то дозволяємо собі тиснути на оточуючих, кричати, у нетактовній формі робити зауваження,повчати.
Але «Батько» може бути і турботливим. У цьому випадку він: захищає, підтримує, схвалює, допомагає, втішає, співчуває.
Рефлексія:
– У яких ситуаціях виявляється позиція «караючого Батька»?
– У яких ситуаціях виявляється позиція «турботливого Батька»?
«Дорослий» сприймає і переробляє логічну інформацію, приймає рішенняпереважно обдумано і без емоцій. Орієнтація в поведінці на найкращий варіант із можливих альтернатив. Для одержання інформації «Дорослий»ставить запитання: «Що? Де? Як? Чому?». Підлаштування під партнера відбувається на рівних.
Рефлексія:
– Як виявляється позиція «Дорослого»? Наведіть приклади.
«Дитина» керується переважно почуттями. На її поведінку впливають приховані почуття. Наша внутрішня «Дитина» може бути налаштована по-різному – творчо, принижено тощо.
Інструкція. Оцініть наведені нижче висловлювання в балах від 0 до 10.
1.Мені часом не вистачає витримки.
2.Якщо мої бажання заважають мені, я вмію їх стримувати.
3.Батьки, як більш зрілі люди, мають влаштовувати сімейне життя своїх
дітей.
4.Я інколи переоцінюю свою роль у деяких подіях.
5.Мене ошукати нелегко.
6.Мені подобається бути вихователем.
7.Інколи мені хочеться побешкетувати, як маленькому.
8.Гадаю, я правильно розумію всі події, які відбуваються.
9.Кожний мусить виконувати свій обов'язок.
10.Часто я роблю не так, як треба, а як хочеться.
11.Приймаючи рішення, я намагаюся передбачити всі його наслідки.
12.Молодше покоління має вчитися у старших, як йому треба працювати.
13.Я, як і будь-хто, ображаюся.
14.Мені вдається побачити в людях більше, ніж вони про себе говорять.
15.Діти мають обов'язково виконувати вказівки батьків.
16.Я — людина, яка схильна захоплюватися.
17.Мій основний критерій оцінювання людини — об'єктивність.
18.Мої погляди непохитні.
19.Трапляється, що я не поступаюся в суперечці лише тому, що не хочу
поступатися.
20.Правила доцільні тільки доти, доки вони корисні.
21.Люди повинні дотримуватися всіх правил, незважаючи на обставини.
Обробка результатів: підрахуйте окремо суму балів:
1, 4, 7, 10, 13, 16, 19 – «дитячий» стан особистості;
2, 5, 8, 11, 14, 17, 20 – «дорослий» стан особистості;
3, 6, 9, 12, 15, 18, 21 – «батьківський» стан особистості.
Виконавши тест, кожен із вас отримає модель своєї особистості, де кожнаскладова особистості займає певне місце. Чим більше балів має певний стан особистості, тим важливіше місце він посідає у вашій душі.
На підставі цієї класифікації можна говорити про три моделі особистості людини, в основі яких – перевага одного зі станів особистості. Перша модель – у станах особистості переважає дитячий компонент. У багатьох виявах дитячий компонент – одна з найцінніших складових особистості, що вносить у життя людини радість, чарівність, безпосередність, спонтанність. Дитина – це джерело інтуїції, творчості. Але якщо дитячий компонент переважає, він може виявлятися в неслухняності, хаотичності та неконтрольованій поведінці.
Друга модель – у станах особистості переважає дорослий компонент. Уцьому разі людина спрямована на раціональне опрацювання інформації, адекватне оцінювання будь-якої ситуації для того, щоб ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. Але за неадекватного значного впливу цього стану особистості людина стає «надміру раціональною». Вона, немов комп'ютер, розв'язує завдання, позбавляючи себе багатьох радощів життя, емоцій.
Третя модель — у станах особистості переважає батьківський компонент.
Завдяки цьому компоненту людина може ефективно виконувати соціальну роль батька (матері) своїх дітей. Завдяки батьківському компоненту багато наших реакцій стали автоматичними, що допомагає зберегти час та енергію. Водночас у разі порушення рівноваги й неадекватного збільшення впливу батьківського компонента людина починає повчати інших, вказувати, на помилки, оцінювати дії інших, намагається приховати свої слабкі сторони, некритично ставиться до власних дій.
Тепер зверніть увагу на «слабкі» та «сильні» сторони кожної моделі. Усі зазначені вище компоненти особистості заслуговують на увагу, оскільки кожен стан робить життя людини повноцінним і плідним. Кожна людина має усвідомити свої стани, їх співвідношення й враховувати цей фактор у повсякденному житті.
