Контрольні запитання та завдання

1. Сутність наукового управління Ф.Тейлора.

2. Принципи організації А. Файоля.

3. Бюрократична теорія організації.

4. Характеристика організації "Система 4" Лайкерта.

5. Теорія Гласіер.

6. Теорія організаційного потенціалу.

7. Теорія інститутів та інституціональних змін.

8. Сучасні напрямки теоретичних розробок.

9. Етапи життєвого циклу організації.

10. Характерні риси стадій розвитку організації.

11. Менеджмент на різних стадіях "життєвого циклу під­приємства".

12. Характеристика стратегії піонера.

13. Характеристика стратегії претендента на лідерство.

14. Характеристика стратегії компаній, що прагнуть зайняти одну ринкову нішу.

15. Характеристика конкурентної сил "загроза появи нових конкурентів".

16. Характеристика конкурентної сили "економічний потенціал постачальників та покупців".

17. Характеристика конкурентної сили "продукти-замінники".

18. Характеристика конкурентної сили "діючі конкуренти".

19. Основні види ресурсів, що використовуються на під­приємстві.

20. Що таке конкурентний статус підприємства?

21. Перспективний конкурентний статус підприємства.

22. Охарактеризувати основні принципи політики змін.

23. Що таке пілотний проект?

Розділ з

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Тема 4. Нормативно-правова регламентація та порядок заснування підприємства

1. Порядок заснування підприємства.

2. Засновницькі документи та їх підготовка.

3. Статутний фонд і його формування.

4. Державна реєстрація.

5. Припинення діяльності підприємств бізнесу.

Рекомендована література: 28. ЗО, 36, 77. 179, 185, 186, 187, 194, 195.246.

4.1. Порядок заснування підприємства

Створення власної справи завжди пов'язане з ризиком. Створюючи власну справу, потрібно пам'ятати про відпо­відальність за функціонування, розвиток, виживання її. Заснувати власну справу може будь-яка людина — інженер, економіст, технік, медпрацівник, продавець, винахідник, службовець, робітник, викладач, студент, домогосподарка, пенсіонер, школяр. Треба тільки визначити власні підпри­ємницькі здібності та ймовірні можіивості стати бізнесменом. Але залишитися бізнесменом зуміють лише ті, хто нестандартно мислить, має силу волі, цілеспрямованість, велику праце­здатність, націленість на пошук нового, тобто ті, хто у під­приємницькій діяльності вбачає зміст усього свого життя.

Рішення зайнятися бізнесом включає в себе такі моменти:

• бажання створення власної справи, щоб стати госпо­дарем, небажання працювати на когось;

• відмова від попередньої кар'єри і готовність змінити свій

спосіб життя;

• переконаність у тому, що власна справа — заняття престижне і достойне;

• можливість створення власної справи (наявність коштів, умов);

• впевненість у реальності створення такої справи за умови

існування необхідних зовнішніх і внутрішніх передумов.

Для заснування власної справи повинна бути ідея, яка буде закладена в її основу. Наприклад, створення нового продукту, який вироблятиме підприємство, що створюється; послуги, які воно надаватиме населенню; механізм організації та управління виробництвом тощо. Така ідея може бути як власною, ори­гінальною, і в цьому випадку підприємство створюється для її реалізації, такі запозиченою. У бізнесі ідея є відправною точкою підприємницької діяльності.

Джерелом нових ідей можуть виступати публікації офіційних органів влади, учених, думки бізнесменів, відгуки споживачів, продукція, що випускається конкурентами, науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки тощо. Носієм нових ідей та механізмів їх реалізації виступає людина. Якщо вона хоче відкрити свою справу, дуже важливо, щоб ідея відповідала ЇЇ здібностям, особистим ціннісним установкам.

Обрані види діяльності повинні сприяти високому рівню рентабельності; швидкості окупності проекту; можливості продажу продукції в максимальному обсязі; відносно прийнят­ним умовам матеріально-технічного забезпечення; невисокому рівню капіталомісткості; найменшому ризику; мобільності (здатності до швидких змін); підтримці з боку авторитетних органів (податкових, фінансових та ін.); здібностям і можли­востям підприємця, прийнятним для нього.

При цьому слід пам'ятати, що вибір діяльності складний і важкий процес. З багатьох видів діяльності виділяють у сфері:

виробництва — виробництво продукції виробничо-тех­нічного призначення, товарів народного споживання, продуктів харчування, будівельних матеріалів, різноманітного обладнання, електроприладів, вимірювальної техніки, вторинної переробки сировини, упаковки тошо;

послуг — громадське харчування, побутове обслуговування, транспортні, навчальні та лікувальні послуги, видовищно-розважальні заходи, комерційна демонстрація відео- і кіно-програм, комерційні змагання, організація та проведення виставок, ярмарків, конкурсів, аукціонів, туристичні, довідково-консультативні послуги, послуги з приватизації, при переході на нові форми власності, створенні підприємств, фірм, агентські та аудиторські послуги, патентно-лінензійні, технічні, складські;

ідей (інтелектуального виробництва) — науково-дослідні розробки, винаходи, відкриття, ноу-хау, технології, ре­цептури, комп'ютерні програми, матеріали, методичні, літературні, художні твори, комерційні ідеї, торговельні та комерційні таємниці, інноваційна діяльність, продаж ав­торського права;

комерційної діяльності — роздрібна та оптова торгівля; створення профільних, універсальних, спеціалізованих ма­газинів, салонів, торгівля за зразками, купівля та продаж нерухомості; торгово-посередницька, торгово-закупівельна, біржова діяльність, аукціонний продаж, організація торгових домів, торгівля на дому, створення комерційних банків, фінансових груп;

зовнішньоекономічної діяльності — науково-технічна та виробнича кооперація, створення представництв, філій, спільних підприємств, консалтингових, маркетингових, туристських служб, організація навчання, стажування фахівців, редакційно-видавнича, комерційна, експортно-імпортні, валютно-кредитні, посередницькі, лізингові операції, виставки, огляди, конфе­ренції, тендери, промислові, науково-технічні, технологічні, економічні послуги.

Практика індустріально розвинених країн, де ринкова економіка є провідною, свідчить про те, шо у сфері послуг зайнято до 75-80% працездатного населення, тоді як у ви­робництві матеріальних благ — лише 20-25% працездатних, тобто розгалуженість сфери послуг свідчить про якісні зміни в економіці. За деякими даними економічних джерел, в Україні у сфері матеріального виробництва зайнято понад 87,5% праце­здатних і лише 12,5% працює у сфері послуг.

Ідея та вид діяльності взаємопов'язані між собою. Не можна вибрати вид діяльності без ідеї, не знаючи, яким бізнесом займатимешся. Разом з тим вдало обраний вид діяльності дає можливість реалізувати повною мірою ідею. У конкретній практиці чітко сформульована ідея виступає видом діяльності, тобто набуває власної форми реалізації. Проте знайти ідею і визначити вид діяльності — це ше не все, потрібно підібрати форму організації та стадії функціонування під­приємства (рис. 4.1).

Пошук нової ідеї та її оцінка

Складання бізнес плану

Необхідні ресурси

Управління підприємством

Фактори, які викликали нову ідею

Безпосередня й потенційна цінність ідеї

Оцінка розвитку і прогнозування користі

Відповідність ідеї вашим цілям, знання і уміння

Порівняння з продукцією конкурентів

Сегмент ринку, його обсяі і основні характерної ики

План маркетингу, ви­робництва, фінан­совий та інші плани

Фінансове забезпечення

Форма власності

Відправні точка та стратегія проникнення на ринок

Розмішені ресурси

Недостатні ресурси

Потенціальні постачальники

Способи залучення необхідних ресурсів

Контроль за використанням і придбанням ресурсів

Стилі, керівництва
Структура керівництва
Ключові фактори успіху
Слабкі місця та шляхті подолання їх
Система контролю

^3 Рис. 4.1. Стадії функціонування підприємств бізнесу

Щоб знайти ідею і визначити вид діяльності, потрібно вирішити такі завдання:

• знайти свою господарську нішу, тобто місце на ринку;

• визначити регіон, де буде створене підприємство;

• встановити спрямованість або спеціалізацію підпри-

ємства;

• зафіксувати форму підприємництва (індивідуальну чи

колективну);

• встановити мету своєї діяльності та визначити способи її

досягнення, тобто відпрацювати стратегію і тактику бізнесу;

• продіагностувати ресурсну, сировинну базу, дати їй

експертну оцінку;

• вибрати технологію виробництва;

• провести аналіз і дати оцінку майбутнім споживачам і

конкурентам;

• дослідити можливості вкладення грошей і одержання

кредитів;

• вивчити пільги, привілеї, обмеження, перешкоди:

• розробити цінову політику на свій продукт або послугу;

• сформулювати тип збутової поведінки;

• налагодити рекламу.

Налагодити власну справу можна кількома шляхами: s організувати індивідуальне підприємництво з правом юридичної особи або без такого права, зареєстру­вавшись як суб'єкт індивідуальної трудової діяль­ності;

у створити приватне або сімейне підприємство;

s стати засновником (учасником) повного, змішаного, з

обмеженою відповідальністю товариства: у купити існуюче підприємство;

у купити контрольний пакет акцій акціонерного товариства;

s застосувати франчайзинг. Після того, як зупинено вибір на одній із правових форм організації, яка відповідає обраній сфері підприємництва, необхідно виконати цілий ряд робіт з юридичного оформлення організації. Ці види робіт можна умовно розділити на два етапи:

1. етап затвердження організації;

2. етап реєстрації організації.

Для індивідуальної форми підприємництва, яка не пе­редбачає створення юридичної особи, дані етапи збігаються, оскільки затвердження та реєстрація організації в часі практично не розділені.

Інші правові форми підприємств є юридичними особами, створення яких здійснюється з дотриманням певних процедур. Зміст цих процедур визначається законодавством та під-законними актами, які діють у державі.

Початковий етап утворення підприємства для управлінської ланки є найбільш відповідальним. Особливістю його є високий рівень проведення роботи, прогнозування майбутнього стану, зовнішнього середовища, визначення складових підприємств та дослідження їх взаємодії (рис. 4.2).

Визначення місії підприємства

Формування цільових орієнтирів

Обрання сфери діяльності

Визначення цілей підприємства

І

Оцінка і аналіз зовнішнього середовища

Прогнозування потенціалу підприємства

Побудова моделі узгодження інтересів учасників діяльності підприємства

Оцінка стратегій діяльності підприємства Рис. 4.2. Складові початкового етапу утворення підприємства

12*4-522

Підготовчий етап утворення підприємства включає в себе ряд складових (рис. 4.3).

Складання установчого договору

Складання статуту підприємства

Визначення юридичної адреси

І

Складання пакета протоколів про наміри співробітництва

Узгодження перспектив роботи з банківськими установами

Затвердження пакета установчої документації

Рис. 4.3. Складові підготовчого етапу утворення підприємства

Усі копії реєстраційної документації потрібно завірити у нотаріаті.

Будь-яке підприємство, яке має статус юридичної особи, створюється фізичними (громадянами) або юридичними (підприємствами, організаціями) особами, які є засновниками. Засновниками мажуть бути особа-ініціатор підприємницької діяльності (тобто той, що має ідею) та партнери, яких ініціатор запрошує для створення спільного бізнесу.

Слід відрізняти засновників підприємства та акціонерів (вкладників). Акціонерами є всі юридичні або фізичні особи, які володіють акціями акціонерного товариства. Вони не беруть участі в заснуванні підприємства. Засновники ж несуть повну відповідальність за відповідне проведення етапу заснування підприємства. Етап заснування містить виконання таких робіт:

• розробка засновницьких документів;

• проведення зборів засновників;

• формування статутного фонду;

• подання засновницьких документів на реєстрацію.

Пакет засновницьких документів залежить від юридичної форми підприємства.

Юридичні вимоги до приватного підприємця:

• вимоги до засновницьких документів не висуваються;

• реєстрація здійснюється міськими чи районними ви­конавчими комітетами на основі двох документів: заяви засновника, квитанції про оплату за державну реєстрацію (потрібно лише на місці заповнити кілька примірників реєстра­ційної картки та прикласти дві фотокартки):

• якшо індивідуальна підприємницькадіяльністьвключена до переліку видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, то засновник повинен отримати ліцензію, яку надає відповідна уповноважена установа. Наприклад, приватна юридична практика, стоматологічна практика та ін.