Контрольні запитання та завдання

1. Визначте основні види службового контролю та дайте їм характеристику.

2. Які причини обумовлюють ефективність службового контролю? Чому?

3. У чому сутність дисципліни та дисциплінарного впливу на підприємстві?

4. Обгрунтуйте правила накладання дисциплінарних стягнень.

5. Працівник, який виконував завдання, делегований ке­рівником, неодноразово припустився помилок. Яких дисциплінарних заходів повинно бути вжито?

6. Сутність контролю та його функція в контексті управлінської діяльності.

7. Обгрунтуйте необхідність контролю та основні принципи його ефективного здійснення.

8. Дайте визначення поняттю „попередній контроль" та зазначте ключові галузі його застосування.

9. Охарактеризуете поточний та заключний види контролю.

10. Процес контролю, його сутність та етапи.

11. Сформулюйте основні умови забезпечення ефективної системи оцінки на підприємстві.

12. Зворотний зв'язок має істотний вплив на ефективність контролю. Обгрунтуйте справедливість цього твердження.

13. Що таке система МАРС? Поясніть алгоритм її застосування на конкретному прикладі.

14. Що таке дисциплінарний збірник організації, його зміст та призначення.

15. Назвіть основні причини порушення дисципліни, поясніть різницю між „визнаними" та „нав'язаними" порушеннями.

16. Назвіть основні заходи стягнення та охарактеризуйте доцільність застосування кожного з них.

17. Дисциплінарний кодекс, його структура та призначення.

18. Яке дисциплінарне стягнення ви б застосували до пра- цівника у випадку його систематичних спізнень на роботу? Обгрунтуйте свою відповідь.

РОЗДІЛ 8

ОСНОВИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

Тема 16. Загальні засади антикризового управління підприємством

1. Економічна сутність кризи розвитку підприємства.

2. Основні причини (фактори) виникнення кризових явищ. Наслідки кризових явищ на підприємстві.

3. Типологія кризових ситуацій.

4. Основні положення антикризового управління підприємством.

Рекомендована література: 5,6,7,8,24,105,118,129,229,233,249.

16.1. Економічна сутність кризи розвитку підприємства

Як відомо, концепція циклічності розвитку економічних систем належить до фундаментальних складових категоріального апарату економічної теорії. Підприємство є мікроекономічною системою, а отже його розвитку також притаманні властивості циклічності.

Соціально-економічна система в будь-якому вигляді та будь-якої форми, чи то суспільна формація, фірма або підприємство, має дві тенденції свого існування: функціонування та розвиток.

Функціонування — це підтримка життєдіяльності, збе­реження функцій, які визначають цілісність організації, якісну визначеність, суттєві характеристики.

Розвиток — це набуття нової якості, яка укріплює життє­діяльність в умовах середовища, що постійно змінюється.

Функціонування та розвиток тісно пов'язані між собою, відображають діалектичну єдність основних тенденцій соціально-економічної системи. Так, функціонування соціально-еко­номічної системи вимагає обов'язкову наявність предмета праш, засобів праці та людини, яка здійснює трудову діяльність. При цьому функціонування соціально-економічної системи можливе лише при певній відповідності цих ознак: засоби праці можуть змінювати її предмет, результат повинен відповідати інтересам та потребам людини. 624

Розвиток характеризує зміни в предметі, засобах праці та в іюдині. Критерієм цих змін є поява нової якості, яка укріплює стабільність та гармонічність соціально-економічної системи або іка створює принципово нові умови для цього. Фактором зозвитку є підвищення продуктивності праці, зміна її характеру, зиникнення нової технології, посилення мотивації діяльності. При цьому, звичайно, змінюються і умови функціонування хщіально-економічної системи.

Зв'язок функціонування та розвитку має діалектичний сарактер, що й відображає можливість і закономірність настання і вирішення кризових ситуацій. Функціонування стримує зозвиток і водночас є його поживним середовищем, розвиток зуйнує багато процесів функціонування, але створює умови для того більш стійкого розвитку.

Таким чином, виникає циклічна тенденція розвитку, яка здображає періодичне настання кризових ситуацій.

Кризи відображають не тільки суперечності функціонування га розвитку, але можуть виникати і в самих процесах функці-знування. Це можуть бути, наприклад, суперечності між рівнем гехніки та кваліфікацією персоналу, між технологіями та умовами хвикористання [7, с. 14— 16].

Криза — це загострення суперечностей у соціально-еко-гомічній системі (організації), які загрожують її життєстійкості } навколишньому середовищі.

Виходячи з наведеного визначення, кризові явища в Цяльності підприємства є моментом різкого загострення 'суперечностей, які зароджуються у процесі взаємодії окремих лементів мікроекономічної системи між собою та із зовнішнім середовищем. Такі суперечності виникають між:

1) кількісними та якісними характеристиками продукції (товарів, іослуг) та вдаовідними характеристиками ринкового попиту;

2) можливою та необхідною потужністю підприємства;

3. необхідним обсягом ресурсів, що споживає підпри-:мство та можливістю їх залучення, цінами пропозиції та Юпиту на них;

4. ринковою вартістю продукції та обсягом витрат, які ''являються у процесі виробництва й мають бути компенсовані 'а рахунок отриманого доходу;

п

5) між фактичними та плановим розподілом прибутку підприємства на виробничий та соціальний розвиток [ 129, с. 12]».і

Накопичення суперечностей призводить до порушений! рівноваги економічної системи, поступово втрачається життє-= здатність підприємства, виникає дефіцит ресурсів або можли- востей підприємства для подальшого розвитку. Створюється кризова ситуація. ;

Кризові явища в розвитку підприємства тісно пов'язані з певним характером життєвого циклу підприємства (ЖЦП).

Взаємозв'язок розвитку ЖЦП з причинами появи кризових ситуацій ілюструє рисунок 16.1 [233, с. 34]. г

Вища точка

А , Б, В, Г — точки кризових ситуацій Рис. 16.1. Життєвий цикл, кризові ситуації та антикризовий процес

Характерною особливістю є те, що кризові ситуації ви­никають на всіх стадіях ЖЦП. Однак реалізація всієї су­купності процедур антикризового управління починається лише на певному етапі ЖЦП: в умовах різкого спаду, який характеризується, як правило, неплатоспроможністю під­приємства.

Слід наголосити, що на мікроекономічному рівні кризи не можна ототожнювати з будь-яким окремо взятим етапом ЖІЩ» стадія "старість" не є її аналогом. Також хибним є уявлення, ій° 626

кризові явища характерні лише для стадії "старість". Кризові ситуації виникають на всіх стадіях життєвого циклу підприємства. Кожна наступна фаза ЖЦП стає можливою тільки в результаті подолання кризових явищ.

Зовнішнім проявом зародження кризи є формування стійкої тенденції руху поточних витрат підприємства у бік збільшення, а обсягу та норми прибутку — у бік зменшення. Подальше по­глиблення кризи характеризується істотним погіршенням усіх показників його стану (як кількісних, так і якісних), що призводить до поступової втрати власного капіталу та виникнення дефіциту фінансових ресурсів для розрахунку за зобов'язаннями.

Період зміни якісних характеристик процесу функці­онування підприємства характеризує поняття "цикл розвитку підприємства" [129, с. 15]. Цикл розвитку підприємства складається з таких основних стадій:

• стадія підйому, яка характеризується зростанням кількісних та покращанням якісних ознак функціонування підприємства;

• стадія гальмування розвитку, для якої характерні відносна стабільність кількісних та якісних показників функціонування;

• стадія кризи, проявом якої є зниження кількісних та погіршення якісних ознак функціонування підприємства. Це призводить до порушення стану рівноваги, яке підприємство вже не в змозі самостійно відновити;

• стадія пожвавлення, проявом якої є уповільнення падіння та поступове зростання показників діяльності підприємства, що розглядається як перший крок подолання кризових явищ та виходу з кризового стану.

Подолання кризи дає можливість продовжити життє­діяльність (функціонування) підприємства, забезпечити його відродження на тому самому чи вищому рівні організації та ефективності. Порушення циклічності зумовлює припинення його діяльності як суб'єкта господарювання.