5.5. Нові форми структури організації

Сьогодні у складному змінному середовищі менеджери продовжують шукати та експериментувати з новими формами проектування організації.

Групова організація

Деякі фірми використовують групову організаційну струк­туру, тобто підхід до проектування організації, що покладається виключно на проектні групи з малим або й нульовим відсотком функціональної ієрархії. У разі застосування такого типу організації працівники постійно рухаються від одного проекту до іншого, зшіежно від кваліфікації та потреб цих проектів. Якщо організаційна одиниця або група стає надто великою, її просто ділять на кілька малих. Отже, всі групи в організації невеликі. Такий підхід дає їм змогу змінювати напрям діяльності, досліджувати нові ідеї та випробовувати нові методи без жорстких бюрократичних організаційних умов.

Віртуальна організація

Віртуальна та групова організація мають деякі подібності між собою. Віртуальна організація, як правило, має слабку або й взагалі не має формальної структури. У таких організацій, зазвичай, невеликий постійний обслуговуючий персонал, невеликий штат тимчасових працівників і адміністрації. Коли потреби організації змінюються, менеджери або наймають тимчасових працівників, або звільняють деяку їх кількість, орендують потужності, користуються деякими послугами "напрокат", ідучи назустріч потребам організації. Отже, організація діє тільки у відповідь на її потребу. Залежно від того, яких послуг потребує клієнт, організація може збільшувати штат від трьох постійних працівників до багатьох десятків незалежних консультантів та науковців, з якими вона підтримує зв'язки. У будь-який час організація може розробляти кілька проектів та наймати 20 — 30 спеціалістів. Якщо проект змінюється, то змінюється і структура організації.

Навчальна організація

Іншим новим підходом до проектування організації є так звана навчальна організація. Такі організації намагаються поєднати постійне вдосконалення з постійним навчанням та підвищенням кваліфікації своїх працівників. Вони пов'язують постійний персональний розвиток та навчання працівників із розвитком фірми залежно від її потреб. Хоча менеджери можуть розвивати концепцію навчальних організацій у різних напрямах, однак найчастіше їхньою метою є поліпшення якості, постійне вдосконалення та показники виконання роботи. Вважають, що найвагомішою у логічній стратегії постійного вдосконалення є турбота про належну оцінку таланту працівників, їхньої майстерності, знань, кваліфікації.

Отже, структура організації та проектування визначені п'ятьма головними елементами — спеціалізацією робіт, структу-ризацією, звітністю, повноваженнями і координацією.

Першою універсальною моделлю проектування організації була бюрократична модель, яка грунтувалася на раціональних та логічних правилах, інструкціях і процедурах.

Ситуаційне бачення проектування організації засноване на тому, шо оптимальний проект організації грунтується на дії ситуаційних чинників. Є чотири найважливіші ситуаційні чинники - технологія, середовище, розмір і цикл існування організації.

Кожен із них відіграє важливу роль у вирішенні питання, яким повинно бути проектування організації.

Сьогодні багато організацій вибирають одну з чотирьох головних форм проектування організації: функціональну (U-), конгломератну (Н-), філійну (М-) або матричну.

Інші організації використовують гібридний проект, що поєднує кілька форм проектування організації.

Нові форми проектування організації — це групова, вір­туальна і навчальна організації.