Контрольні запитання та завдання

1. Які основні цілі інституту банкрутства? Його характерні ознаки.

2. Стадії провадження у справі про банкрутство.

3. Яка є схема порушення справи про банкрутство?

4. Судові процедури, що застосовуються до боржника в процесі провадження справи про банкрутство.

5. Поняття санації.

6. Що таке мирова угода та ліквідаційна процедура?

7. Етапи процесу діагностики кризи розвитку підприємства.

8. Методики оцінки фінансового стану та загрози банкрутства на підприємстві.

9. Охарактеризуйте процес управління в кризовій ситуації.

10. Структура програми антикризових заходів.

11. Характеристика основних підсистем антикризового управління.

12. Суть фінансового контролінгу.

13. Характеристика підсистеми маркетингу та антикризової інвестиційної політики.

14. Характеристика підсистеми управління персоналом та підсистеми організаційно-виробничого менеджменту.

15. Підсистема санації та ліквідації підприємства.

РОЗДІЛ 9

УПРАВЛІННЯ РИЗИКОЗАХИЩЕНІСТЮ

Тема 18. Управління ризикозахищеністю підприємства

1. Сутність підприємницького ризику. Невизначеність.

2. Класифікація ризиків в економіці.

3. Аналіз ризику. Концепція управління ризикозахищеніс­тю підприємства.

Рекомендована література: 12, 13, 39, 103, 130, 169, 250, 263, 270, 286.

18.1. Сутність підприємницького ризику. Невизначеність

Розгляд господарського суб'єкта ринку (фірми, підпри­ємства, об'єднання, холдингу) як виробничої системи, тобто як сукупності взаємодіючих між собою, а також з довкіллям елементів змушує визнати, що його розвиток носить сто-хастичний характер. Тому рішення, що приймаються власником виробничої системи, завжди пов'язані з ризиком.

Що таке ризик в економіці? Перш за все, визначення ризику повинно бути таким, що відображало б стохастичний характер розвитку виробничої системи, тобто давало можливість її імовір­нісної формалізації — побудови імовірнісної моделГризику. В основі теорії ймовірності лежить поняття випадкової події, а точніше простору елементарних випадкових подій (його позначають \\^-Поняття випадкової події в теорії ймовірностей чисто абстрактне поняття — це довільна множина. Елементарна подія - це подія, з якої не слідує ніяка інша, крім самої себе. У сучасній теорії ризикології, ризики розглядаються як цілком реальні події.

Серед елементарних подій в економіці виділяють важливий їх клас — наслідки. Наслідком в ризикології є: шкода, втрати, перевитрати, збитки, виграш, програш, вигода, прибуток, дохід, відхилення від цілі. Шкода, втрати, перевитрати, збитки, банкрутство, небажане відхилення від цілі складають поняття наслідків з негативним результатом, а виграш, вигода, прибуток, дохід, відхилення від цілей у позитивний бік складають поняття наслідків з позитивним результатом. 678

Коли випадкові події в економіці не дають наслідків, то говорять про випадкові події з нульовим результатом.

Ризик в економіці - це можливість з невизначеним ре­зультатом випадкових подій в економічних відносинах, процесах і явищах суспільства.

Наведене визначення ризику дозволяє розглядати його як імовірнісну категорію, а події називати ризиковими.

Приклад 1. Випадкова подія (позначимо її А) — банкрутство банку. Наслідок (позначимо В) — втрата вкладених коштів клієнтів банку. Подія А — ризикова.

Слід зауважити, у прикладі 1 не всі наслідки виявлені, дивлячись очима теорії імовірності для події В існує протилежна подія — в ~ збереження вкладу. Подія В має негативний результат, подія в — позитивний. Приклад 1 вказує на те, що кожна ризикова подія має принаймні два можливі наслідки, і ризики можна зобразити у вигляді такої схеми (рис. 18.1):

			Наслідок 1
Випадкова подія
			Наслідок 2
			Наслідок п

Рис. 18.1. Структура ризикових подій в економіці

З точки зору теорії імовірності наслідки утворюють певну групу елементарних подій.

Перейдемо до визначення господарського ризику в еко­номіці.

Будемо розглядати множину подій (їх називають діяльністю суб'єктів господарювання), які мають безпосереднє відношення

до нього. Сукупність ризикових подій для суб'єкта господа­рювання назвемо його ризиковою діяльністю. Це можуть бути! ризикові події, джерелом виникнення яких є сам суб'єкт господарювання, у цьому випадку говорять про ризикові под]£ суб'єктивного характеру, так і зовнішні ризикові події відносно суб'єкта господарювання - ризикові події об'єктивного характеру.

Господарський ризик в економіці — це можливість об'єктив-ного-суб'єктивно характеру, з невизначеним результатом^ випадкових подій в економічних відносинах, процесах і явищах* суспільства.

Що таке невизначеність? >^!І

Звернення до такої операції над подіями в теорії ймовір­ностей як слідування з однієї події А іншої — В (позначають* А=>В) дає можливість відображення структури ризикової поді£ (див. рис. 18.1) утермінах цієї операції А=>В, А — випадкова подія,' В — наслідок.

Ризикова подія А аналізованого суб'єкта господарювання, джерелом якої він є, може виникати як наслідок об'єктивної випадкової події С (С=>А). У цьому випадку випадкова подія С називається причиною ризикової події А (або просто причиною ризику). У широкому розумінні, причина ризику (його активний початок) - це випадкове явище, подія, що спонукає іншу ризикову подію (ризикову діяльність), яка може потенційно відбутися.

Елементарні випадкові події, з яких складається випадкова подія С (причина ризику), називають факторами ризику (умовами, обставинами ризику).

Причини ризику разом з ризиковою подією назвемо ризиковою ситуацією (С=>А).

Приклад 2. Причиною виникнення банкрутства банку (подія А) може бути конкурентна боротьба банків (подія С — конкурентний фактор). Конкурентна боротьба банків разом з банкрутством банку створюють ризикову ситуацію.

У підсумку можна погодитися, що ризик — ситуаційна характеристика діяльності суб 'єкта господарювання, пов 'язаназі станом невизначеності. Таким чином, ризик є наслідком невизначеності.

Ризикові ситуації бувають:

1. Визначені, коли є повна інформація про фактори ризику, що створюють ризикову ситуацію.

2. Невизначені, коли така інформація відсутня повністю або частково; невизначені ситуації називають просто "невизначеність".

Серед факторів ризику важливе місце займає фактор часу. По відношенню його значення невизначені ситуації, в яких знаходиться суб'єкт господарювання називають станом не­визначеності, в яких знаходиться суб'єкт господарювання. Таким чином, стан невизначеності є одномоментним зрізом ризикової ситуації.

Оскільки ризикові події можуть бути як об'єктивного характеру, так і суб'єктивного, то відповідно можна розгадати об'єктивну і суб'єктивну невизначеність.

Об'єктивна невизначеність, коли є часткова або відсутня інформація про внутрішні фактори суб'єкта господарювання, що утворюють ризикову ситуацію.

Суб'єктивна невизначеність, коли є часткова або відсутня зовсім інформація про зовнішні фактори, що утворюють ризикову ситуацію.