Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Осовська. Менеджмет організацій.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
18 Мб
Скачать
☆

Б) Реінжиніринг

Однією з найефективніших інновацій в управлінському консалтингу за останні роки став реінжиніринг. Нині він уже широко використовується у більшості країн світу.

Антикризове управління не може мати іншої основи, ніж пошук і активне використання нових форм, методів, прийомів, сфер бізнесу, оскільки колишні підходи себе вже не виправдують. Незаперечний пріоритет серед інструментів антикризового управління має реінжиніринг. Його методи взяті на озброєння провідними компаніями світу.

Реінжиніринг звичайно представляють як фундаментальне переосмислення і радикальну перебудову бізнесу з метою поліпшення таких важливих показників, як вартість, якість, рівень сервісу, швидкість функціонування, фінанси, маркетинг і збут, побудова інформаційних систем.

У журналі "Time" було надруковано рейтинг найвпли-і вовіших людей США. Серед останніх виявився Майкл Хаммер,-відомий тим, що ввів у діловий лексикон поняття "реінжи-f ніринг", що стало дуже популярним у західному бізнесі] Спрощено його можна перекласти як "реорганізація" чц "перебудова". Як відомо, від провалів у бізнесі не застрахований! ніхто. Навіть найвідоміші велетні світового бізнесу, такі як 1ВМ| чи General Electric, не раз попадали в скрутне становище. З'ясувалося, що це пов'язано з досягненням межі розвитку в; рамках колишніх методів управління. І тоді керівництво запрошувало фахівців з реінжинірингу для того, щоб вивести підприємство з кризи.

У реінжинірингу звичайно виділяють два види діяльності, які істотно один від одного відрізняють: а) кризовий реінжиніринг, де йдеться про вирішення кризових проблем організації, коли справи пішли зовсім погано і потрібен комплекс заходів, які б дали змогу ліквідувати слабкі місця; б) реінжиніринг розвитку, який застосовується тоді, коли справи в організації йдуть у цілому непогано, але погіршилася динаміка розвитку, стали ви­переджати конкуренти.

Для країн СНД найактуальнішим сьогодні є кризовий реінжиніринг. Але головний потенціал цього управлінського інструменту — бути основним фактором успішного і стабільного розвитку, що робить його дуже важливим в антикризовому менеджменті. Одне з найістотніших достоїнств реінжинірингу -здатність сприяти швидким змінам у бізнесі, що забезпечує можливість не тільки зберегти місце на ринку, а й домогтися у порівняно короткий термін крутого перелому, міцного фінансового становища, високого суспільного іміджу. Постійні зміни в технології, на ринках змушують компанії, шо прагнуть вижити і зберегти конкурентоздатність, перебудовувати свою стратегію. Тому реінжиніринг став елементом повсякденного життя багатьох компаній. З усіх концепцій менеджменту фахівці вважають сьогодні найбільш ефективним саме реінжиніринг. М. Хаммер вважає його революцією, що перетворює конструювання бізнесу на інженерну діяльність.

Як же реінжиніринг впливає на бізнес? Зазвичай кілька робочих процедур поєднуються в одну. Процедури, що ви­конувалися раніше різними працівниками, трансформуються в

одну. Для її реалізації створюється спеціальний колектив. Такий підхід багаторазово підвищує ефективність роботи за рахунок скорочення часу на її виконання і чисельності виконавців.

Тут дуже важливо, що змінюється управлінський підхід — працівниками приймаються самостійні рішення. У ході ре-інжинірингу відбувається не тільки горизонтальне, а й верти­кальне стискування процесів. Там, де має місце традиційна організація робіт, виконавець для прийняття рішень повинен був раніше звернутися до керівництва. Нині ж він приймає рішення самостійно. Розширення повноважень співробітників, під­вищення ролі кожного з них у робочому процесі приводить до значного зростання віддачі від 'їхньої праці.

Не менш істотно і те, що сам процес реалізується в природному порядку. Реінжиніринг процесів знищує лінійне упорядкування робочих процедур. Дає можливість розпаралелити процеси. Крім того, різні процеси мають різні варіанти виконання. Традиційний процес реалізується на основі чітких стандартів. Але сьогодні ринок вимагає постійної адаптації процесу до зовнішніх умов. Тоді правомірно обирати варіант, що має кілька версій виконання. Вибір же версії робиться відповідно до конкретної ситуації.

Наступний момент — робота виконується в тому місці (територія підприємства), де це доцільно, а не за функціональною ознакою, таким чином, реінжиніринг підвищує ефективність роботи за рахунок відмови від ієрархічного розподілу компанії на відділи. Крім того, істотно обмежується число перевірок і управляючих впливів. У менеджменті контроль за дотриманням виконавцями наміченого дуже важливий. Реінжиніринг при­пускає більш збалансований підхід. Об'єднання окремих робочих процедур дозволяє скорочувати кількість перевірок і управлін­ських акцій, крім того, істотно зменшується кількість погоджень, тобто і тут йдеться про стирання граней між функціональними підрозділами.

Головна фігура — уповноважений менеджер, що виконує роль посередника. Менеджер повинен бути здатний відповідати на всі запитання замовника і вирішувати його проблеми. Має місце змішаний (централізований / децентралізований) підхід. Сучасні технології відкривають можливість компаніям діяти автономно на рівні підрозділів, зберігаючи право користуватися Централізованими даними і знаннями.

-' ' ■—'—' ~ ' -—■—

Виділяють такі кроки реінжинірингу: \.

  • Постановка завдань, уточнення мети компанії, виходячи з її стратегії, потреб клієнтів, рівня бізнесу, теперішнього його становища.

  • Створення моделі існуючої компанії. Менеджери зо­бов'язані розробити і задокументувати її основні бізнес-процеси, оцінити їхню ефективність.

  • Перепроектування бізнесів-процесів. Впровадження більш ефективних робочих процедур, визначення способів використання інформаційних процедур і технологій, необхідні зміни в роботі персоналу.

  • Розробка систем організаційної взаємодії персоналу. Характеризуються різні види робіт, розробляється система мотивації, організуються команди по виконанню робіт, ство­рюються програми підготовки фахівців тощо.

• Підготовка підтримуючих інформаційних систем. Виявляються наявні ресурси (устаткування, програмне

забезпечення) і розробляється спеціальна система.

• Впровадження обновлених процесів. Інтеграція роз­роблених процесів, навчання співробітників, перехід, до нової організації діяльності компанії [248, с. 104].

Потреби використання можливостей реінжинірингу при­вели до утворення в багатьох фірмах спеціальних підрозділів, на які покладаються завдання, які пов'язані з розвитком у цій галузі. Ці організаційні структури по-різному називаються, комплек­туються, реалізують свій потенціал. Але суть їхньої роботи одна — використовувати нові можливості антикризового управління, реорганізовувати, перебудовувати справу так, щоб вижити на ринку і процвітати. Наприклад, у практиці дедалі більше поширюються "центри з розвитку нових сфер бізнесу". їхній розмір і структура визначаються залежно від специфіки госпо­дарської діяльності і розміру даного підприємства. В одних фірмах це можуть бути групи, в інших — відділи чи цілі підрозділи. Головним завданням такого роду структур є розробка й освоєння продуктів, збут яких забезпечив би стійке становище на ринку й в остаточному підсумку більшу рентабельність даного виду виробництва, а також нових бізнесів-процесів. Важливою складовою частиною цих центрів є так звані служби пошуку існуючих чи потенційних прибуткових ринків, що здійснюють

дану роботу відповідно до завдань, що містяться в довгострокових планах компаній.

Характерна риса інноваційних структур полягає в тому, що всередині фірми не тільки створюються служби стратегічного планування і могутні дослідницькі центри, але нерідко вся господарсько-виробнича діяльність з розвитку перспективних напрямків діяльності ставиться в обов'язок новому самостійному відділенню, яке не має ніяких зобов'язань з поточної роботи підприємств. Дедалі частіше спостерігається тенденція до організаційного відділення підрозділів, що займаються пи­таннями перспективного розвитку (сюди входять служби науково-дослідної роботи, стратегічного планування, соціально-політичного й економічного прогнозування, розвитку людських ресурсів, реінжинірингу, організаційного проектування та ін.), від підрозділів, що відповідають за поточну виробничо-госпо­дарську й управлінську діяльність.

Реінжиніринг — це радикальне перепроектування бізнес-процесів підприємств і організацій для одержання істотних ефектів у зниженні вартості, підвищенні якості та зростання обсягів продажів продукції і послуг.

У нашій країні тільки приступають до проведення реінжи­нірингу бізнес-процесів. Серед них підприємства, що поставили за мету знайти вихід із кризового становища, і нормально працюючі підприємства, що бажають запобігти можливому погіршенню свого фінансового становища, але в основному це підприємства-лідери.

До основних умов проведення реінжинірингу, крім про-иесної орієнтації, належать амбіційні цілі (не тільки вийти з кризового становища, а й стати в майбутньому кращою компа­нією у своїй галузі), відмова від правил ведення бізнесу, які вже склалися, і, нарешті, удосконалення бізнес-процесу за рахунок використання сучасних інформаційних технологій.

Для того, щоб реінжиніринг досяг цих цілей, необхідно також забезпечити належну мотивацію системи заохочень вищої ланки управління, оскільки без упевненості керівництва в необхідності перебудови підприємства неможливо домогтися кінцевого результату реінжинірингу — прориву в його роботі. Усі відповідальні за реінжиніринг співробітники повинні бути наділені відповідними повноваженнями, в протилежному випадку разі вони будуть відторгнуті середньою ланкою управлінні ня, що виконує поточні функції. Робота з реінжинірингу повинно широко висвітлюватися в засобах внутрішньої інформації] підприємства, що забезпечує розуміння всіма співробітниками? процесу змін, які відбуваються. •;

Реінжиніринг і його швидке та ефективне здійснення вимагають виділення спеціального бюджету (мінімально необхідного), без якого початок і проведення всього комплексу робіт неможливі. У ході реалізації програми реінжинірингу необхідно спиратися на принцип Паретто (20% зусиль можуть дати 80% результату), а це означає, що потрібно обирати пріоритетні завдання і посилено працювати над їхнім ви­рішенням.

Як показує практика, для реалізації наміченої програми важливо чітко визначити і розподілити ролі, обов'язки та відповідальність кожного учасника для забезпечення реалізації цілей програми. У ході реалізації робіт з реінжинірингу варто чітко виділяти досягнуті в ході робіт результати.

Безумовно, реалізація програми реінжинірингу вимагає відповідної методичної й інструментальної підтримки, шо забезпечують консалтингові фірми.

У ході розгортання програми реінжинірингу варто чітко розрізняти заходи, шо покращують бізнес, і заходи, що складають елементи реінжинірингу і корінним чином міняють ефективність бізнесу. На відміну від традиційного процесу поліпшення, за початок беруть не існуючий процес, а чистий лист (тобто проектується новий процес). Якщо поліпшення проводяться знизу — нагору, то реінжиніринг — зверху - вниз. Реінжиніринг охоплює всі сфери діяльності підприємства, а не тільки "'вузькі сфери окремих поліпшуючих заходів".

До факторів, що сприяють успішній реалізації програми реінжинірингу, варто віднести насамперед готовність ке­рівництва до змін, розуміння і віру в кінцевий результат, розумну оцінку ризиків, з якими пов'язана реалізація програми. Якшо керівництво готове, то доцільно наділити відповідними повно­важеннями персонал, що реалізує програму, і чітко визначити роль і обов'язки кожного. Для підтримки темпу проведення програми важливо передбачити необхідний бюджет для реалізації насамперед пріоритетних цілей і моніторинг результатів реалізації програми реінжинірингу. Нарешті, дана програма повинна бути підтримана відповідною технологією, мето­дичними матеріалами й інструментами, відпрацьованими в ході реалізації програм на інших підприємствах і в організаціях. Носіями таких методичних матеріалів та інструментів є кон­салтингові фірми, що напрацювали великий практичний досвід.

У процесі реалізації програми реінжинірингу підприємства освоюють нові правила роботи, серед них:

  • можливість одержання переваг від централізації і де­централізації за рахунок телекомунікаційних мереж;

  • прийняття рішень — частина роботи кожного співро­бітника (за рахунок використання систем підтримки прийняття рішень, доступу до баз даних і використання засобів мо­делювання);

  • перегляд планів здійснюється оперативно в міру не­обхідності за рахунок використання високопродуктивних ЕОМ.

У ході завершення програми реінжинірингу забезпечується перехід від функціональних підрозділів до віртуальних проектних команд, які відповідають за бізнес-процеси.

У проведенні циклу робіт з реінжинірингу найважливіше місце займають консалтингові фірми. Якщо в більшості галузей світової економіки зростання річного доходу в кілька відсотків уже вважається значним, то для консалтингових компаній цей показник становить від 10 до 25%. Про процвітання цього виду бізнесу свідчить стрімке збільшення кількості працівників у цій сфері (деякі найбільш успішні фірми виросли за останні три-чотири роки в кілька разів).

Плата консалтинговим компаніям - це плата всіх учасників бізнесу за прискорення науково-технічного прогресу, за можливість правильно орієнтуватися у світі, шо ускладнюється, за глобалізацію економічних структур, за освоєння "чужих територій".

Практика переконує, що докорінне вдосконалення всієї Діяльності на ринку є основою господарського оздоровлення. Але Це необхідно і для підприємств, становище яких виглядає досить міцним. Це звичайно пов'язано з розширенням сфери діяльності чи ускладненням схеми управління.

Добре налагоджений бізнес звичайно являє собою комплекс взаємозалежних процесів, що забезпечує необхідну поточну прибутковість бізнесу і перспективи його розвитку.

Основним показником оцінки ефективності ринкової діяльності компанії є нарощування прибутку від вкладення?! капіталу за конкретний період. Тому будь-які управлінські інновації звичайно націлені на підвищення ефективності бізнес-'1 процесів і вимагають вкладення капіталу. Звідси рішення2 приймаються з урахуванням намічуваних фінансових результатів, термінів і можливих ризиків і повинні гарантувати таку ефектив­ність використання вкладень, що намічається програмою.

Виділяють різні підходи до реструктуризації бізнес-пропесів: удосконалення, перебудова, реінжиніринг.

Перше — це послідовне поліпшення діяльності фірми, при якому має місце мінімальний ризик інвестора і відносно низький рівень вкладень.

При перебудові виявляються малоефективні процеси, яких прагнуть позбутися, а нововведення впроваджуються лише тоді, коли вони вписуються в існуючу організацію і технології компанії.

Реінжиніринг характерний радикальними перетвореннями в існуючих технологіях і організаційних структурах. Він орієнтований на перехід до якісно нового рівня бізнесу. Обсяг інвестицій і ступінь ризику в даному випадку, звичайно, вищі.

Останнім часом дедалі більше почали застосовувати ме­тодології реінжинірингу. Цей управлінський інструмент за­рекомендував себе як засіб різкого поліпшення результатів діяльності підприємства. Йдеться, як правило, про перетворення основних бізнес-проиесів і пов'язаних з ними організаційних структур, технології, методів роботи, інфраструктури, корпо­ративної культури.

Досвід переконує, що реінжиніринг забезпечує не тільки значне зниження витрат, а й скорочення термінів роботи і підвищення її якості. Важливо, що при цьому забезпечується велика гнучкість в управлінні підприємством.

Реінжиніринг допомагає істотно підвищити якість роботи в усіх основних сферах життєдіяльності компанії, зокрема таких, як постачання, науково-дослідницька робота, кадрова політика, планування виробництва, процес виробництва, управлінська звітність, маркетинг, обслуговування клієнтів тощо. Реінжині­ринг є процесом, в якому повинні брати участь усі підрозділи підприємства з урахуванням їх специфіки.

Реінжиніринг процесів бізнесу має насамперед своєю метою вдосконалення функціонування фірми, націлене на скорочення витрат і підвищення ефективності підприємства в цілому чи його основних ланках, причому наголос робиться на вдосконаленні робочих процесів.

Основна увага приділяється також реорганізації бізнес-процесів, спрямованої на якісне поліпшення останніх. Нарешті, коли фірма перебуває в скрутних умовах, реінжиніринг може бути націлений на докорінну перебудову бізнесу. Це можуть бути структурні зміни на ринку, фінансові проблеми.

Основними складовими процесу управління змінами є оцінка готовності до них організації і розробка плану їхнього впровадження. Повинна бути чітко визначена роль спів­робітників, що беруть участь у процесі змін. Ініціатори зміни зобов'язані мати повноваження для прийняття рішень про зміни і перетворювати їх у життя. Дуже важлива і роль людей, що не мають формальної влади в організації, але можуть вико­ристовувати свій вплив у колективі для ініціювання процесу змін.

Здійснення таких проектів вимагає чималих зусиль. Не­обхідно створити команду фахівців, у яку повинні входити: керівник організації, групи з проектування кожного процесу, що піддається реінжинірингу, групи впровадження, що можуть перетинатися з групами проектування, а також спостережний комітет, необхідний для координації проекту і який складається з авторитетних представників організації і зовнішніх кон­сультантів.