- •З акладів
- •Тема 1. Методологічні основи функціонування організації 11
- •Тема 2. Системне управління організацією 52
- •Тема 18. Управління ризикозахищеністю підприємства 678
- •Тема 19. Конкурентна політика організації. 704
- •Тема 20. Методологічні основи визначення
- •Тема 21. Управління ефективністю підприємства 784
- •Тема 22. Діагностика управління організацією 813
- •Тема 1. Методологічні основи функціонування організації
- •Організація як складова система та об'єкт управління.
- •Взаємозв'язок внутрішніх елементів системи і факторів
- •1.3. Системна методологія в менеджменті.
- •1.1. Організація як складова система та об'єкт управління
- •Розділ 1 системна модель управління організацією
- •1.2. Взаємозв'язок внутрішніх елементів системи і факторів зовнішнього середовища
- •Політичне:
- •Ресурсне:
- •1.3. Системна методологія в менеджменті
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2. Системне управління організацією
- •2.2. Системне управління організацією як процес поєднання функціонального, процесного та ситуаційного підходів
- •Методологія ситуаційного підходу до менеджменту
- •2.3. Типології системних концепцій менеджменту
- •Суб'єкти господарювання інших країн
- •Вхід Процес Вихід
- •2.5. Державне регулювання діяльності підприємств (організацій) на сучасному етапі
- •Суб'єкти підприємницької діяльності
- •Кредитно- гро ш о ве регулювання
- •Зовнішньоекономічне регулювання
- •Контрольні завдання та запитання
- •Розділ 2 еволюція підприємства
- •Тема 3. Зміни як об'єктивний процес розвитку організації
- •3.1. Еволюція поглядів на сутність і структуру організацій
- •3.2. Життєвий цикл організації
- •3.3. Конкурентні стратегії підприємств 1. Стратегія піонера
- •2. Претендент на лідерство
- •3.4. П'ять конкурентних сил (за м. Портером)
- •Суперництво між конкуруючими продавцями ("•Центральний ринг конкуренції'")
- •3.5. Конкурентний статус підприємства
- •3.6. Тенденції організаційних змін
- •2. Організована ліквідація
- •3. Планове удосконалення
- •4. Використання успіху
- •5. Ініціювання змін
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ з
- •Тема 4. Нормативно-правова регламентація та порядок заснування підприємства
- •4.1. Порядок заснування підприємства
- •4.2. Засновницькі документи та їх підготовка
- •4.3. Статутний фонд і його формування
- •4.4. Державна реєстрація
- •Державний комітет статистики україни житомирське овласне управління статистики іоооз.І/. Жіііоміір. Вул. Я. Гамарника, 6-а
- •Про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій україни
- •4.5. Припинення діяльності підприємств бізнесу
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 5. Методологія проектування системи управління
- •5.2. Елементи проектування організації
- •5.3. Основні форми проектування організацій
- •5.4. Особливості різновидів структур управління
- •5.5. Нові форми структури організації
- •Контрольні завдання та запитання
- •Тема 6. Елементи управління підприємством та їх взаємозв'язок
- •6.1. Процес організації управління та його складові
- •6.2. Принципи організації управління
- •6.4. Взаємозв'язок елементів управління
- •6.5. Основи реструктуризації управління а) Реорганізація: етапи і методи
- •Б) Реінжиніринг
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 4 управлінські моделі
- •Тема 7. Управлінські моделі
- •7.1. Теорії моделей
- •7.2. Цільові управлінські моделі
- •7.3. Моделі організацій як об'єктів управління
- •7.4. Поведінкові та адміністративні моделі організації
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 5 управління підприємствами різних організаційно-правових форм
- •Тема 8. Особливості організації і функціонування підприємств різних форм власності
- •8.1. Характеристика організаційно-правових форм підприємств в Україні
- •2 . Залежно від обсягів діяльності та чисельності робітників
- •3. Залежно від способу утворення та формування статутного фонду
- •4. Залежно від основної мети діяльності
- •8.2, Форми об'єднання підприємств в Україні
- •У деяких галузях: і
- •8.3. Форми організації підприємництва
- •8.4. Нові форми підтримки підприємництва
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 9. Тенденції розвитку різних підприємств та їх об'єднань
- •9.2. Процедура створення господарських товариств
- •9.4. Малі підприємства бізнесу
- •Контрольні запитання та завдання
- •10.1. Ознаки, що відрізняють акціонерне товариство від інших видів товариств
- •10.2. Загальна характеристика органів управління акціонерними товариствами
- •10.3. Загальні збори акціонерів
- •10.4. Спостережна рада акціонерного товариства
- •10.5. Правління акціонерного товариства
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 6 системи функціонального менеджменту
- •Тема 11. Управління маркетингом
- •11.1. Суть, зміст і цілі маркетингової діяльності
- •11.2. Маркетинг як специфічна функція управління
- •11.3. Структура та функції апарату управління маркетинговою діяльністю
- •11.4. Технологія маркетингової діяльності
- •Тема 12. Управління фінансово-економічною підсистемою
- •12.1. Суть, мета, функції і механізм фінансового менеджменту
- •12.2. Фінансова політика підприємства
- •Політика управління фінансовими ризиками Політика управління активами і інвестиціями
- •Ресурсів
- •I і етап Визначення цілей фінансової політики I етап
- •III етап
- •12.3. Організація фінансового планування на підприємстві
- •12.4. Управління формуванням та використанням активів підприємства
- •12.5. Структура управління фінансами підприємств
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 13. Управління збутом
- •Політика розподілу продукції підприємства.
- •Особливості збутової діяльності.
- •Управління процесом формування товарного асортименту.
- •13.1. Політика розподілу продукції підприємства
- •Розподіл розподіл
- •13.2. Особливості збутової діяльності
- •Складом основного контингенту покупців
- •Ново ведення
- •Зростання торгівлі
- •Вразливість
- •5. Продуктивність праці (обсяг реалізації/чисельність працюючих).
- •13.3. Управління процесом формування товарного асортименту
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 14. Організація керівництва
- •14.2. Діапазон керованості та фактори, що його визначають
- •14.3. Раціональний розподіл функцій в апараті управління
- •Функціональна департаменталізація
- •14.4. Розподіл завдань
- •14.5. Техніка і форми передачі розпоряджень
- •Тема 15. Управління дисципліною
- •Аналіз відхилень
- •15.2. Функціонування системи оцінки
- •15.3. Типові дисциплінарні порушення. Дисциплінарний вплив
- •Глава X Кодексу законів про працю повністю присвячена трудовій дисципліні.
- •15.4. Дисциплінарні стягнення та заохочення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 16. Загальні засади антикризового управління підприємством
- •16.1. Економічна сутність кризи розвитку підприємства
- •16.2. Основні причини (фактори) виникнення кризових явищ. Наслідки кризових явищ на підприємстві
- •2. Залежно від наслідків виявлення окремих факторів:
- •3. Залежно від ступеня впливу в межах кожної групи:
- •16.4. Основні положення антикризового управління підприємством
- •Функції
- •Галузеві
- •Тема 17. Діагностика кризових ситуацій та банкрутства. Подолання кризової ситуації на підприємстві
- •17.2. Судові процедури, що застосовуються до боржника в процесі провадження у справі про банкрутство
- •17.3. Основні положення діагностики кризових ситуацій та банкрутства на підприємстві
- •17.4. Програма антикризових заходів
- •17.5. Системи управління в подоланні кризової ситуації
- •8. Механізм контролю за ходом реалізації плану.
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 18. Управління ризикозахищеністю підприємства
- •18.2. Класифікація ризиків в економіці
- •18.3. Аналіз ризику. Концепція управління ризикозахищеністю підприємства
- •1. Ризикозахищеність у надзвичайній діяльності підприємства.
- •2. Ризикозахищеність фінансової діяльності підприємства.
- •3. Ризикозахищеність інвестиційної діяльності підприємства.
- •4. Ризикозахищеність основної діяльності підприємства.
- •5. Ризикозахищеність управлінської діяльності.
- •Тема 19. Конкурентна політика організації
- •4.Конкурентоспроможність товару
- •3.Конкурентоспроможність підприємства
- •2.Конкурентоспроможність держави
- •19.2. Конкурентні стратегії та впливовість конкурентних сил
- •Диференціація
- •Виміри стратегії конкуренції
- •19.3. Модель менеджменту систем якості підприємства
- •19.4. Недобросовісна конкуренція та захист від неї
- •Тема 20. Методологічні основи визначення конкурентоспроможності
- •Органолептичні показники
- •20.2. Визначення конкурентоспроможності фірми
- •Політичні фактори
- •Ринкові фактори
- •Технологічні фактори
- •Фактори конкурентного характеру
- •4. Просування продукту на ринку
- •5. Організація збуту та розподілу
- •20.3. Фактори конкурентоспроможності торговельного підприємства
- •20.4. Конкурентоспроможність торговельного підприємства та методи її оцінки
- •1. Порівняльний характер
- •Визначення кола підприємств-конкурєнтів
- •Обробка інформації та отримання узагальнюючої оцінки стану конкурентоспроможності
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 21. Управління ефективністю підприємства
- •21.2. Значення ефективності, її критерії
- •1. Зростання об сяіу виробний тва нррлукпії у
- •Темпи зростання продуктивності праці
- •21.3. Ресурсно-потенціальний підхід до оцінки ефективності системи менеджменту
- •21.4. Оцінка ефективності управління
- •Витрати управлінської праці
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 22. Діагностика управління організацією
- •Характеристика діагностики як процесу та її основні параметри.
- •Види діагностики.
- •Етапи та методи діагностики.
- •22.1. Характеристика діагностики як процесу та її основні параметри
- •Діагностика стану соціально-економічної системи
- •22.2. Види діагностики
- •22.3. Етапи та методи діагностики
- •Контрольні запитання та завдання
- •Віддруковано в друкарні концерну «вд «Ін Юре» м. Київ.Вул. Багговутівська, 17-21
8.3. Форми організації підприємництва
Будь-яка підприємницька діяльність відбувається в певних організаційних формах. Вибір форми організації підприємницької діяльності залежить від особистих уподобань та смаків, -але в головному визначається об'єктивними умовами — сферою діяльності, наявністю грошових коштів, перевагами і недоліками відповідних форм підприємств. Щоб зробити правильний вибір, треба знати, з чого можна вибрати.
Організаційною одиницею підприємництва є фірма або компанія.
Фірма — це підприємство, організація, установа, яка здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку. Як фірми можуть бути представлені індивідуальні підприємці та їх об'єднання.
Компанія — це асоціація підприємств, що функціонує на принципах партнерства, корпорації або інших форм організації бізнесу.
Це лише загальні назви, шо використовуються стосовно будь-якого підприємства. Вони відбивають тільки той факт, що підприємства організації мають права юридичної або фізичної особи (громадяни-підприємці). Проте, поняття "фірма" або "компанія" не відображають організаційно-правового статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Тому, крім назви фірми, будь-якому підприємцю важливо обрати конкретну організаційну форму своєї діяльності, тобто, зафіксовану нормами права, єдність організаційних і економічних засад діяльності суб'єкта підприємництва.
Найбільш значущими ознаками, що відрізняють якусь одну організаційно-правову форму від інших, доцільно вважати:
кількість учасників створюваного господарського суб'єкта (об'єднання);
хто є власником використаного капіталу;
джерела майна як матеріальної основи господарської
діяльності;
межі майнової (матеріальної) відповідальності;
спосіб розподілу прибутку і збитків;
- форма управління суб'єктом господарювання. Загальновідомі три основні організаційні форми підприємницької діяльності (рис. 8.5): 1) одноосібне володіння; 2) партнерство; 3) корпорації. Розглянемо детальніше ці форми.
|
|
Одноосібне володіння самостійне ведення справ, засноване на власності підприємця |
|
|
|
Партнерство декілька окремих осіб домовляються про володіння підприємством та ного управління (спільна власність) |
|
||
Корпорація незалежна юридична особа, підприємство засноване на акціонерній власності |
||||
Рис. 8.5. Організаційні форми підприємництва
Одноосібне володіння. Суть його полягає втому, що все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє фірмою, одержує прибуток і несе повну особисту відповідальність за всі зобов'язання фірми. До цієї форми відносять також і приватного підприємця - фізичну особу. Індивідуальне підприємництво має свої переваги.
По-перше, оскільки весь прибуток належить підприємцеві, він кровно зацікавлений в ефективній праці. Зосередження прибутку водних руках дає можливість безпосередньо використовувати його в інтересах справи. До того ж прибуток підприємця в ринковій економіці розглядається як його інди-відуальний дохід і оподатковується лише індивідуальним Прибутковим податком (а не податком на прибуток, як в інших випадках).
По-друге, у власника фірми витрати на організацію ви- ; робництва є невеликими. Його управлінські рішення негайно ' втілюються в життя. Він непідзвітний співвласникам чи будь-яким керівним органам. Невеликі розміри фірми дають змогу підприємцеві підтримувати прямі контакти зі своїми працівниками та клієнтами. Повна незалежність дуже цінується підприємцями.
По-третє, одноосібному володінню властива простота в організації фірми та її ліквідації. В обох випадках достатньо лише рішення підприємця.
Проте ця форма підприємництва має і деякі недоліки.
Досить важко залучити великі капітали, оскільки власних фінансових ресурсів одноосібного підприємця здебільшого не вистачає для розвитку своєї справи. Через невисокий рівень платоспроможності банки неохоче надають таким підприємцям великі кредити, вимагаючи більш високу плату за користування ними.
Повна відповідальність за борги. Тобто, у разі невдалого > господарювання одноосібний власник може втратити не лише особисті заощадження, а й усе майно, яке піде на сплату боргів кредиторам.
Відсутність спеціалізованого управління: одноосібний власник сам виконує всі управлінські функції. Вдеяких випадках це негативно позначається на ефективності підприємницької діяльності. Адже далеко не всі люди здатні на це.
Невизначеність термінів функціонування. Підприємницька діяльність такої організаційної форми юридично припиняється у разі банкрутства, позбавлення волі за карний злочин, психічного захворювання або смерті одноосібного власника (рис. 8.6).
Партнерство. Ця форма організації підприємництва є логічним продовженням розвитку одноосібного володіння. Така організаційна форма підприємницької діяльності передбачає об'єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності; спільного контролю результатів бізнесу; активній участі в його веденні. Основою взаємин між сторонами, шо вступають у партнерство, є договір. 346
Переваги
Недоліки
І
Відносна простота заснування та ліквідації фірми
Повна самостійність, свобода і оперативність
Максимум спонукальних мотивів діяльності
Конфіденційність діяльності
Повна відповідальність підприємця
Обмежені фінансові можливості
Відсутність спеціалізованого менеджменту
Невизначеність термінів функціонування
Рис. 8.6. Переваги та недоліки одноосібного володіння
За ступенем участі засновників (партнерів) у діяльності підприємства прийнято розрізняти товариства: повні (з повною відповідальністю); командитні; товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю.
Розглянемо, які переваги партнерство має перед одноосібними володіннями.
По-перше, зростають фінансові можливості фірми внаслідок об'єднання кількох капіталів. Банки сміливіше дають кредити таким фірмам.
По-друге, вдосконалюється управління фірмою. З'являється спеціалізація в управлінні, тобто розподіл управлінських функцій між партнерами. Крім того, є можливість найняти професійних менеджерів.
По-третє, велика свобода та оперативність господарських дій.
По-четверте, як і одноосібні володіння, партнерство користується податковими пільгами, оскільки прибуток кожного Учасника оподатковується як його індивідуальний дохід.
Проте цей тип організації підприємницької діяльності має певні недоліки, через шо він інколи не тільки не може подолати недосконалість одноосібної власності, а й породжує нові проблеми.
і. Необмежена відповідальність будь-якого товариства може 3аГрожувати всім партнерам так само, як і одноосібному
347 власнику. Крах одного з партнерів може спричинити банкрутство товариства в цілому, оскільки в більшості випадків учасники несуть солідарну відповідальність.
Недостатність досвіду господарювання і несумісність інтересів партнерів можуть провокувати малоефективну діяльність, а колективний менеджмент — негнучке управління товариством.
Непередбачуваність процесу і результатів діяльності товариства як нестійкої організаційної форми підприємництва значно збільшує господарський ризик і зменшує впевненість у досягненні очікуваного зиску (рис. 8.7).
Переваги
Недоліки
Більш широкі фінансові можливості
Необмежена відповідальність
Спеціалізація в менеджменті
Труднощі з розподілом прибутку
Велика свобода та оперативність дій
Несумісність інтересів партнерів
Відсутність спеціальних податків
Труднощі з ліквідацією
Рис. 8.7. Переваги та недоліки партнерства
Корпорація є зараз домінуючою формою підприємницької діяльності. її власниками вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску до акціонерного капіталу корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам. Виділяють дві його частини. Одна частина розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга — ^е нерозподілений прибуток, що використовується на реін-вестування. Функції власності та контролю поділені мі* акціонерами (власниками акцій) і менеджерами. 348
Переваги корпораціїполягають у наступному.
По-перше, корпорація є найефективнішою формою організації підприємницької діяльності з огляду на реальну можливість залучення необхідних інвестицій. Саме через ринок цінних паперів (фондову біржу) вона може об'єднувати різні за розмірами капітали великої кількості фізичних і юридичних осіб для фінансування сучасних напрямів науково-технічного й організаційного прогресу, нарощування виробничого потенціалу.
По-друге, потужній корпорації значно простіше постійно збільшувати обсяги виробництва або послуг. Це дає можливість отримувати прибуток, шо постійно зростає.
По-третє, кожний акціонер як співвласник корпорації несе лише обмежену відповідальність (за банкрутства фірми він втрачає тільки вартість своїх акцій). Важливо й те, шо окрема особа може зменшити свій власний фінансовий ризик, якщо купуватиме акції кількох корпорацій. Кредитори можуть пред'явити претензії лише корпорації як юридичній особі, а не окремим акціонерам як фізичним особам.
По-четверте, корпорація — це організаційно-правове утворення, яке може функціонувати дуже тривалий період (постійно), що створює необмежені можливості для перспективного розвитку.
Корпоративна форма організації підприємницької діяльності, як і всі інші, має недоліки.
Мають місце певні розбіжності між функціями власності й контролю, що негативно впливає на необхідну гнучкість оперативного управління корпорацією. Розподіл функцій власності та контролю може призвести до виникнення соціальних суперечностей (конфліктів) між менеджерами і акціонерами корпорації.
Корпорація сплачує більші податки в розрахунку на одиницю отримуваного прибутку, ніж інші організаційні форми бізнесу. Адже оподаткуванню підлягає спочатку отриманий корпорацією прибуток, а потім - дивіденди акціонерів, тобто фактично є проблема подвійного оподаткування.
У корпоративній формі бізнесу існують потенційні можливості для зловживань посадових осіб. Наприклад, керівництво корпорації може організувати емісію акцій для Покриття збитків, спричинених безгосподарністю певних СтРуктурних ланок (рис. 8.8).
Переваги
Недоліки
Значні фінансові можливості
Подвійне оподаткування
Обмежена відповідальність
Розбіжності між функціями власності й контролю
Переваги великих розмірів корпорації
Потенційні можливості для зловживань
Дуже тривалий період функціонування
Труднощі з ліквідацією
Рис. 8.8. Переваги та недоліки корпорації
