18.2. Класифікація ризиків в економіці

Класифікація ризиків суб єкта господарювання.

Для розуміння класифікаційної структури ризиків потрібно ввести ряд понять.

Предметами будемо називати множину випадкових подій, які не слідують ні з яких інших.

Предмети, що породжують невизначеність називають джерелом ризику.

Приклад 3. Банк є джерелом ризику втрат вкладів його клієнтів.

Як відомо, класифікація у загальному значенні — це система супідрядних понять у якій-небудь галузі знання, складена на основі обліку загальних ознак об'єктів і закономірностей зв'язків між ними. Класифікація дозволяє орієнтуватися в різноманітті об'єктів і є джерелом знання про них.

Визначення об'єктів класифікації ризиків можна здійснити за такою схемою:

С=>А=>В,

де С — причини і джерела ризикових подій, А — ризикові події, В - їх наслідки. Таким чином, класифікація ризиків повинна здійснюватися за причинами, джерелами і результатами їх наслідків.

Взагалі в економіці можна виділити чотири джерела виникнення ризиків:

• господарська діяльність; -

• особистість;

• політична ситуація; _н

• природні явища.

За масштабом джерел виникнення ризиків в економіці ризики можна розглядати на:

а) рівні країни;

б) рівні регіону; і

в) рівні галузі;

г) рівні підприємства, фірми, організації.

Перших три ризики можна об'єднати одним поняттям -макроризики, останній — мікроризики. У свою чергу ризики господарської діяльності за масштабом можна поділити на господарські ризики країни, регіону, галузі, підприємства.

Якщо стати на шлях формалізації, то маючи за певною ознакою N випадкових подій, що породжують ризикові події, із них можна утворити 2*-1 підмножин подій, які можуть бути джерелами ризиків. Число 2^-1 може бути досить великим іде наводить на думку про неможливість створення єдиної кла­сифікаційної схеми ризиків в економіці. Слідуючи Балабанову [13], дамо орієнтовну схему класифікації ризиків в економіці на мікрорівні.

За результатами наслідків усі ризики в економіці можна^ поділити на виправдані і невиправдані. Виправдані ризики - р^е" ризики з нульовим або негативним результатом, невиправдані-це ризики з негативним або позитивним результатом, а також з негативним або нульовим або позитивним результатом. В економіці виправдані ризики називають чистими (простими» статичними, об'єктивними), а невиправдані - спекулятивними, (динамічними, суб'єктивними).

До чистих ризиків належать: природні, політичні, торгові-Найважливіший клас ризиків складають фінансові ризики,

пов'язані з випадковими втратами фінансових ресурсів (грошо­вих коштів) як власних, так і позикових.

За кінцевим результатом фінансові ризики належать до спекулятивних ризиків. У свою чергу фінансові ризики роз­діляються на три види - комерційні ризики, ризики пов'язані з купівельною спроможністю грошей, інвестиційні. Подальшу класифікацію кожного виду фінансових ризиків і їх характе­ристики можна знайти в багатьох виданнях з теорії ризику.

У

пики основної діяльносгі

'іізпкп пішої операційної діяльності

						|
Ризики операційної діяльності			Ризики фінансової діяльносгі			Ризики інвестиційної діяльності

процесі проведення господарсько-фінансової діяль­ності підприємство постійно стикається з виникненням різних ризикових подій, що обумовлює необхідність по­будови класифікаційної схеми ризиків суб'єкта господа­рювання. В основі класифікаційної схеми ризиків покладена залежність фінансових результатів підприємства від його діяльності (рис. 18.2).

		Ризики діяльності підприємства
Ризики звичайної діяльності				Ризики надзвичайної діяльносгі

Ризики виробничої

діяльності

Ризики збутової діяльності

Ризики управління

Рис. 18.2. Структурна схема ризиків діяльності підприємства

Таким чином, основою класифікацій ризиків у діяльності підприємства є наслідки ризикових подій і їх результатів. Подальша класифікація ризиків суб'єкта господарювання здійснюється за факторами, що обумовлюють суб'єктивну і об'єктивну невизначеність його економічної поведінки.

Так ризики діяльності підприємства — це множина випадкових подій з можливими наслідками для нього. Ризики діяльності підприємства поділяються на ризики звичайної діяльності і ризики надзвичайної діяльності. Ризики надзвичайної діяльності підприємства — це ризики з нульовим або негативними ре­зультатами за такими факторами зовнішнього характеру:

1. Природно-географічні фактори.

2. Демографічні фактори.

3. Суспільно-політичні фактори.

Ризики за природно-географічними факторами називають просто природними, за демографічними факторами - де­мографічними, за суспільно-політичними — політичними. Стосовно суб'єкта господарської діяльності серед природних ризиків виділяють екологічні ризики, що пов'язані із за­брудненням довкілля і майнові ризики - це ризики втрати майна внаслідок стихійних природних явиш (пожежі, повені, землетрусу і т.д.), як правило, з негативним фінансовим результатом — втрати майна. Майнові ризики можна класи­фікувати і за суспільно-політичними факторами — це ризики втрати майна в результаті кримінальних дій (крадіжки, диверсії, рекету), відчуження майна в силу дій місцевих органів влади або інших власників.

Серед політичних ризиків слід виділити податкові ризики, що виникають для суб'єкта господарювання в результаті зміни податкового законодавства.

Інші ризики — це ризики звичайної діяльності (див. рис. 18.2) поділяються на ризики фінансової діяльності, інвестиційної діяльності, іншої операційної діяльності. Останні діляться на ризики основної діяльності, збутової діяльності і ризики управління.

Ризики фінансової діяльності — це множина випадкових подій, які приводять до змін розміру, складу власного і позикового капіталу підприємства і їх співвідношення. Класифікація ризиків фінансової діяльності здійснюється за факторами як зовнішнього характеру, так і внутрішнього і за результатами їх наслідків. ТаК, за фактором зовнішнього характеру купівельної спроможності грошей, фінансові ризики поділяються на інфляційні і дефлЯ" ційні, валютні. У свою чергу валютні ризики підлягають подальшій класифікації. Що стосується ризикових подій'

дов'язаних із зміною співвідношення між власним і позиковим капіталом, то вони складають поняття ризику фінансової стійкості підприємства. Ризикові події, що відносяться до ліквідності оборотних активів підприємства, породжують ризик неплатоспроможності підприємства.

Ризик інвестиційної діяльності характеризується такою ризиковою подією як інвестування коштів з такими наслідками: повна або часткова втрата вкладених коштів, недоотримання очікуваних доходів або отримання понад запланованих доходів. За результатами інвестиційний ризик належить до спеку­лятивних. За факторами зовнішнього характеру (по відношенню ринкового середовища) інвестиційний ризик класифікується: процентний ризик і кредитний ризик. У свою чергу процентний і кредитний ризики підлягають подальшій класифікації. За факторами внутрішнього характеру (філософія підприємства і принципи його діяльності) інвестиційні ризики класифікуються за видом інвестицій: 1) ризики капітальних інвестицій; 2) ризик фінансових інвестицій; 3) ризики реінвестиції.

Під ризиком фінансового інвестування результатів ризикові події, що виникають у результаті проведення таких господарських операцій: придбання корпоративних прав, цінних паперів, Деривативів та інших фінансових інструментів. Як відомо, фінансові інвестиції поділяються за способом вкладення в залежності від участі чи неучасті в управлінні підприємством. Тому ризики фінансового інвестування можна поділити на ризики: 1) прямого інвестування, 2) портфельного інвестування. Ризики прямого інвестування - це ризики господарських операцій, які передбачають внесок коштів або майна в статутний Капітал юридичної особи в обмін на корпоративні права або безпосереднє внесення будь-яких цінностей на основі договору інвестицій. Ризик портфельних інвестицій виникає в результаті ризикових подій, що пов'язані з придбанням цінних паперів і інших фінансових інструментів за грошові кошти на біржовому ринку.

Ризики капітальних (реальних) інвестицій це ризики Пов'язані із вкладенням коштів у створення, реконструкцію і Технічне переоснащення підприємств, інших об'єктів не­рухомості і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Усі види інвестиційних ризиків капітального інвестуванню прямого інвестування і портфельного інвестування підлягають подальшій класифікації. ,»

До ризиків основної діяльності відносять ризикові події пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів послуг).

Ризик виробничої діяльності характеризується ризиковимн подіями при здійсненні будь-яких видів виробничої діяльності Це ризикові події: неадекватного використання сировини, росту собівартості, втрат робочого часу, використання нових методів виробництва, зниження цін на продукцію підприємства, ріст фонду заробітної плати, зниження запланованих об'ємів виробництва і реалізації продукції, низька дисципліна постав чання, фізичний і моральний знос обладнання. '

У свою чергу виробничі ризики можна поділити на чисті і спекулятивні. Серед виробничих ризиків можна виділити оди# із найбільш небезпечних видів ризиків — ціновий ризик. Він проявляється в непередбаченому підвищенні або падінні рівня цін на ресурси і вироблену продукцію.

Ризик збутової діяльності — це ризики, що виникають у процесі реалізації товарів і послуг, вироблених або куплених підприємством. За кінцевим результатом їх можна поділити на чисті і спекулятивні. Серед чистих збутових ризиків виділяють транспортні ризики.

Спекулятивні збутові ризики - це комерційні ризики.

Назвемо декілька причин комерційних ризиків:

• зниження об'ємів реалізації внаслідок падіння попиту на товар, витискання його з ринку конкуруючим товаром;

• підвищення закупівельної ціни товару;

> підвищення витрат обігу в порівнянні з плановим. Ризики в управлінні — це ризики в прийнятті управлінських

рішень, що здійснюються в умовах невизначеності, тому ризикв управлінні може розглядатися як характеристика ризиковйх подій, що виникають у результаті цілеспрямованої діяльності суб'єкта управління в умовах невизначеності.

Слід розуміти прийняття управлінських рішень у ризиковіи ситуації і ризик у прийнятті управлінських рішень. Пери¹⁶ поняття відноситься до ідентифікації (класифікації) тих ризиків,

в умовах яких приймаються управлінські рішення. Вірніше, управлінські рішення приймаються, коли ідентифікація ризиків уже відбулася. Що стосується другого поняття, то після прийнят­тя управлінського рішення уникнути ризику, можливо, і не вдасться, і більше того можливе його посилення. Збільшення ризику (збільшення імовірності ризикової події) в кількісному вимірі і складає поняття ризику в прийнятті управлінських рішень. Наступний приклад говорить сам за себе. Якщо підприємець знає, що в результаті конкурентної боротьби (ризикової події) він втрачає близько 10% запланованого прибутку і в результаті прийняття управлінського рішення на зменшення втрат прибутку він втрачає 15% запланованого прибутку, то 5% = 15—10 втрат прибутку складають величину ризику від прийнятого рішення. Таким чином, на ризик звичайної діяльності прямо впливають управлінські ризики (див. рис. 18.2).

Ризик у прийнятті управлінського рішення, виходячи із самого його визначення, — це ризик у виборі альтернатив. Він існує як на стадії мотивації прийняття рішень, у цьому випадку експе­риментально розрізняють мотивований ризик - розрахований на ситуаційні переваги в діяльності і немотивований ризик (коли ні на що не розраховують), так і на стадії вибору оптимальних рішень (плану дій), у цьому випадку ризик може розглядатися як ризикова ситуація вибору між двома варіантами дій — може бути більш привабливим, але менш надійним і навпаки на стадії реалізації рішень ризик розглядають по відношенню очікуваних результатів як виправданий і невиправданий. Коли ризик дає позитивний результат, то він виправданий, коли негативний або нульовий результат - то невиправданий.

Такий підхід до ризику управлінських рішень дозволяє в рамках концепції мотивації пояснювати прояв в особистості тенденцій до ризику, схильність до ризику, тобто в умовах вибору завдань різної складності виявити зв'язки між рисами характеру особистості і її схильності до ризику. Таким чином, це дозволяє підійти до поняття ризику в психології. У психології ризик означає звернення до діяльності при відсутності впевненості в Досягненні цілі (мети).

Що нового вносять у загальну класифікацію управлінські Ризики? їх безпосередній вплив на ризики звичайної діяль­

ності є доповненням до характеристики вже існуючих ризиків. Як приклад можна розглянути більш широкий клас ризиків, ніж збутові ризики — не маркетингові ризики. Маркетингові ризики — не такий вид ризиків, який виникає під час збуту продукції (послуг), а також у процесі взаємодії з контрагентам^ і партнерами з метою організації продаж. Маркетингові ризиед поділяються на:

• безпосередньо збутові ризики;

• ризики взаємодії з контрагентами і партнерами в процесі

організації продажу продукції;

• ризики непередбачуваної конкуренції.

У свою чергу, безпосередньо збутові ризики поділяються

на:

• ризик помилкового вибору цільового сегменту ринку;

• ризик недостатнього менеджменту (вибору стратегії) продажу продукції;

• ризик неправильної організації маркетингових до­сліджень;

• ризик помилкового ціноутворення;

• ризик невдалої організації мережі збуту і просування товару.

Всі ці ризики належать до ризиків прийняття управлінських рішень.

До ризиків непередбачуваної конкуренції належать:

а) ризик входу на продуктовий ринок (управлінський);

б) ризик зародження нових фірм;

в) ризик експансії на місцевий ринок з боку зарубіжних експортерів.

На основі приведеної класифікації ризиків можна робити подальшу їх структуризацію. Серед ризиків прийняття управ­лінських рішень важливе місце займають ділові ризики - як категорія, що визначає здійснення діяльності в умовах не­визначеності, при яких існує ймовірність відхилення ВІД досягнення поставленої цілі. Якщо такою метою є прибуток, то такий діловий ризик назвемо підприємницьким. Джерелом виникнення підприємницьких ризиків є підприємницька діяльність. Класифікація цих ризиків здійснюється за видами підприємницької діяльності - виробничої, комерційної, фінансової, страхової.

По відношенню суб'єкта господарської діяльності ризики щожна поділити на зовнішні та внутрішні. Джерелом зовнішніх ризиків є зовнішнє довкілля по відношенню суб'єкта госпо­дарювання. Джерелом внутрішніх ризиків є саме підприємство. Підприємницькі ризики, що входять до внутрішніх ризиків, складають групу так званих систематичних ризиків. Це ризики неефективного менеджменту, помилкової маркетингової політики.

Серед зовнішніх ризиків важливе місце посідає група несистематичних ризиків, їх ще називають ринковими або бета ризиками - це валютні, процентні та кредитні ризики разом узяті.

Несистематичні ризики виникають у випадку будь-якого виду підприємницької діяльності. Дана група ризиків є тим максимальним набором ризиків, перевищення яких означає зниження ефективності суб'єкта господарської діяльності.