Алгоритм виявлення та профілактики сімейного неблагополуччя

Діти – це наша старість. Правильне виховання – наша щаслива старість, погане виховання – майбутнє горе, наші сльози, наша провина перед іншими людьми, перед усією країною.

А. Макаренко

Наше селище розташоване за десять кілометрів від міста Назарово – це і добре, й погано. Колись квітуче селище стало економічно нестабільним. Птахофабрика, що кілька років тому була зразковим господарством не лише у краї, але й у Росії, виявилась нерентабельною і безперспективною.

З’явилися дуже багаті й дуже бідні. У тих і в інших – однакові умови для ведення домашнього господарства, але в багатьох сім’ях виник соціальний песимізм.

Це одна з причин соціальної нестабільності селища, зниження моральних підвалин у родині, в молодіжному та підлітковому середовищі.

Тільки за останні два роки в нас майже вдвічі збільшилася кількість малозабезпечених родин, стало більше неблагополучних сімей. Погіршується психологічний клімат і в благополучних родинах. Головна причина – відсутність засобів до нормального існування, загроза безробіття, неповноцінне харчування, ріст цін на продукти, послуги.

Різке збільшення стресових ситуацій позначається на дітях. Відсутність у родинах турботи, психологічна депривація, фізичне й сексуальне насильство штовхають дітей до втеч. Саме сімейне неблагополуччя є передумовою різних деформацій процесу соціалізації особистості дитини, що проявляється у бездоглядності або безпритульності неповнолітніх. Більшість із тих, хто працює з дітьми, прийшли до висновку, що легше зробити все можливе, аби дитина не потрапила „на вулицю”, ніж повернути її „з вулиці” до нормального життя.

На основі спостережень, тестування, анкетування створено алгоритм виявлення, профілактики та усунення сімейного неблагополуччя.

Спільна робота

• Органи соціального захисту населення.

• Відділ освіти.

• Органи внутрішніх справ.

• Охорона здоров’я.

• Відділ із молодіжної політики.

• Служба зайнятості населення.

• Сільська адміністрація.

Джерела інформації про сімейне неблагополуччя

• Класні керівники.

• Вихователі дитячих садків.

• Педагоги школи.

• Лікарі.

• Дільничний інспектор.

• Жителі селища.

• Родичі.

• Сусіди.

• Друзі.

Додаткові джерела

• Документи соціально-медичного патронажу.

• Документи психолого-педагогічного консиліуму в школі.

• Матеріали психодіагностики.

• Результати рейдів.

• Скарги та заяви громадян.

• Матеріали про правопорушення.

• Злочини неповнолітніх.

Показники негативного впливу неблагополучної сім’ї на дитину Порушення поведінки – 50 %:

• бродяжництво;

• агресивність;

• хуліганство;

• крадіжки;

• вимагання;

• правопорушення;

• аморальні форми поведінки;

• неадекватні реакції на зауваження дорослих.

Порушення розвитку дітей – 70 %:

• низька успішність;

• неврастенія;

• відсутність навичок особистої гігієни;

• неврівноваженість психіки;

• підлітковий алкоголізм;

• підліткова проституція;

• хвороби;

• недоїдання;

• відхилення від навчання.

Порушення спілкування – 40 %:

• конфлікти з учителями;

• часте вживання неформальної лексики;

• метушливість або гіперактивність;

• конфлікти з батьками;

• контакти з криміногенними угрупованнями.

Ефективні міри впливу на не благополучну сім’ю

• Примусове лікування від алкоголізму;

• позбавлення батьківських прав;

• консультування;

• навчальні консультації для батьків;

• допомога громадських організацій;

• вплив через ЗМІ;

• пропаганда здорового способу життя;.

• пропаганда сімейних цінностей;

• надання матеріальної допомоги;

• адміністративні штрафи;

• створення клубів за інтересами;

• постійний патронаж;

• забезпечення безплатним харчуванням дітей із неблагополучних родин;

• безплатне лікування дітей та оздоровлення в період канікул;

• взаємодія всіх служб для раннього виявлення й індивідуального підходу до вирішення проблем кожної родини.