- •Розділ і технологічний підхід до соціально-педагогічної роботи (теоретико-методологічний аспект)
- •1.1. Специфіка технологій у соціально-педагогічній роботі
- •1.2. Технологічний процес у соціально-педагогічної діяльності
- •1.3. Типологія соціально-педагогічних технологій
- •V. Технології соціально-педагогічного консультування
- •VI. Технології соціально-педагогічного посередництва
- •VII. Соціально-педагогічні технології організації дозвілля
- •VIII. Технології соціально-педагогічного прогнозування
- •2.1. Соціально-педагогічна робота з асоціальними сім’ями
- •Розділ іі діяльність соціального педагога з педагогічно неспроможними сім’ями
- •Соціально-педагогічна діяльність з сім’єю алкоголіків
- •2.2. Методика роботи з сім’ями, які виховують дітей з обмеженими можливостями
- •Розділ ііі зміст технологій соціально-педагогічної роботи з різними категоріями сімей
- •3.1. Робота з сім’єю, яка є фактором дезадаптації дитини
- •3.2. Соціально-педагогічна діяльність з багатодітною сім’єю
- •V. Профілактична робота з багатодітними сім’ями.
- •VI. Соціально-педагогічне консультування.
- •VII. Соціально-педагогічний патронаж.
- •3.3. Методика роботи з неблагополучною сім’єю
- •Діагностика соціальної ситуації дитини
- •Аналітичний етап результатів діагностики
- •Допомога дитині та її сім’ї
- •Соціальний педагог як координатор та посередник позанавчального закладу
- •Діяльність соціального педагога у навчальному закладі
- •Розділ IV професійна взаємодія соціального педагога з сім’єю
- •4.1. Організація та технології роботи з сім’ями мігрантів та біженців
- •Соціально політичні принципи:
- •Організаційні принципи:
- •Етичні принципи:
- •Педагогічні принципи:
- •4.2. Зміст соціально-педагогічної діяльності з прийомними сім’ями
- •4.3. Сутність соціально-педагогічної роботи з сім’ями військовозобов’язаних
- •Література
- •Додатки
- •Діагностичний інструментарій для роботи з батьками анкета
- •Анкета „молодь і протиправна поведінка” для педагогів, батьків
- •Анкета „життя дитини в родині”
- •Опитувальник для учнів
- •Опитувальник для батьків
- •Обробка отриманих результатів
- •Тест „підлітки про батьків” (За методикою Шафера)
- •Опитувальник для підлітків
- •Обробка отриманих результатів
- •Інтерпретація шкал
- •(За матеріалами в. Богословської)
- •Опрацювання отриманих результатів
- •Діагностика сімейних взаємин (Автори е. Ейдеміллер і в. Юстіцкіс)
- •Алгоритм виявлення та профілактики сімейного неблагополуччя
- •Корекція виховання в неблагополучиях сім’ях і робота з цими сім’ями
- •5. Формування моральних якостей.
- •Рекомендації педагогам
- •Бесіда вчителя з батьками дитини з неблагополучної сім’ї
- •Система принципів сімейного виховання
- •Пам’ятка соціальному педагогові „як працювати з неблагополучними родинами”
- •Школа молодої сім’ї програма занять
- •1. Сім’я як джерело щастя.
- •3. Господарсько-економічні стосунки у сім’ї.
- •Навчально-тематичний план Школи молодої сім’ї
- •Сім’я як джерело щастя заняття 1
- •Заняття 2
- •Заняття 3
- •Особливості стосунків чоловіка та дружини заняття 4
- •1. Не забувайте про мету.
- •2. Ніколи не ображайте.
- •3. Визначайте час у висловленні ваших емоцій.
- •4. Установіть сигнал для тайм-ауту.
- •6. Не йдіть на компроміс самі з собой, а будьте гнучкими.
- •7. Прийміть теперішнє і не забувайте про минуле.
- •8. Пам’ятайте, що мета всього поєдинку – близькість.
- •Заняття 5
- •Господарсько-економічні стосунки у сім’ї заняття 6
- •Заняття 8
- •Заняття 9
- •Заняття 10
- •Заняття 11
- •Заняття 12
- •Заняття 13
- •Образ дитини, людини
- •Заняття 14
- •Групи батьків
- •Заняття 15
- •Лекторій для батьків лекція 1. Урахування потреб дитини як умова усвідомленого батьківства
- •Лекція 2. Тілесні покарання дітей: ефективний засіб виховання чи порушення прав дитини?
- •Анкета 1
- •Анкета 2
- •Лекція 3. Жорстоке поводження з дітьми
- •Лекція 4. Шляхи попередження порушень взаємин між батьками та дітьми
- •Інтерактивний діалог лекторій для батьків
- •Попередження суїциду та насильства у сім'ї
- •Матеріали для роботи з профілактики насильства Класні години з право виховної тематики
- •Я вчусь поважати себе та інших.
- •Моя правова відповідальність.
- •Я знаю свої права та обов’язки.
- •Для учнів 5 – 8 класів
- •Для батьків, учителів
- •Анкета мої враження від проекту „попередження насильства” для всіх учасників нвп
- •Виявлення прихованих форм насильства щодо дитини
- •Індикативні таблиці наявності сімейного насильства
- •Видимі ознаки насильства
- •Непрямі ознаки сімейного насильства
- •Карта спостереження за поведінкою дитини
- •Допомога дітям, котрі постраждали від сімейного насильства
- •Організація роботи соціального педагога із сім'ями, які потребують соціального нагляду корекційне заняття
- •Тренінгові вправи соціально-психологічної допомоги проблемним сім’ям
- •Поради щодо спілкування і виховання проблемної дитини
- •Я збудую щасливу сім'ю тренінг для дітей з особливими потребами з асоціальних, неповних сімей та дітей-сиріт або позбавлених батьківського піклування
- •Сім'я простір без насилля тренінг
- •Додатки
- •Форми насилля
- •Правові документи, що регулюють захист дітей від усіх видів і форм насильства
- •Вчимося розуміти і поважати інших Тренінгове заняття
- •Ґендерні стосунки у сім’ї тренінгове заняття для батьків
Заняття 12
Мета: познайомити з методами виховання; вчити аналізувати вчинки; виховувати відповідальність за виховання своїх дітей.
Основні поняття: методи виховання. Повідомлення теми і мети заняття
Слово психолога. Традиційна педагогіка пропонує три найпоширеніші моделі виховання – „Правила руху”, „Сад-город”, „Батіг і пряник”.
Модель „Правила руху”
Вважається, що дитина має вивчити певні правила, і цього достатньо. Якщо ж дитина поводиться погано – отже, батьки не пояснили їй, як варто це робити. І в дитячому садочку не пояснили, й у школі теж...
Дорослі безумовно вірять у силу свого слова: „Я ж тобі сказав!”, „Ну скільки разів ще повторювати...”, „Ти що, людської мови не розумієш?”, „Я тебе попереджав”.
Віра в магічну силу слова походить із тих часів, коли життя людини будувалось на системі покори. Чимало батьків учить і повчає. їм здається, що це має подіяти. Але не на одному лише „Я сказав” тримається виховання. Модель „правила руху” – віра в магічну силу повчань і нотацій – не спрацьовує. І уже не діє магічне „Я тобі сказав”, і уже не реагують на фразу „Скільки можна повторювати одне і те ж?”... Відбувся крах усіх уявлень про виховання, не вдалося, не вийшло...
Модель „Сад-город”
Друга модель базується на неправильному уявленні, що дитина – це грядка чи дерево в саду, а батьки „прополюють бур’яни” (вади в її душі) чи прищеплюють позитивні риси на гілочках садових дерев. Але дитина – не грядка і не дерево, вона жива істота і не піддається цим процедурам і маніпуляціям. Батьки пробують у постійній боротьбі викоріняти недоліки дітей, але жодного разу ця боротьба не закінчилася успішно.
Багато батьків протягом усього життя не припиняє цю боротьбу – і в 17, і у 25, і у 38 років. Багато років вони невтомно борються, бо впевнені, що це їхній батьківський обов’язок – „полоти бур’ян”. Відомий педагог В. Сухомлинський говорив, що батьки обирають неправильний шлях: „Вади йдуть самі, непомітно для дитини, і викорінення їх не супроводжується жодними болісними проявами, якщо їх витісняє парость чеснот”.
Діючи за тактикою „сад-город”, батьки постійно сваряться з дітьми, руйнують місток до порозуміння, і вся виховна робота стає безнадійним заняттям. При цьому батьки відверто не розуміють, чому ж усе так відбувається.
Модель „Батіг і пряник”
Для багатьох очевидно, що така модель найпрогресивніша і має свої переваги. Усе досить просто: за добрий вчинок – нагородити, за поганий – покарати, полаяти.
Це неправильно. Світ не тримається на нагородах і штрафах, світ влаштований зовсім інакше. Світ – це безперервний ланцюг завдань, вибору мети і засобів.
Із перших днів життя, виховуючи дитину покараннями і нагородами, батьки, з одного боку, полегшують собі життя, а з іншого – вкорінюють у її свідомість образ батога і пряника, підривають віру у справедливість. У житті ж справедливість не полягає у нагороді за добро і покаранні за погані вчинки. Справедливість – не у помсті, світ – не базар, не торгівля, не обмін: „Я зроблю добро, і ви мені щось добре зробите”. А якщо ні? Тоді немає іншого виходу, як стати злим? Справедливість світу – у його творчості, проблемності, у нашій дійсності і боротьбі. Поки людина живе, вона може діяти, прагнути щастя – ось у чому справедливість.
У батьків є вибір – цілком покладатись на внутрішні сили дитини, вірити в них, ростити людину, яка не відчуває страху, яка б регулювала своє ж життя не тому, що боїться, а тому, що вона має внутрішню силу і самоповагу.
Або ж можна не вірити в дитину, у свою внутрішню і моральну силу і діяти за моделлю „батога і пряника” – так простіше. Таке виховання не можна не вважати дієвим. Воно небезпечне для дитини – може вирости людина, яка при першій невдачі думатиме: „За що?”, а не шукатиме шляхів виходу. Вона втрачатиме віру в життя, в любов, у справедливість, керуватиметься своїми законами, а виховання виявиться аморальним. Тоді вже буде черга батьків думати і гадати: „За що?”. Усе робили, як треба, а який результат...
Правила для батьків
1. Пам’ятайте, що ви колись теж були дітьми!
2. Не забувайте: діти – люди, а не тренажери для перевірки різних систем виховання!
3. Поважайте дитину, і вона буде все життя поважати вас.
4. Любов і строгість поєднуйте розумно.
5. У всьому має бути міра.
6. Якщо хочете навчити дитину гарних манер, самі поводьтеся відповідно.
7. Не мучте дитину постійними повчаннями.
8. Дитина має займатися своїми справами, коли дорослі сидять за столом.
9. Навчіть дітей допомагати одне одному.
10. Розмовляйте з дитиною відверто.
11. Довіряйте дитині.
Ми часто нарікаємо, що наші діти невиховані. А між іншим, самі винні у цьому. Адже наша нестриманість може породити тільки нестриманість, а нервозність, відповідно, – лише нервозність та істеричність.
Вихована людина починається не за порогом дому, а проявляється у ставленні до своїх близьких.
