- •Розділ і технологічний підхід до соціально-педагогічної роботи (теоретико-методологічний аспект)
- •1.1. Специфіка технологій у соціально-педагогічній роботі
- •1.2. Технологічний процес у соціально-педагогічної діяльності
- •1.3. Типологія соціально-педагогічних технологій
- •V. Технології соціально-педагогічного консультування
- •VI. Технології соціально-педагогічного посередництва
- •VII. Соціально-педагогічні технології організації дозвілля
- •VIII. Технології соціально-педагогічного прогнозування
- •2.1. Соціально-педагогічна робота з асоціальними сім’ями
- •Розділ іі діяльність соціального педагога з педагогічно неспроможними сім’ями
- •Соціально-педагогічна діяльність з сім’єю алкоголіків
- •2.2. Методика роботи з сім’ями, які виховують дітей з обмеженими можливостями
- •Розділ ііі зміст технологій соціально-педагогічної роботи з різними категоріями сімей
- •3.1. Робота з сім’єю, яка є фактором дезадаптації дитини
- •3.2. Соціально-педагогічна діяльність з багатодітною сім’єю
- •V. Профілактична робота з багатодітними сім’ями.
- •VI. Соціально-педагогічне консультування.
- •VII. Соціально-педагогічний патронаж.
- •3.3. Методика роботи з неблагополучною сім’єю
- •Діагностика соціальної ситуації дитини
- •Аналітичний етап результатів діагностики
- •Допомога дитині та її сім’ї
- •Соціальний педагог як координатор та посередник позанавчального закладу
- •Діяльність соціального педагога у навчальному закладі
- •Розділ IV професійна взаємодія соціального педагога з сім’єю
- •4.1. Організація та технології роботи з сім’ями мігрантів та біженців
- •Соціально політичні принципи:
- •Організаційні принципи:
- •Етичні принципи:
- •Педагогічні принципи:
- •4.2. Зміст соціально-педагогічної діяльності з прийомними сім’ями
- •4.3. Сутність соціально-педагогічної роботи з сім’ями військовозобов’язаних
- •Література
- •Додатки
- •Діагностичний інструментарій для роботи з батьками анкета
- •Анкета „молодь і протиправна поведінка” для педагогів, батьків
- •Анкета „життя дитини в родині”
- •Опитувальник для учнів
- •Опитувальник для батьків
- •Обробка отриманих результатів
- •Тест „підлітки про батьків” (За методикою Шафера)
- •Опитувальник для підлітків
- •Обробка отриманих результатів
- •Інтерпретація шкал
- •(За матеріалами в. Богословської)
- •Опрацювання отриманих результатів
- •Діагностика сімейних взаємин (Автори е. Ейдеміллер і в. Юстіцкіс)
- •Алгоритм виявлення та профілактики сімейного неблагополуччя
- •Корекція виховання в неблагополучиях сім’ях і робота з цими сім’ями
- •5. Формування моральних якостей.
- •Рекомендації педагогам
- •Бесіда вчителя з батьками дитини з неблагополучної сім’ї
- •Система принципів сімейного виховання
- •Пам’ятка соціальному педагогові „як працювати з неблагополучними родинами”
- •Школа молодої сім’ї програма занять
- •1. Сім’я як джерело щастя.
- •3. Господарсько-економічні стосунки у сім’ї.
- •Навчально-тематичний план Школи молодої сім’ї
- •Сім’я як джерело щастя заняття 1
- •Заняття 2
- •Заняття 3
- •Особливості стосунків чоловіка та дружини заняття 4
- •1. Не забувайте про мету.
- •2. Ніколи не ображайте.
- •3. Визначайте час у висловленні ваших емоцій.
- •4. Установіть сигнал для тайм-ауту.
- •6. Не йдіть на компроміс самі з собой, а будьте гнучкими.
- •7. Прийміть теперішнє і не забувайте про минуле.
- •8. Пам’ятайте, що мета всього поєдинку – близькість.
- •Заняття 5
- •Господарсько-економічні стосунки у сім’ї заняття 6
- •Заняття 8
- •Заняття 9
- •Заняття 10
- •Заняття 11
- •Заняття 12
- •Заняття 13
- •Образ дитини, людини
- •Заняття 14
- •Групи батьків
- •Заняття 15
- •Лекторій для батьків лекція 1. Урахування потреб дитини як умова усвідомленого батьківства
- •Лекція 2. Тілесні покарання дітей: ефективний засіб виховання чи порушення прав дитини?
- •Анкета 1
- •Анкета 2
- •Лекція 3. Жорстоке поводження з дітьми
- •Лекція 4. Шляхи попередження порушень взаємин між батьками та дітьми
- •Інтерактивний діалог лекторій для батьків
- •Попередження суїциду та насильства у сім'ї
- •Матеріали для роботи з профілактики насильства Класні години з право виховної тематики
- •Я вчусь поважати себе та інших.
- •Моя правова відповідальність.
- •Я знаю свої права та обов’язки.
- •Для учнів 5 – 8 класів
- •Для батьків, учителів
- •Анкета мої враження від проекту „попередження насильства” для всіх учасників нвп
- •Виявлення прихованих форм насильства щодо дитини
- •Індикативні таблиці наявності сімейного насильства
- •Видимі ознаки насильства
- •Непрямі ознаки сімейного насильства
- •Карта спостереження за поведінкою дитини
- •Допомога дітям, котрі постраждали від сімейного насильства
- •Організація роботи соціального педагога із сім'ями, які потребують соціального нагляду корекційне заняття
- •Тренінгові вправи соціально-психологічної допомоги проблемним сім’ям
- •Поради щодо спілкування і виховання проблемної дитини
- •Я збудую щасливу сім'ю тренінг для дітей з особливими потребами з асоціальних, неповних сімей та дітей-сиріт або позбавлених батьківського піклування
- •Сім'я простір без насилля тренінг
- •Додатки
- •Форми насилля
- •Правові документи, що регулюють захист дітей від усіх видів і форм насильства
- •Вчимося розуміти і поважати інших Тренінгове заняття
- •Ґендерні стосунки у сім’ї тренінгове заняття для батьків
Лекція 4. Шляхи попередження порушень взаємин між батьками та дітьми
Застосування альтернативних методів виховання дітей залежить від педагогічної культури батьків, педагогів, соціального оточення, культури в мікросередовищі, моральних цінностей тощо. Так, антиподом насильства і жорстокого ставлення є толерантність, необхідна для спілкування, співжиття і спільної діяльності, яка є основою формування атмосфери доброзичливості в сім’ї, громаді, суспільстві.
Основні риси толерантної особистості: прихильність до інших людей, терплячість, милосердя, почуття гумору, чуйність, довіра, альтруїзм, уміння володіти собою, доброзичливість, неупереджене ставлення, гуманізм, уміння слухати співрозмовника, допитливість, здатність до співпереживання. Швидше за все, кожен дорослий знайде в собі недоліки чи скаже, що не завжди буває толерантним.
Основою толерантності є прийняття людини такою, якою вона є. Коли запитуєш батьків, якою вони хочуть бачити свою дитину, вони відповідають: розумною, чесною, здоровою, успішною. А якщо дитина хвора чи не дуже розумна, чи будуть батьки її менше любити? Дитина має бути в родині щасливою. Сім’я повинна бути „колискою демократії”, а не „колискою насильства”.
Виховання в сім’ї на демократичних засадах – це побудова стосунків через:
установлення суб’єкт-об’єктних взаємин у процесі взаємодії батьків і дітей, діалог;
відмову від прямого примусу;
урахування індивідуальних якостей особистості дитини, вивчення потреб, інтересів, особливостей дитини;
прийняття одне одного такими;
визнання права на відмінність, несхожість;
спрямованість на самоактуалізацію і самореалізацію, розвиток кожного члена сім’ї і родини в цілому;
повагу до особистості членів сім’ї, визнання пріоритету їх прав, звернення до відповідальності й обов’язку.
Порушення гармонійного розвитку дитини пов’язують насамперед із розладами взаємин між батьками та дітьми. Порушення поведінки, часті конфлікти зазвичай є свідченням занедбання батьками основних психологічних потреб дитини або невміння їх ефективно задовольняти (табл. 2, 3).
Таблиця
МОВА ЛЮБОВІ
Види взаємин |
Ознаки гармонійних взаємин |
Везу мовне прийняття |
Безумовне прийняття дитини – це любов до неї не за те, що вона красива, розумна, слухняна, талановита, а просто за те, що вона є. Потреба в безумовній любові – одна з фундаментальних людських потреб, її задоволення необхідне для гармонійного розвитку особистості. Задовольняється ця потреба за допомогою доброго, лагідного слова, привітного батьківського погляду, лагідного дотику. Такі вияви насичують дитину потрібними для її психологічного розвитку позитивними емоціями. Але це не означає потурання, не означає, що батьки не мають права сердитись на дитину. |
|
Навпаки, ще більшої шкоди може завдати придушування батьками негативних почуттів. Для вираження гніву є певні правила: • виражати своє невдоволення не самою дитиною, а її окремими діями (заміна „Ти-повідомлень” на „Я-повідомлення”); • осуджувати дії дитини, а не її почуття (якщо вони виникли в дитини, то для цього були певні підстави); • невдоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте в загальне неприйняття. Безумовне прийняття дитини передбачає донесення до неї знання того, що вона найдорожча для батьків. Американські вчені виокремили й описали п’ять специфічних каналів, через які людина розуміє, що її люблять. Вони назвали їх „мовою любові” |
Мова дотику |
Це мова обіймів, прогладжування по голові чи поплескування по плечу для підбадьорення тощо. Психологи рекомендують обіймати дитину кілька разів на день: чотири рази абсолютно необхідні кожному для виживання, а для хорошого самопочуття необхідні вісім обіймів щодня |
Мова схвалення |
Схвалення та підкріплення відрізняються від прямої похвали тим, що в них відсутній елемент оцінки. Вони передбачають вираження власного почуття чи ставлення до дитини, її діяльності за допомогою „Я-повідомлень” замість „Ти-повідомлень”: „Я дуже рада!” замість „Ти в мене молодець!”, „Я пишаюся тобою!” замість „Ти – геній!”. Чуючи схвалення типу „Ти – найздібніший у класі” можна почати боятися помилитися, зробити щось гірше за інших, подумати, що батьківську любов можна „купити” лише за найкращі досягнення. Так формується така риса характеру, як перфекціонізм, що призведе в майбутньому до надмірної вразливості до критики, негнучкості в поведінці |
Мова подарунків |
Подарунки мають особливе значення, якщо вони справді є виявом ставлення, намаганням зробити приємність. Такі подарунки перетворюються в пам’ятку, нагадують про людину, котра зробила цей подарунок. Натомість украй негативним явищем є подарунки-відкуплення („аби не заважав”), подарунки-звільнення від почуття провини („замість свого часу подарую ще одну ляльку”), подарунки-угоди („за хороші оцінки отримай обіцяний подарунок”). У таких подарунках немає нічого спільного з безумовним прийняттям, формуванням почуття безпеки, довіри, щирості, доброзичливості, психологічного здоров’я загалом |
Мова допомоги |
Відчуваючи підтримку в своїх справах, дитина знає, що батьки її люблять. Але, щоб допомога не стала проявом надмірної опіки, слід дотримуватися таких порад: • не втручайтесь у справу дитини, якщо вона не просить допомоги (важливо спершу окреслити низку справ, з якими дитина може справлятися самостійно, хоч і не завжди досконало); • виберіть із цієї низки справи, до виконання яких ви зовсім не будете втручатися. Потім схваліть зроблене, не зважаючи на результат; • знайдіть спокійний час і місце, щоб поговорити з дитиною про особливо прикрі її помилки; • виберіть справу, яка дитині не вдається, та запропонуйте зробити її разом. Уважно стежте за тим, щоб вчасно віддати ініціативу в руки дитини. Обов’язково відзначте самостійні успіхи дитини, привітайте її |
Мова якісно проведеного часу |
Час, проведений разом із дитиною, – також вияв любові. Проте цей час має бути якісним, тобто треба дотримуватися основних принципів ефективної взаємодії, а саме: уважності (проявляється у зоровому контакті, в інтонації, тембрі голосу, темпі мовлення); підтриманні ініціативи (проявляється у мовленнєвій увазі до ситуації („Я бачу, що ти зараз будуєш вежу”); вербального чи невербального схвалення; участі у діяльності дитини. Така взаємодія є запорукою не лише налагодження взаєморозуміння з дитиною, покращення її поведінки, а й її емоційного та розумового розвитку |
Уміння слухати і чути дитину |
Найважливішим кроком для налагодження стосунків між батьками та дітьми є здатність почути дитину, зрозуміти її потреби, незддоволення яких призводить до погіршення взаємин, а часто й до порушення гармонійності розвитку. При задоволенні основних (базових) психологічних потреб дитина вчасно та безболісно переходить на новий щабель розвитку. Натомість, занедбання якоїсь потреби негативно впливає на формування характеру дитини та її психологічну адаптацію. Щоб з’ясувати, про що „говорить” проблемна поведінка дитини, необхідно навчитися активно слухати дитину (уважне положення тіла, зоровий контакт, налаштованість на спілкування), повертати дитині те, про що вона говорить, називати її емоції та переживання. Застосування активного слухання, по-перше, сприяє послабленню негативних емоцій дитини, по-друге, зростанню довіри, а отже, саморозкриттю, по-третє, спонукає до самостійного вирішення проблеми |
Мудра дисципліна |
Знання дитини про те, що можна, а що ні, робить її життя передбачуваним, формує почуття безпеки. Звичайно, дисциплінарних методів повинно бути не надто багато, і вони мусять бути гнучкими. Дотримання дисциплінарних правил передбачає одне „але”: батьківські вимоги не повинні суперечити задоволенню важливих потреб дитини (бігати, малювати, лазити по деревах, усе хапати, стрибати по калюжах тощо). Натомість для забезпечення задоволення цих потреб повинні бути створені зручні та безпечні умови |
Таблиця
Я-ПОВІДОМЛЕННЯ
Ти-повідомлення (вираження зневаги, осуду, приниження) |
Я-повідомлення (вираження негативних почуттів, налаштовування на вирішення конфлікту) |
Ти ніколи не допомагаєш мені по господарству |
Мені б дуже хотілося, щоб ти частіше допомагав по господарству. Твоя допомога справді потрібна |
Чому ти мені кажеш в останню хвилину про те, що тобі треба приготувати це до школи? |
Мені дуже важко змінити свої плани, коли ти кажеш це в останню хвилину. Я буду тобі дуже вдячна, якщо ти в майбутньому казатимеш про це заздалегідь |
Ти не можеш вислухати мене до кінця. Не смій перебивати |
Коли ти мене перебиваєш, мені здається, що це прояв неповаги. Мені дуже прикро через це. Проте, хотілося б думати, що це не так |
Ти зовсім не поважаєш мою працю. Тільки-но прибрала, і знову навколо бруд |
На підлозі з’явився бруд уже після того, як я ретельно все прибрала. Мені було б приємно, якби ти цього разу прибрав за собою сам |
Ти надокучив мені своїми запитаннями. Не будь таким тугодумом. Хоч раз спробуй вирішити це самостійно! |
Я відчуваю роздратування, якщо ти запитуєш мене під час того, як я чимось зайнята. Пропоную тобі спочатку самостійно поміркувати над відповіддю, а якщо все-таки буде потрібна моя допомога, я з радістю допоможу |
Ти прийшов дуже пізно. Чому ти не телефонуєш мені, коли затримуєшся? |
Я хвилююся за тебе, бо вже пізній час. Мені хочеться, щоб ти попереджав мене про затримки |
Ти не вигуляв собаку |
Я сподівалася, що ти погуляєш із собакою |
Ти мене дратуєш, коли не прибираєш у своєї кімнаті |
Коли я заходжу у твою кімнату і бачу там безлад, мене це дратує й дуже псує настрій |
