- •Розділ і технологічний підхід до соціально-педагогічної роботи (теоретико-методологічний аспект)
- •1.1. Специфіка технологій у соціально-педагогічній роботі
- •1.2. Технологічний процес у соціально-педагогічної діяльності
- •1.3. Типологія соціально-педагогічних технологій
- •V. Технології соціально-педагогічного консультування
- •VI. Технології соціально-педагогічного посередництва
- •VII. Соціально-педагогічні технології організації дозвілля
- •VIII. Технології соціально-педагогічного прогнозування
- •2.1. Соціально-педагогічна робота з асоціальними сім’ями
- •Розділ іі діяльність соціального педагога з педагогічно неспроможними сім’ями
- •Соціально-педагогічна діяльність з сім’єю алкоголіків
- •2.2. Методика роботи з сім’ями, які виховують дітей з обмеженими можливостями
- •Розділ ііі зміст технологій соціально-педагогічної роботи з різними категоріями сімей
- •3.1. Робота з сім’єю, яка є фактором дезадаптації дитини
- •3.2. Соціально-педагогічна діяльність з багатодітною сім’єю
- •V. Профілактична робота з багатодітними сім’ями.
- •VI. Соціально-педагогічне консультування.
- •VII. Соціально-педагогічний патронаж.
- •3.3. Методика роботи з неблагополучною сім’єю
- •Діагностика соціальної ситуації дитини
- •Аналітичний етап результатів діагностики
- •Допомога дитині та її сім’ї
- •Соціальний педагог як координатор та посередник позанавчального закладу
- •Діяльність соціального педагога у навчальному закладі
- •Розділ IV професійна взаємодія соціального педагога з сім’єю
- •4.1. Організація та технології роботи з сім’ями мігрантів та біженців
- •Соціально політичні принципи:
- •Організаційні принципи:
- •Етичні принципи:
- •Педагогічні принципи:
- •4.2. Зміст соціально-педагогічної діяльності з прийомними сім’ями
- •4.3. Сутність соціально-педагогічної роботи з сім’ями військовозобов’язаних
- •Література
- •Додатки
- •Діагностичний інструментарій для роботи з батьками анкета
- •Анкета „молодь і протиправна поведінка” для педагогів, батьків
- •Анкета „життя дитини в родині”
- •Опитувальник для учнів
- •Опитувальник для батьків
- •Обробка отриманих результатів
- •Тест „підлітки про батьків” (За методикою Шафера)
- •Опитувальник для підлітків
- •Обробка отриманих результатів
- •Інтерпретація шкал
- •(За матеріалами в. Богословської)
- •Опрацювання отриманих результатів
- •Діагностика сімейних взаємин (Автори е. Ейдеміллер і в. Юстіцкіс)
- •Алгоритм виявлення та профілактики сімейного неблагополуччя
- •Корекція виховання в неблагополучиях сім’ях і робота з цими сім’ями
- •5. Формування моральних якостей.
- •Рекомендації педагогам
- •Бесіда вчителя з батьками дитини з неблагополучної сім’ї
- •Система принципів сімейного виховання
- •Пам’ятка соціальному педагогові „як працювати з неблагополучними родинами”
- •Школа молодої сім’ї програма занять
- •1. Сім’я як джерело щастя.
- •3. Господарсько-економічні стосунки у сім’ї.
- •Навчально-тематичний план Школи молодої сім’ї
- •Сім’я як джерело щастя заняття 1
- •Заняття 2
- •Заняття 3
- •Особливості стосунків чоловіка та дружини заняття 4
- •1. Не забувайте про мету.
- •2. Ніколи не ображайте.
- •3. Визначайте час у висловленні ваших емоцій.
- •4. Установіть сигнал для тайм-ауту.
- •6. Не йдіть на компроміс самі з собой, а будьте гнучкими.
- •7. Прийміть теперішнє і не забувайте про минуле.
- •8. Пам’ятайте, що мета всього поєдинку – близькість.
- •Заняття 5
- •Господарсько-економічні стосунки у сім’ї заняття 6
- •Заняття 8
- •Заняття 9
- •Заняття 10
- •Заняття 11
- •Заняття 12
- •Заняття 13
- •Образ дитини, людини
- •Заняття 14
- •Групи батьків
- •Заняття 15
- •Лекторій для батьків лекція 1. Урахування потреб дитини як умова усвідомленого батьківства
- •Лекція 2. Тілесні покарання дітей: ефективний засіб виховання чи порушення прав дитини?
- •Анкета 1
- •Анкета 2
- •Лекція 3. Жорстоке поводження з дітьми
- •Лекція 4. Шляхи попередження порушень взаємин між батьками та дітьми
- •Інтерактивний діалог лекторій для батьків
- •Попередження суїциду та насильства у сім'ї
- •Матеріали для роботи з профілактики насильства Класні години з право виховної тематики
- •Я вчусь поважати себе та інших.
- •Моя правова відповідальність.
- •Я знаю свої права та обов’язки.
- •Для учнів 5 – 8 класів
- •Для батьків, учителів
- •Анкета мої враження від проекту „попередження насильства” для всіх учасників нвп
- •Виявлення прихованих форм насильства щодо дитини
- •Індикативні таблиці наявності сімейного насильства
- •Видимі ознаки насильства
- •Непрямі ознаки сімейного насильства
- •Карта спостереження за поведінкою дитини
- •Допомога дітям, котрі постраждали від сімейного насильства
- •Організація роботи соціального педагога із сім'ями, які потребують соціального нагляду корекційне заняття
- •Тренінгові вправи соціально-психологічної допомоги проблемним сім’ям
- •Поради щодо спілкування і виховання проблемної дитини
- •Я збудую щасливу сім'ю тренінг для дітей з особливими потребами з асоціальних, неповних сімей та дітей-сиріт або позбавлених батьківського піклування
- •Сім'я простір без насилля тренінг
- •Додатки
- •Форми насилля
- •Правові документи, що регулюють захист дітей від усіх видів і форм насильства
- •Вчимося розуміти і поважати інших Тренінгове заняття
- •Ґендерні стосунки у сім’ї тренінгове заняття для батьків
Сім'я простір без насилля тренінг
Жорстоке поводження і зловживання в родинах порушують фізичне та емоційне здоров’я дитини, її розвиток. Захистити дитину, озброївши знанням законів, які надають їй право на свободу від усіх форм насильства, – обов’язок педагогів, психологів, соціальних працівників.
Мета: сприяти усвідомленню учнями проблеми насилля у сучасному середовищі; формувати практичні навички для попередження домашнього насильства.
Завдання:
ознайомити учнів із теоретичними поняттями „насилля” і „жорстоке поводження”, з видами і формами насилля;
ознайомитися з правовими нормами, що захищають право дітей на свободу від усіх форм насилля;
сприяти усвідомленню наслідків негативного впливу насилля на формування особистості.
Тривалість: 1 год. 50 хв.
Матеріали: стікери, плакати, маркери, закладки-пам’ятки, таблиці-додатки, картки-ситуації.
Хід заняття
Вправа „Знайомство” (5 хв.)
Мета: познайомити учасників між собою; створити невимушену довірливу атмосферу в групі.
Учасники пишуть на спікерах своє ім’я, прикріплюють стікер до одягу. Потім називають ім’я і відповідають на запитання: „Які якості ви найбільше цінуєте в людях?”.
Вправа „Правила роботи в групі” (6 хв.)
Мета: ознайомити учасників із порядком роботи в групі; закріпити правила роботи групи у пам’яті дітей.
Учасникам зачитуються правила. Тренер дає розшифровку кожного правила.
Після цього діти виконують завдання: на стікерах символом відобразити правило (номер правила роздається учасникам заздалегідь). Діти виконують завдання і кріплять стікери навпроти свого номера на загальному плакаті з правилами роботи групи.
Оголошення теми і завдань тренінгу (3 хв.)
Тема і завдання тренінгу зачитується тренером із плакату, заздалегідь прикріпленому на дошці.
Вправа „Очікування” (7 хв.)
Мета: з’ясувати сподівання, цілі учасників від зустрічі; визначити, що саме вони хочуть і можуть взяти для себе з цієї проблеми.
Учасники записують свої очікування на стікерах (у формі зерняток) і зачитують написане. Потім прикріплюють стікери до плакату із зображенням стеблинок квітів (на зону, з якої починає рости стеблина).
Мозковий штурм (7 хв.)
Мета: з’ясувати рівень обізнаності учасників із проблемою.
Запитання: „Які дії ви вважаєте насильством у сім’ї?”.
Відповіді записуються на плакаті або на дошці.
Інформаційне повідомлення (10 хв.)
Мета: дати визначення понять „насильство” і „жорстоке поводження”.
Тренер. Ми живемо у світі, однією з характерних ознак якого є насильство. Країна потерпає від економічних і політичних криз, що викликає зростання злочинності. На цьому фоні дуже актуальна проблема насильства, зокрема в сім’ях.
За даними Центру соціологічних досліджень при НАН України, близько 70 % жінок потерпають від різних форм приниження і знущання в родинах. Це відображається на дітях, тому жінки й діти – найменш захищені члени суспільства.
Що саме ми розуміємо під поняттям „домашнє насильство”?
Домашнє насильство – це дія або бездіяльність одного з членів сім’ї, спрямована проти інших членів сім’ї; використання переваги сили або влади, що позбавляє членів родини особистих прав і свобод, стає загрозою для їхнього життя та здоров’я.
Виокремлюють 4 ознаки насильства: умисна дія, порушення прав, перевага однієї людини над іншими, заподіяння шкоди.
Коментування таблиці „Форми насильства” (додаток 1).
Рухавка „Намалюй цифри частинами тіла” (5 хв.)
Мета: змінити вид діяльності; сприяти емоційному підйому.
1 – пишемо носом, 2 – правим плечем, 3 – лівим плечем, 4 – правою ногою, 5 – лівою ногою, 6 – ліктем правої руки, 7 – ліктем лівої руки, 8 – усім тілом.
Вправа „Ситуації” (10 хв.)
Мета: сфокусувати увагу на проблемі насильства, навчитися розрізняти форми насильства у життєвих ситуаціях.
Діти поділяються на групи за кольорами стікера (тренер заздалегідь роздає стікери).
Робота у групах із картками (додаток).
Узагальнення. Домашнє насильство – порушення прав і свобод людини, відповідно, насильство над дітьми – порушення прав дітей.
Інформаційне повідомлення „Українське законодавство про попередження насильства в сім’ї” (15 хв.)
Мета: ознайомити учасників з основними законодавчими актами України щодо попередження насильства в сім’ї (додаток 3).
Рухавка „Погода в Занзібарі” (5 хв.)
Мета: сприяти зняттю втоми. Учасники стають у коло, повертаються праворуч і йдуть, повторюючи рухи за тренером:
у Занзібарі гріє сонечко (гладити по плечах того, хто йде попереду);
дме легенький вітерець (провести пальцями по спині);
та ось хмарки закрили сонце, почав накрапати дощик (стукати пальцями);
здійнявся вітер (терти спину того, хто йде попереду);
почалася злива (енергійно стукати пальцями по спині);
град (стукаємо кулаками);
але що це? Буря вщухає (усе робимо у зворотному порядку).
Злива переходить у дрібний дощик, буря перетворюється на дрібненький вітерець. У Занзібарі знову сонечко.
Можна продовжити гру, розвернувши учасників на 180 градусів, і запропонувати таку руханку:
в Україні холодно. Коли виходиш на вулицю, мороз хапає за щоки (щипати за щоки);
за вуха (масажувати вуха того, хто йде попереду);
пробирається під куртку (щипати за спину);
мерзнуть ноги (тупотіти ногами);
та коли заходиш у дім, стає тепліше, пощипують вуха, щоки (терти вуха, щоки);
поступово зігріваєшся, розслаблюєшся (гладити по плечах, спині).
Творча робота „Наслідки насильства в сім’ї для дитини, сім’ї, суспільства” (30 хв.)
Мета: підвести учасників до самостійного усвідомлення рівня наслідків домашнього насильства.
Учасники діляться на 3 групи (лелеки, снігурі, орли). Кожна група зображує на плакаті розуміння своєї теми: „Наслідки насильства в сім’ї для дитини”, „Наслідки насильства в сім’ї для самої сім’ї”, „Наслідки насильства в сім’ї для суспільства”.
По черзі представники захищають роботу групи.
Коментар тренера (якщо не всі наслідки обговорені):
наслідки для дітей – суїцидальна поведінка, схильність до зловживань наркотиками й алкоголем, народження хворих дітей (від постраждалої матері), втечі з дому (всі бездомні діти-жертви домашнього насильства), злочинні дії підлітків, погане піклування про дітей;
наслідки для сім’ї – розлучення, явище „соціальної естафети”, коли діти, які спостерігали за насильством у сім’ї, переносять негативний досвід у власне життя;
наслідки для суспільства – значною мірою виснажує економіку країни і громадян, негативно впливає на населення, побутові злочини, бездомність жінок, виїзд за кордон.
Обговорення:
— Чи дійсно проблема домашнього насильства така актуальна для українських сімей?
— Потрібно говорити про цю проблему в суспільстві, чи не обов’язково „виносити сміття з хати”?
— Чи можуть діти самі подолати жорстке ставлення до них?
— Куди б ви звернулися по допомогу, якби така проблема виникла?
Узагальнювальне слово тренера. У країні існує законодавча база з попередження насильства в сім’ї, та, на жаль, закони діють не завжди. Але терпіти приниження і знущання люди не повинні, тому що наслідки жорстокого поводження у родинах згубні і для дітей, і для сімей, і для країни.
Підбиття підсумків (7 хв.)
Мета: з’ясувати враження дітей від зустрічі; виявити сильні сторони тренінгу, що найбільше вразили учасників на емоційному рівні; визначити, які знання з проблеми діти закріпили у пам’яті.
Учасники записують свої враження від тренінгу на спікерах (у формі квіток), промовляють і прикріплюють стікери до плакату із зображенням стеблинок квітів (на зону, де має рости квітка). За результатами вправ „Правила роботи в групі” та „Очікування” утворюється плакат – квітник (із зернини з очікуваннями та сподіваннями дітей проросла квітка із враженнями та результатами роботи).
