- •1. Основні поняття та категорії фольклористики як науки.
- •2. Фольклор і художня л-ра. Проблема “фольклоризації” літературних текстів.
- •3. Проблема колективного та індивідуального в фольклорі.
- •4. Питання жанрово-тематичної співвіднесеності колядок і щедрівок.
- •5.Цикл веснах обрядів та вірувань веснянок
- •7. Народні думи, які відображають різні аспекти стосунків укр..Народу з турками і татарами.
- •8. Образи і поетика соціальних дум
- •10. Характеристика «Пісні про Байду». Стаття Франка «Пісня про…»
- •11. Тематичне розмаїття ліричних пісень
- •12. Питання жанру балади. Специфіка літературної фольклорної балади
- •13. Основні типи баладних сюжетів
- •14. Основні жанри дитячого фольклору
- •15. Жанрове визначення казки. Казка і легенда
- •16. Різновиди літописних оповідань у Повісті минулих літ
- •17. Українська житійна традиція
- •18. Слово о законі і благодаті митрополита Іларіона – жанрово-стильові ознаки
- •19. Києво-печерський патерик: історія написання й функціонування тексту
- •20. Галицько-Волинський літопис
- •21. «Слово о полку Ігоревім»
- •22. Творчість Івана Вишенського
- •23. Життя і творчість Мелетія Смотрицького.
- •24. Острозький літературний осередок кінця 17 – поч. 18 ст.
- •25. Літературна спадщина Львівської братської школи (лекція криси)
- •26. Касіян Сакович. Вірші на похорон гетьмана п Конашевича-Сагайдачного.
- •27. Образ Богдана Хмельницького
- •28. Література Києво-Могилянської академії: тематика, жанри, імена
- •29. Вірші Івана Величковського
- •30. Життя і творчість Дмитра Туптала
- •31. „Історія Русів”. Специфіка жанру
- •32. Літопис Самійла Величка і українська літописна традиція: козацькі літописи
- •33. Українське літературне бароко
- •34. «Сад божественних пісень» Сковороди
- •35. Жанрово-стильова характеристика «Енеїди»
- •36. Драматичні твори Котляревського. Їх місце в історії українського театру . (зі статті Зерова
- •37. Школи українського романтизму (харківська, київська, галицька)
- •38. «Руська трійця» та її роль у розвитку л-ри на народній основі
- •39. Квітка-Основ»яненко – фундатор нової укр прози
- •40. Романтичні балади та історичні поеми Шевченка
- •41. Поезія Шеченка періоду «Трьох літ»
- •44. Бурлескно- травестійна поезія в українській літературі 1 половини 19 ст.
- •45. Побутово-етнографічна драматургія 1 половини 19 ст
- •46. Переспіви й переклади в українській літературі 1 пол. 19 ст.
- •47. Творчість т. Шевченка останніх років життя
- •48. Повісті Шевченка: літературна доля, проблематика, художня вартість
- •49. Щоденник Шевченка: суспільні та естетичні погляди
- •50. Сучасні проблеми шевченкознавства
- •51. «Чорна рада» п.Куліша – перший соціально-історичний роман в українській літературі.
- •54. Соціально-психологічні основи української прози марка вовчка.
- •55. Український театр корифеїв: історія виникнення, діяльність, творчість
- •56. Історичні романи Нечуя-Левицького («Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»): тематика і проблематика
- •59. Проблема «пропащої сили» в прозі Панаса Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні»).
- •60.Соціально-психологічний роман «Повія» Панаса Мирного: історія написання і публікації, композиція, соціально-психологічна зумовленість поведінки головної героїні
- •61. Творчість б.Грінченка.
- •62. Новаторство політичної лірики і.Франка.
- •63. Філософські поеми і.Франка.
- •64. Лірична драма і.Франка «Зів’яле листя».
- •67. Соціально-психологічна та історична драма і.Франка.
- •68. Перекладацька діяльність і.Франка.
- •69. Іван Франко – літературний критик.
- •70. «Покутська трійця»: Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина.
- •73. Українська новелістика кінця 19-поч.20. Жанрові модифікації. Франко про психологізм молодої прози
- •74. Поетика драматичної поеми Лесі Українки («На полі крові», «Оргія», «Бояриня»).
- •75. Художня трансформація фольклорно-міфологічного начала в «Лісовій пісні» Лесі Українки.
- •80. Літературні організації і групи 20-30-х рр.. Хх ст.. «Гарт»,
- •81. Літературна дискусія 1925 — 1928 років.
- •82. Естетична програма поетів- неокласиків.
- •83. Рання поезія п. Тичини (“Сонячні кларнети”, “Замість сонетів та октав”, “Плуг”, “Вітер з України”)
- •84. Лірика в. Сосюри.
- •87.Жанрово-стильові особливості драматургії 20-30-рр. 20 ст.
- •88.Проза Миколи Хвильового
- •89.Роман «Місто» Підмогильного
- •90. Поеми Бажана «Сліпці», «Смерть Гамлета», «Різьблена тінь»
- •91.Новелістика Григорія Косинки
- •92.Поезія є. Плужника, д. Фальківського, о. Влизька.
- •93. Поезія б.-і. Антонича
- •94. Співець степової Еллади. Маланюк
- •95.«Празька школа» української поезії
- •96.Романи Івана Багряного «Сад Гетсиманський», «Тигролови»
- •97.Улас Самчук «Волинь», «Марія»
- •98.Драматургія Івана Кочерги («свіччине весілля», «Алмазне жорно»)
- •99. Ю. Яновський. Роман «чотири шаблі»
- •100.Кіносценарії о. Довженка
- •101. Фольклорність поезії Малишка
- •102. Шістдесятництво як суспільно-політичний і літературний феномен
- •103. Перша фаза реабілітації репресованих письменників (кінець 50-поч. 60 рр. 20 ст.)
- •104. «Третє цвітіння» української поезії (Рильський, Тичина, Малишко, Бажан, Первомайський)
- •105. Космічна тема в поезії 60-рр 20 ст.
- •106. Новелістика 60-х рр. 20 ст, її представники
- •107. Перекладацька діяльність Миколи Лукаша і Григорія Кочура.
- •108. Роман о.Гончара «Собор», його проблематика і поетика.
- •109. Роман-епопея Вільде «Сестри Річинські» - мистецтво індивідуалізації жіночих персонажів
- •110. Літературно-мистецьке об*єднання мур. Концепції «Великої літератури» Самчука. «національно-органічного стилю» Шереха та дискусії навколо них
- •111. Історичні романи п.Загребельного, їх проблематика та особливості стилю
- •113. Драматургія 60-80рр 20ст, основні представники
- •114. Збірки Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність», їх проблематика та поетика.
- •115. Поезія Василя Симоненка
- •116. Літературна критика 60-80 рр 20 ст, основні представники
- •117. Новелістика Григора Тютюнника. Мотив скаліченого дитинства
- •118. Історичні Романа Романа Іваничука та Романа Федоріва. Мотиви історичної пам’яті та яничарства.
- •119. Романи Ліни Костенко «Маруся Чурай» і «Берестечко», коло проблем
- •120. Літературне об*єднання «Слово», його програма та основні представники
- •121. Трилогія в. Шевчукка «Три листки за вікном».
- •122. Дисидентська поезія 60-80-х рр. 20 ст. Творчість Василя Стуса та Ігоря Калинця
- •123. «Химерна проза» 70-х 203н.. 20 ст.
- •125. Друга хвиля реабілітації укр.. Літератури( кін. 80 – поч. 90-х років 20 ст.)
- •126. Історія й теорія літератури як розділи літературознавства. Специфіка літературної критики
- •127. Тропи.
- •129. Композиція літературного твору
- •130. Категорії змісту і форми в літературознавстві
- •131. Будова і функції синтаксичного паралелізму і градації
- •132. Будова і функції антитези, оксиморону, парадоксу
- •134. Поетична строфіка. Канонічні строфи
- •138. Силабо-тоніка як система віршування
- •143. Драма як літературний рід.
- •145. Метафора, її різновиди і функції.
- •147. Порівняння: будова, різновиди, функції.
- •150. Ліро-епічні жанри.
- •158. Літературний персонаж: його різновиди і засоби характеротворення.
- •159. Епос та його жанри.
63. Філософські поеми і.Франка.
На світогляд Франка мали вплив позитивізм філософії Конта і Спенсера, еволюціонізм у природознавчих дослідах Дарвіна і Геккеля, теорії французських, німецьких, російських соціологів, літературні критики від Буальо і Лессінґа до Тена, Леметра, Ґійо, Брюнетьера, Брандеса та ін. Проте, Франко залишився собою, мав власний світогляд й увійшов у свідомість наступних поколінь, як невтомний будівничий людських душ українського народу. Філософські поеми І.Франка “Смерть Каїна” (1889) і “Мойсей” (1905). Тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів — одна з провідних у творчості митця. Особливо могутньо прозвучала ця тема в поемі «Мойсей», написаній І. Франком у 1905 році. За жанром «Мойсей» — філософська поема, яка складається з прологу і 20 пісень (роздумів). Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко, перебуваючи в Італії. Пролог був написаний після закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдностіПролог написано терцинами, які заучать урочиста, піднесено, патетично. Поема розкриває глибоку віру поета в невичерпні сили народу, в те, що попри тяжкі поневіряння, український народ матиме щасливе майбутнє. В основу поемі «Мойсей» Франко поклав біблійний сюжет. Він не переспівує біблійної історії, а використовує лише один її фрагмент: поет вперше ставить своїх героїв перед очі читачеві вже після сорока років їх блукання пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм наблизилися до обіцяно їземлів Палестині. Саме тепер Мойсей поступово втрачає авторитет: народ нарікає й бунтується у забуває про Божі заповіді та обіцянки. Пророк, втративши віру в Божий промисел, карається Богом.Але зі смертю Мойсея не вмерли: його, ідеї та наміри: Єгошуа, продовжує справу пророка і провадить ізраїльтян до обіцяної землі. Велику увагу при розгляді твору, безперечно; привертає пролог, який, на перший погляд, має цілком віддалену сюжетну тему; І справді, у пролозі І.. Франко звертається не до ізраїльського, а до українського народу. пролог поглиблює зміст твору, надає йому ознак притчі-оповіді з подвійним сенсом, коли за наявним сюжетом приховується глибший, потаємний зміст. Мойсей – один з найвидатніших творів світового мистецтва, так і однойменна поема Франка – унікальне явище не лише в українській, а й в світовій літературі. Твір засвідчив глибоку віру Франка у сили його народу, світле майбутнє його вітчизни. Франко прагнув не лише висловити свої погляди на минуле рідного народу, а й спрямувати його на активні дії, на здобуття людських прав. Ця думка є основною філософською сентенцією твору. Вона знайшла ідейне втілення у прозі.Поема „Мойсей” порушувала важливі проблеми, якими жило укр. громадянство в часи революційного піднесення: зростання свідомості народних мас та їх історична роль, віддане служіння народові, суспільна роль слова, мобілізуюче значення смерті героя, поступ народу. Твір пробуджував у народі моральні сили, політичну свідомість. Тему та ідею ясно визначає пролог. Поет висловлює великий жаль з приводу того, що його народу, роз*єднаному, суджено було нести великі страждання, а також впевненість що всі страждання народу не пройдуть марно. Обравши за основу біблійну легенду і змінивши її відповідно до свого задуму, Франко намалював в образі Мойсея вождя, що самовіддано служить народу, присвячує себе боротьбі за його майбутнє.Поему „Мойсей” проймають національні і вселюдські проблеми. Це твір-роздум про майбутнє укр. народу, про поводирів, що приведуть народ до остаточної перемоги. Саме в поемі "Мойсей", яка є веpшиною в літеpатуpній спадщині Каменяpа, поет осмислює істоpичну долю, укpаїнського наpоду, тpагічні шляхи його життя, відобpажає його пpагнення до національної самостійності, до волі. "Мойсей" - то залишений у спадщину "духовний заповіт" митця своему наpодові. Це твіp пpо укpаїнців і пpо Укpаїну. Фpанко усвідомлює, що не може довіку бути в pабстві наpод. Він дивується, що наpод не віpить у свої сили, по-pабськи підкоpяється, не має сили духу. Поет ствеpджує віpу у силу наpоду. Зневіpяється люд у словах і діяннях пpоpока Лише після смеpті Мойсея люди зpозуміли істинність його дій. З наpоду легковіpого й некеpованого він стає наpодом-силою, яка легко змітає зі свого щляху всі пеpешкоди. Щоб пpодовжити шлях до свободи, наpод обиpає собі нового вождя з наpоду і в невдовзі досягає обіцяної пpоpоком землі. Ми вже бачимо наpод єдиний у своїх пpагненнях до свободи pідного кpаю, яку заповіли їм пpедки, наpод-пеpеможець. Hіщо не може спинити pеволюціного pуху наpоду-велетня, бо він є твоpцем істоpії. Поемою "Мойсей" Іван Фpанко будив національну самосвідомість, піднімав з pабства наpод, надихав його на боpотьбу і віpу.
