8. Образи і поетика соціальних дум

Цей цикл дум не містять згадок про конкретні історичні особи чи історичні події, а з першим різниться в тому, що хоч тут знову діють безіменні герої-козаки, але вже не в лицарських походах, боях і перемогах, а в сценах щоденного життя, в побутових ситуаціях. Тут можна прослідкувати знову ж повернення до елементів плачу: сестра плаче, відправляючи брата у військо, мати – дізнавшись про те, що син загинув чи потрапив у полон.

Як бачимо, думи повернулися до своїх прадавніх предків – голосінь з усіма атрибутами – ліризмом, насиченою образністю, вираженою алегоріями-символами, високим рівнем поетизації думки, де епічний елемент поступається місцем ліричному – висловлення думок, почуттів, переживань героїв. У цих творах герой національного епосу – передусім людина, а не воїн – носій високих моральних якостей та етичних принципів.

Ось думи про соціальну нерівність:

«Козак Хвесько Ганджа Андибер».

Своїм одягом Андибер нагадує козака Голоту. На ньому:

Опанчина рогожовая,

Поясина хмельовая,

На козаку, бідному летязі, сап’янці –

Видні п’яти і пальці, де ступить – босої ноги слід пише,

А ще на козаку, бідному летязі, шапка-бирка –

Зверху дірка,

Шовком шита,

Буйним вітром підбита,

А околиці давно не має.

Зустріч у корчмі Ганжі Андибера з дуками-срібляками – епізод, глибоко розкриваючий суперечності в Україні. Багачі не лише глузують з бідного козака, а й кидають йому милостиню. Захмелівши, козак не витримує наруги і розкриває себе. Він, виявляється, є запорізьким гетьманом. Перелякані дуки тут же «стали його вітати медом склянкою і горілки чаркою».

У думі майстерно і тонко розкрито ціну честі і шани в класовому суспільстві. Причину негативного ставлення до багачів розкривають слова самих козаків:

«Ей, дуки, - кажуть, - ви дуки!

За вами всі луги і луки, -

Ніде нашому брату, козаку-летязі, стати

І коня попасти!»

Ганжа Андибер – це узагальнений художній образ народного ватажка і заступника, який не має історичного прототипа. У його образі трудящі маси втілили свої надії і прагнення домогтися перемоги над гнобителями. Народ надав образові Ганжі Андибера рис непідкупного і безстрашного воїна – вихідця із «низів». Його спільниками э прості козаки. Дума про Хвеська Ганджу Андибера відзначається гострою соціальною спрямованістю. Вона належала до тих творів, які виконувалися тільки серед бідноти. Твір пройнятий тонкою іронією, гумором. Автори використали казковий, художній прийом – переодягання, який увиразнив мотив перевтілення героя, я це в свою чергу, загострило соціальний конфлікт.

«Козацьке життя».

У цій думі утримуються мотиви соціальної несправедливості. Це єдиний твір, в якому описується життя бідного козака, невлаштованість його долі. Безперервні битви з ворогами відривали козаків від дому. І без того бідне господарство ставало ще біднішим, часто руйнувалась сім’я. основна сюжетна схема думи: бідний молодий козак виїжджає в похід, його жінка, залишившись сама, починає пиячити, доводить до занепаду все господарство. Козак, повернувшись з походу, б’є жінку, вона ж виправдовується перед сусідками, які помічають у неї синці попід очима, вигороджуючи заразом чоловіка. Основна тема думи: поведінка молодої жінки, яку козак залишив дома.

Саме такі представники народу винесли на своїх плечах всі лиха війн, оборону рідних земель від турецько-татарських орд та польсько – шляхетських загарбників. Дома їх підстерігала бідність, злидні, приниження з боку козацької старшини та багачів.

Тематика соціально-побутових дум була досить актуальною для народних мас. Це родинні стосунки, зокрема між батьками і дітьми, братами і сестрами, порушення норм суспільної та сімейної моралі тощо. Твори цього циклу приваблювали слухачів зображенням взаємин між людьми і народної моралі. Герої тут виступали безіменними, картини суспільного життя виводились в узагальненій формі. Серед соціально –побутових дум найбільшої популярності набула дума «Бідна вдова і три сини». У думі розповідається про несправедливість – сини виганяють з дому рідну матір похилого віку, бо від неї вже нічого взяти, вона стала для них тягарем. Також дума «Сестра та брат» увібрала в себе популярну фольклорну тематику про долю сироти; її автори творчо використали народнопоетичні традиції і створили чудовий ліричний твір. Серед дум цього циклу є думи, в яких показано, хоч ледве-ледве, образ козака. Це таки думи: «Від’їзд козака з родини» та «Вітчим і вдовин син». Вони користувалися популярністю серед слухачів, входили до репертуару багатьох кобзарів і лірників і за своєю образністю, глибиною показу суспільного життя належать до кращої частини думного епосу.

9. Етапи історичного розвитку українського народу і тематична класифікація історичних пісень.

1. Українська державність в часи Київської РусіУ 12 столітті після розпаду Київської Русі з великих князівств, які в цей час існували на території України, виділялося Галицьке-Волинське, створене в 1199 p. Проіснувало воно до 1340 p.

2. Визвольна війна Хмельницького і продовження формування державності Створення української національної держави вперше одержало правове оформлення та закріплення у Зборівському (серпень 1649 p.), а потім і у Білоцерківському (вересень 1651 p.) договорах, які Б.Хмельницький уклав із Річчю Посполитою.Іноземні держави визнали вільну Україну за рівноправного суб'єкта міжнародних відносин і охоче вступали з нею у договірні відносини.

3. Українська державність в період 1917 - 1920 pp.Боротьба за державність України наприкінці 1917—1920 pp. відбувалася в умовах запеклої громадянської війни та іноземної інтервендії. У цій боротьбі можна виділити кілька етапів.. В листопаді 1917 p. було проголошено Українську Народну Республіку (УНР). Другий етап — це правління з кінця квітня 1918 p. гетьманщини в умовах окупації України австрійськими та німецькими військами. Особливою проблемою в національному державному відродженні було утворення в західних регіонах України в жовтні 1918 p. Західної Української Народної Республіки (ЗУНР). І нарешті, майже паралельно з утворенням ЗУНР на більшій частині України, починаючи з листопада 1918 p., проходило відновлення УНР на чолі з Директорією і об'єднання її з ЗУНР.

4. Радянська державність Не можна з історії української державності викидати і період радянський. З чого ж він розпочався і як протікав? Борючись проти Центральної Ради, більшовицькі організації докладали чимало зусиль для скликання Всеукраїнського з'їзду Рад, який би проголосив більшовицьку владу в Україні, створив Українську радянську державу і затвердив в ній диктатуру пролетаріату. Ідею проведення Всеукраїнського з'їзду Рал висунула більшовицька фракція виконавчого комітету Київської Ради робітничих депутатів З листопада 1917 p., її підтримали більшовики Харкова, Катеринослава, Одеси, Єлисаветграда та інших міст Ця діяльність знайшла підтримку тієї частини трудящих, які ще вірили в більшовицькі лозунги. З'їзд мав стати важливим етапом на шляху встановлення радянської влади в Україні.

5. Незалежність України сьогодні На рубежі 80—90-х років XX ст. в Україні сталися епохальні історичні події. В умовах глибокої соціально-економічної і політичної кризи в республіці розпочався і одержав подальший розвиток процес руйнування тоталітарної більшовицької системи і демократизації соціально-економічного та державно-правового ладу. Цей процес виявився перш за все в утвердженні гласності і політи­чного плюралізму, ліквідації ідеологічного і політичного панування компартії в країні. Вперше за 70 років були проведені дійсно демократичні, а не фіктивні вибори в органи державної влади. Активно втілювалася в життя реальна боротьба з величезним бюрократичним управлінським апаратом в центрі і на місцях. Розпочався процес згортання командно-адміністративної системи, ліквідації партійно-радянської номенклатури. Намітився перехід до ринкових економічних відносин.

Конкретним, реальним змістом наповнювався суверенітет України, що у кінцевому рахунку призвело до проголошення у серпні 1991 p. незалежності України.

І.п. – ліро-епічні фольклорні твори про конкретні іст.події, процеси та особи. Першим дослідником, який проаналізував і зробив класиф.І.п. був М. Костомаров у 2-ій дисертації «Про іст.з-ня руських народних пісень». Всі І.п. поділ на 3 групи: 1) Турецько-татарська; 2) Полська; 3) Російська. 1ий пласт пісень К. поділ. на 3 підгрупи: 1.І.п., які оспівують подвиги козаків на березі Дунаю («Пісня про Байду»); 2) Пісні про морські походи козаків; 3) Пісні про татарські набіги на укр.. землі і степові війни з татарами. Пісні 2 і 3 підгрупи взято зі зб.Ізмаїла Срезневського “Запорожськая старина” і частина з них має народне походження “Про Наливайка”, “зажурилась Україна”. Розвинули і певною мірою заперечили класиф. Костомарова Драгоманов і Антонович, які у своїх виданнях розширили хронологічні межі до періоду К.Р. і продовжили виклад теми до 2-ї пол.. 19 ст. У своїй праці вони виокремили 5 тематичних груп пісен: 1) Пісні дружинного і княжого періду (сюди віднесли колядки, в яких йшлося про військові мотиви, військ. загін, та поїдинок героя з турським царем); 2) П. віку козацького. На д. Драгоманова та Антоновича, ця група має 2 види: А) П. про боротьбу з татар. і турк. «Зажурилась Укр», «Ой неділю рано-рано» Б) П. про боротьбу з поляками в часи Хмельниччини «Розлились круті бережечки». 3) П. віку Гайдамацького. На д. Драгоман. Це пісні 1-ої пол.. і серед 18 ст. починаючи від Пісень про Саву Чалого, які стосуються 1730 р і аж до Коліївщини і діяльності Швачка, Харко, Залізняка та Гонти. 4) П. віку рекрутського та кріпатського П. кн. 18 – 1-ої пол.. 19 ст. група пісень цього часу у суч фольк. Вважається ліричними, соціально-побут піснями. Ці п. не містять соціальних, політичних чи нац.. тем. 5) П. про волю. Стосу ют. 19 ст., в них оспівується діяльність народних месників і ватажків, Довбуша, Кобилиця, Гаркуша та ін..