9.4. Благодійні надходження: основні поняття та види

Основними видами благодійності є: благодійні внески, гранти, дарунки, пожертвування, а також кошти, що надходять на виконання окремих доручень. Форми, в яких благодійна допомога потрапляє до бюджетних установ, бувають різними. Вона може мати натуральну форму, тобто надходити у вигляді товарів, робіт або послуг. Інколи допомогу дають грошима.

За Переліком власних надходжень благодійні надходження належать до групи 2 «Інші джерела власних надходжень бюджетних установ». Ця група формується з двох підгруп: до першої потрапляють благодійні внески, гранти і дарунки, до другої – кошти за дорученнями. Такі кошти використовують виключно за спеціально визначеними напрямами.

Благодійництво – добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги (ст. 1 Закону України «Про благодійництво»).

Бюджетні установи, одержуючи добровільні пожертвування або благодійну допомогу, повинні дотримуватися вимог Закону України «Про благодійництво». Тобто слід пам’ятати: благодійну допомогу приймають виключно на добровільній основі та з обов’язковим оформленням відповідної документації (актів, накладних) .

До різновидів благодійної допомоги належать і такі її форми, як меценатство та спонсорство.

Меценатство – добровільна безкорислива (матеріальна, фінансова, організаційна або інша) допомога фізичних осіб-меценатів.

Спонсор, як і меценат, також вкладає гроші у певні соціально-культурні проекти. Проте спонсорство має інші передумови і використовується для популяризації імені (найменування) спонсора (фіз- або юрособи), просування його товарного знака на ринок. Інакше кажучи, гроші вкладають, щоб отримати, врешті-решт, певний зиск.

Найпоширенішою практикою залучення спонсорської допомоги є участь у культурних акціях відомих людей України або будь-якого регіону. Наприклад, щоб зібрати кошти для автоматизації бібліотеки лікарні, місцева зірка сцени провела декілька благодійних концертів. Натомість бібліотека відкрила на власному web-сайті сторінку, присвячену цьому артистові.

Гуманітарна допомога – ще один різновид благодійництва.

Гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомог а є грошовій, або натуральній формі, яку надають іноземні та вітчизняні донори з гуманних мотивів її отримувачам в Україні або за кордоном, які потребують цю допомогу через соціальну незахищеність, важке фінансове становище, тяжку хворобу конкретних фізичних осіб (ст. І Закону України «Про гуманітарну допомогу») або за наслідками стихійного лиха, аварій, техногенних та інших катастроф тощо, які загрожують життю та здоров’ю населення.

Як бачимо, у визначеній і йдеться про отримувачів гуманітарної допомоги. Ними в Україні є лише юрособи, зареєстровані в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги за порядком, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 р. № 543. Здебільшого це неприбуткові структури – громадські організації інвалідів, ветеранів війни та праці, благодійні, релігійні організації, реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів. Але ними можуть бути й установи та організації, що утримаються за рахунок державного або місцевих бюджетів.

Донорами гуманітарної допомоги є переважно іноземні юридичні або фізичні особи. За ст. 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу», донор спочатку надсилає письмову препозицію про її надання. Саме письмова згода отримувача на одержання гуманітарної допомоги е підставою для здійснення її в Україні.

Матеріальні цінності на адресу отримувача гуманітарної допомоги, ідо перебувають лід митним контролем, можна вільно використовувати лише після одержання митного оформлення та усіх: необхідних: дозволів зід МОЗ, карантинної служби, Держстандарту тощо.

Як вид надходжень гуманітарна допомога має специфічні особливості, але залежно від обставин та об’єктивних потреб її розподіляють за напрямами, переліченими уст. 4 Закону України «Про благодійництво». Наприклад, гуманітарною допомогою можуть бути продукти харчування (з обмеженим терміном зберігання), предмети: медичного призначення, одяг, взуття, м’який інвентар, предмети: соціального призначення та реабілітації інвалідів, що надходять на адресу інтернатних закладів соціального захисту населення, охорони здоров’я, освіти тощо.

Гранти

Грантами вважають грошові або Інші засоби, що передаються громадянами та юридичними особами (у тому числі іноземними), а також міжнародними організаціями для проведення конкретних наукових досліджень, розроблення законопроектів, підготовки кадрів та інших цілей на умовах, передбачених грантонадавачем. Гранти надають безоплатно і без повернення (з інформаційних ресурсів Web-енциклопедії «Вікіпедія»),

Одержання грантів є одним із вагомих джерел зовнішніх надходжень. Останнім часом грантонадавачами все частіше е міжнародні фонди. Здебільшого їх надають на реалізацію заходів, визначених цільовою програмою, наприклад, на освітні, наукові або просвітницькі проекти. їх мета – допомогти конкретному дослідникові чи організації реалізувати проект, що користуватиметься у суспільстві певним попитом. Гранти можуть бути індивідуальні або колективні. Послідовність кроків, характерних для процесу їх отримання, така:

1. фонди (донори) із фінансової підтримки соціальних або загальносуспільних проблем оголошують конкурс (програму) залежно від профілю та пріоритетних напрямів діяльності фонду;

2. заявники подають письмове звернення з проханням про виділення гранту. Заявку подають, щоб переконати грантонадавача вкласти гроші у проект, тобто на справу, яка в майбутньому, найімовірніше, не принесе суттєвих економічних вигід;

3. донори (грантонадавачі) розглядають заявки на підтримку проекту та визначають одержувача-переможця;

4. грант надсилають за реквізитами отримувача.

Наприклад, у червні 2007 р. відбулася церемонія передачі медичного обладнання, що було придбано за кошти гранту від уряду Японії (близько 3,9 млн доларів США), в обласні дитячі клінічні лікарні (у Кіровограді й Луганську). Таким чином, лікарні стануть отримувачами 42 одиниць обладнання. Це другий грант загального типу, наданий урядом Японії медичним закладам України. Перший – на суму 6,2 млн доларів США – надали у 2000 р. українській дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит».