3.4. Адміністративне правопорушення: поняття, ознаки, склад
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Ознаки адміністративного правопорушення:
протиправність дії або бездіяльності (тобто заборонене законом, оскільки може завдати шкоди інтересам особи, матеріальним речам, а також загрожувати небезпекою);
суспільна небезпека дії або бездіяльності (не є універсальною ознакою всіх без винятку адміністративних правопорушень, багатьом Із них вона не властива);
винна дія або бездіяльність (вважається адміністративним правопорушенням лише тоді, коли встановлено вину особи у його вчиненні, а також доведено причинний зв’язок між такими діяннями (дія або бездіяльність) і шкідливими наслідками, якщо такі настали);
караність дії або бездіяльності (тобто за вчинення адміністративного правопорушення до особи можуть бути застосовані заходи державного примусу).
Говорити про адміністративне правопорушення можна лише за наявності складу адміністративного правопорушення, тобто передбачених у законі об’єктивних і суб’єктивних ознак, які у своїй сукупності характеризують певне діяння як адміністративне правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення – це сукупність встановлених законом основних елементів, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення.
Елементами складу адміністративного правопорушення е:
а) об’єкт – суспільні відносини, які охороняються адміністративним правом. Це насамперед відносини у сфері управлінської діяльності;
б) суб’єкт – особа, яка на момент здійснення правопорушення досягла 16 років;
в) об’єктивна сторона – сукупність передбачених законом ознак (місце, час, спосіб тощо), які характеризують зовнішні прояви вчиненого діяння;
г) суб’єктивна сторона – вина, мета, мотиви здійснення діяння.
За наявності складу адміністративного правопорушення настає адміністративна відповідальність, яка полягає у накладанні на особу, що вчинила адміністративний проступок, адміністративних стягнень. Тобто, адміністративні стягнення накладаються для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, а також як: засіб запобігання скоєнню нових правопорушень.
Отже, адміністративні правопорушення розрізняються за специфічними ознаками, які характеризують їх об’єктивну і суб’єктивну сторони і визначають склад адміністративного правопорушення. Елементи складу адміністративного правопорушення та ознаки, що їх характеризують, мають важливе практичне значення і визначають адміністративний проступок тільки в сукупності. Відсутність будь-якого з елементів скасовує наявність адміністративного правопорушення.
3.5. Види адміністративних стягнень
Адміністративне стягнення – примусовий захід державного впливу (міра відповідальності), що застосовується до особи, яка вчинила адміністративна правопорушення (проступок) для забезпечення виконання загальнообов’язкових правил, покарання та виховання порушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Мету стягнень складають:
покарання правопорушника;
припинення протиправного вчинку;
відновлення порушених правовідносин;
виправлення правопорушника;
запобігання можливих з його боку проступків;
відшкодування завданих проступком; збитків.
У ст. 24 КУпАП розкриваються види адміністративних стягнень (схема 3.4).
Попередження – офіційний осуд правопорушника і застереження про недопустимість аналогічної поведінки у майбутньому, що оформлюється письмово або фіксується іншим чином.
Штраф – стягнення з порушника певної грошової суми на користь держави.
Платне вилучення предмету, який був засобом скоєння чи безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення. Після примусового вилучення предмет реалізується і порушнику передається повернена від продажу сума (наприклад, вилучення і продаж незареєстрованої в установленому порядку мисливської рушниці).
Конфіскація предмета або грошей – примусове безоплатне вилучення майна L передача його у власність держави (наприклад, конфіскація предметів контрабанди).
Позбавлення спеціального права, наданого конкретному громадянину (наприклад, права керування автомобілем).
Виправні роботи строком до двох місяців, які правопорушник відбуває за місцем своєї постійної роботи, полягають в утриманні до 20% його заробітку на користь держави. Цей вид адміністративних стягнень застосовують виключно у судовому порядку.
Схема 3.4. Види адміністративних стягнень
Адміністративний арешт із використанням на фізичних роботах без оплати (призначається виключно у судовому порядку; не застосовується до вагітних та жінок, які мають дітей до 12 років, а також до неповнолітніх, інвалідів І та II груп). Його встановлюють і застосовують лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних проступків з підвищеним ступенем суспільної небезпеки, зокрема:
дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП);
непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (ст. 185 КУпАП);
порушення організації і порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 185 п. 1, КУпАП) та ін.
При застосуванні конфіскації як адміністративного стягнення у правопорушника вилучають лише предмети, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення (наприклад, порушення правил про валютні операції: незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або застави тягнуть за собою конфіскацію зазначених цінностей (ст. 162 КУпАП) разом з основним стягненням у вигляді попередження або штрафу).
Кодексом про адміністративні правопорушення встановлено стягнення щодо юридичних осіб (підприємств, установ, громадських організацій та ін.).
За адміністративні проступки у сфері економіки до підприємств та інших суб’єктів підприємницької діяльності передбачені такі стягнення:
анулювання ліцензії на певний вид підприємницької діяльності (ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»);
скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності (ст. 51 і 59 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 24 п. 1 КУпАП, до неповнолітніх можуть бути застосовані такі заходи впливу:
зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
застереження;
догана;
передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Загальні адміністративні стягнення (попередження, штраф тощо) до неповнолітніх у віці 16-18 років можуть бути застосовані лише за окремих видів адміністративних правопорушень, визначений законом.
Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення:
адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад;
виконавчі комітети селищних, сільських рад;
органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на це;
місцеві суди.