Види злочинів проти здоров’я населення

Залежно від безпосереднього об’єкта, особливостей предмета та об’єктивної сторони злочини проти здоров’я населення можна поділити на такі підгрупи:

1. злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров’я населення (ст. 305-307 , 309– 311, 320 і 321);

2. злочини, пов’язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням для їх виготовлення (ст. 308, 312, 313,318 і 319);

3. злочини, пов’язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу (ст. 314–317, 322– 324);

4. інші злочини проти здоров’я населення (ст. 325–327).

Інші злочини проти здоров’я населення

Порушення правил боротьби з епідеміями (ст. 325)

З об’єктивної сторони цей злочин передбачає: порушення правил, встановлених: для запобігання епідемічним та іншим заразним захворюванням і боротьби з ними; настання наслідків у вигляді створення реальної можливості поширення епідемічних чи інших заразних захворювань або поширення вказаних захворювань; причинний зв’язок між допущеними порушеннями та будь-яким із названих наслідків.

Епідемічними визнаються такі інфекційні захворювання, які мають здатність масово поширюватися серед населення на відповідній території ж короткий проміжок часу.

Інші заразні захворювання – це різні хвороби людей, що передаються один одному (наприклад, холера, чума, малярія тощо).

Правила, про які йдеться у ст. 325, передбачають вжиття відповідними органами та службовими особами медико-санітарних заходів, спрямованих на запобігання або боротьбу з епідемічними та іншими заразними захворюваннями.

Порушення цих правил може полягати в їх невиконанні або неналежному виконанні (наприклад, в’їзд на територію України іноземного громадянина з країни, де зареєстровані інфекційні хвороби, без документів, передбачених міжнародними договорами і санітарним законодавством України).

Або може бути пов’язано із поширенням епідемій та інших заразних захворювань на певній території України, або зі створенням реальної загрози такого поширення.

Із суб’єктивної сторони порушити встановлені правила можна умисно або через необережність, але наслідки можуть виникнути лише з необережності.

Суб’єкт цього злочину – будь-яка особа, у тому числі й службова.

Покарання за злочин: за ст. 325 – штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до б міс., або обмеження волі на строк до трьох років.

Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами (ст. 326)

Об’єктивна сторона цього злочину характеризується:

1. діяннями у вигляді порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення або інших правил поводження з біологічними агентами і токсинами;

2. наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого;

3. причинним зв’язком хоча б між одним із зазначених діянь з одним із названих наслідків.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. підприємства, установи і організації зобов’язані забезпечувати екологічно безпечне виробництво, зберігання, транспортування, використання, знищення, знешкодження мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин і предметів біотехнології, а також інтродукцію, акліматизацію та реакліматизацію тварин і рослин, розробляти та вживати заходів із запобігання і ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних чинників на довкілля та здоров’я людини.

Тобто підприємства і громадяни-підприємці зобов’язані дотримуватися санітарних норм, що гарантують безпеку для здоров’я населення і довкілля. Ці ж вимоги поширюються на транзитне транспортування через територію України хімічних, біологічних, радіоактивних, інших небезпечних для здоров’я видів сировини, корисних копалин, речовин та матеріалів (у тому числі нафти і нафтопродуктів, природного газу тощо) будь-якими видами транспорту і продуктопроводами (ст. 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччю населення» від 24 лютого 1994р.).

Створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків передбачає виникнення реальної можливості смерті людини або захворювання хоча б однієї людини на хворобу, небезпечну для її здоров’я.

Завдання шкоди здоров’ю потерпілого означає фактичне захворювання внаслідок вказаних дій хоча б однієї особи (за винятком того, хто брав участь у скоєнні цього злочину). Злочин визнається закінченим із моменту настання будь-якого вказаного наслідку.

Із суб’єктивної сторони порушення зазначених правил може бути умисним або необережним, а щодо наслідків – тільки необережним.

Суб’єкт цього злочину – спеціальний, тобто особа, яка зобов’язана дотримуватися правил поводження із зазначеними предметами.

Частина друга ст. 326 передбачає відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або Інші тяжкі наслідки.

Під загибеллю людей розуміють смерть хоча б однієї людини; інші тяжкі наслідки – це нанесення тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам; тілесні ушкодження середньої тяжкості – нанесення ушкоджень двом і більше людям, зараження хворобою кількох осіб, завдання значної матеріальної шкоди фізичній або юридичній особі.

Покарання за злочин (ст. 326): відповідно до частини першої – штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; відповідно до частини другої – обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.

Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції (ст. 327)

З об’єктивної сторони, цей злочин передбачає дії (заготівлю, перероблення або збут радіоактивно забрудненої продукції) і наслідки у вигляді: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або завдання шкоди здоров’ю потерпілого, а також; причинний зв’язок між хоча б однією із зазначених дій і одним із названих наслідків.

Заготівля продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад допустимі рівні, – це дії зі збору врожаю сільськогосподарських культур, ловлі риби, дичини, збору грибів, плодів диких рослин тощо. Перероблення цієї продукції – це вплив певним способом на продукти харчування або іншу продукцію з метою надання їм придатності для споживання як у готовому вигляді, так і як напівфабрикату (сушіння, заморожування, витягнення, кип’ятіння, змішування тощо). Про наслідки зазначено під час аналізу ст. 326.

Із суб’єктивної сторони цей злочин характеризується умислом щодо діяння і необережністю щодо вказаних наслідків. Обов’язковою ознакою заготівлі і перероблення продуктів харчування чи іншої радіоактивно забрудненої продукції є наявність мети збуту такої продукції. Заготівля і перероблення цієї продукції для власних потреб не утворює складу злочину.

Суб’єкт цього злочину – будь-яка особа.

Покарання за злочин (ст. 327): відповідно до частини першої – штраф до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі до трьох років; відповідно до частини другої – позбавлення волі від двох до п’яти років.