Порядок укладення шлюбу

Порядок укладення шлюбу можна звести до таких етапів.

1. Звернення до державного органу РАЦСу жінки та чоловіка, що бажають укласти шлюб.

Новий СК передбачає можливість подання відповідної заяви як особисто, так і через представників. Заява у разі подання її представниками осіб, що бажають зареєструвати шлюб, а також довіреність, що засвідчує право представників на подання такої заяви, засвідчують нотаріально. Приводом для подання заяви через представників може бути: неможливість жінки і (або) чоловіка подати заяву особисто з поважних причин. СК не дає перелік таких причин, але серед них можуть бути хвороба або відрядження.

Заява про реєстрацію шлюбу є чинною впродовж 3-х місяців від дати її подання.

2. Ознайомлення осіб, .які бажають зареєструвати шлюб, із правами та обов’язками.

Органи РАЦСу зобов’язані ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію піл зобу, з їхніми правами та обов’язками як майбутнього подружжя: і батьків, а також попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.

До цього етапу можна зарахувати етап взаємного ознайомлення майбутнього подружжя зі станом здоров’я одне одного, що передбачено ст. 30 СК (для сторонніх сімейне законодавство встановлює таємницю результатів медичного обстеження).

3. Прийняття державними органами РАЦСу заяви за наявності всіх потрібних документів.

Жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, зобов’язані подати паспорти чи інші документи, що засвідчують особу, а також документи про попередні шлюби (якщо вони були). Такими документами, відповідно до п. 4.1 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні, є свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, судове рішення про визнання шлюбу недійсним. При цьому у заяві про реєстрацію шлюбу відмічають документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу.

У разі подання заяви про реєстрацію шлюбу особами, що не досягли шлюбного віку, надаються свідоцтва про народження, довідка з місця проживання (п. 4.2 Правил реєстрації актів громадянського стану).

4. Заручини.

З моменту подання заяви про реєстрацію шлюбу до органів РАЦСу особи вважаються зарученими (ст. 31 СК). При цьому СК підкреслює формальне значення заручин, тобто як такого стану, Що не зобов’язує осіб побратися. Інакше кажучи, заручини не є підставою для виникнення сімейних прав та обов’язків.

Однак СК встановив правові наслідки відмови заручених осіб від шлюбу. Відповідно до ст. 31 СК, якщо осо(> а зазнала збитків під час вирішення організаційних питань з приводу реєстрації шлюбу та весілля, то у разі відмови однієї зі сторін, така сторона зобов’язана відшкодувати другій стороні ці витрати у повному обсязі.

Підставами для звільнення від відшкодування зазнаних витрат є:

• протиправна, аморальна поведінка нареченої (нареченого);

• приховання нею (ним) обставин, що мають для особи, яка відмовилася від шлюбу, істотне значення .

Причому зазначені обставини: є такими підставами лише у тому разі, якщо вони спричинили відмову від шлюбу однієї зі сторін, тобто має бути причинний зв’язок між; обставинами та відмовою від шлюбу.

Важливим є питання повернення речей, подарованих майбутньому подружжю на весілля, у разі відмови вір; укладання шлюбу. Новий СК так визначає долю подарунків. Відповідно до п. 4 ст. 31, у разі відмови особи, яка одержала весільний подарунок, від шлюбу розірвання договору дарування здійснюється у судовому порядку. У разі задоволення судом вимог щодо розірвання договору дарування суд застосовує односторонню реституцію, тобто повернення обдарованою особою дарувальникові речі в натурі, а якщо річ не збереглася, – відшкодуванням вартості.

5. Реєстрація шлюбу.

Час реєстрації шлюбу. Відповідно до ст. Ж2 СК, реєстрація шлюбу здійснюється після місяця від дня подання заяви. Раніше цього терміну зареєструвати шлюб можуть за наявності поважних причин і з дозволу керівника державного органу РАЦСу. Такими причинами можуть бути: переїзд на постійне проживання до іншої місцевості, довгострокове відрядженню, перебування на стаціонарному лікуванні у зв’язку з тяжкою хворобою чи проведеною операцією тощо.

Шлюб може бути зареєстрований у день подання відповідної заяви за таких обставин:

• вагітність нареченої;

• народження нею дитини;

• безпосередня загроза для життя нареченого чи нареченої (п. 2 ст. 32).

Відкладення реєстрації шлюбу можливе як за спільною заявою заручених (при цьому термін відкладання обмежується тримісячним строком від дня подання такої заяви – ст. 28), так і за рішенням керівника державного органу РАЦСу в разі наявності відомостей про перешкоди до реєстрації шлюбу, причому строк відкладення теж не може перевищувати 3 міс. Порядок відкладення реєстрації шлюбу за рішенням керівника органу РАЦСу регламентується п. 4.8 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні. Місцем реєстрації шлюбу є державний орган РАЦСу. Однак новий СК встановлює можливість реєстрації шлюбу в інших місцях за заявою наречених. Наприклад, відповідно до п. 2 ст. 33 СК, реєстрація шлюбу може відбутися:

• за місцем їхнього проживання;

• за місцем надання стаціонарної медичної допомоги;

• в іншому місці, якщо вони не можуть прибути до органу РАЦСу з поважних причин.

Новий СК встановлює принцип недопустимості реєстрації шлюбу через представника (представників), тобто реєстрація шлюбу здійснюється лише за особистої присутності наречених.

Під час реєстрації шлюб нареченим надається право на вибір прізвища:

• обрати прізвище одного з наречених як спільне прізвище або залишити свої дошлюбні прізвища;

• приєднати до прізвища нареченого (нареченої) прізвище нареченої (нареченого) і спільно визначити порядок їх приєднання. При цьому складання більше двох прізвищ неможливе, за винятком, коли таке складання дозволяється за звичаями національної меншини, до якої належить наречена (наречений);

• змінити одну з частин подвійного прізвища на прізвище нареченого (нареченої).

Із моментом реєстрації шлюбу сімейне законодавство пов’язує момент виникнення прав та обов’язків подружжя. При цьому СК закріплює принцип неможливості надання одному з подружжя пільг чи переваг, обмеженню прав і свобод, які гарантовані Конституцією та законами України.

Документом, що підтверджує реєстрацію шлюбу, є свідоцтво про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.