7.2. Методи і засоби дослідження трудових процесів

Під час дослідження трудових процесів застосовують різні методи, а саме: хронометраж, фотографія робочого місця, фотохронометраж.

Глибина досліджень залежить від типу виробництва. У масовому й великосерійному виробництві, де наявна велика повторюваність трудових прийомів, доцільне застосування більш точних методів.

При аналізі рухів може бути застосована відео- кінозйомка. Вона дає об’єктивну і досить точну реєстрацію трудового процесу і повну характеристику способів виконання робіт.

Фотографія робочого дня дозволяє установити питому вагу основних і допоміжних прийомів, їхню послідовність і повторюваність.

Хронометрування дає змогу найбільш точно визначити тривалість прийомів.

Хронометрування – це метод безпосередніх неперервних чи вибіркових спостережень для встановлення витрат часу на виконання виробничої операції в цілому чи окремих її структурних складових (ДСТУ 2961-94 «Нормування матеріалів та виробничих процесів. Терміни та визначення».).

Хронометрування (індивідуальне і групове) – це такий вид спостережень, за якого вивчається тривалість циклічно повторюваних елементів оперативної роботи, окремих елементів робіт або робіт з обслуговування робочого місця. Він застосовується для встановлення і перевірки норм, їхнього виконання, вивчення і впровадження оптимальних прийомів і методів праці.

Хронометраж може бути:

1. безперервний – виміри здійснюються від моменту початку до моменту кінця операції. При цьому фіксують час виконання кожного елемента операції;

2. вибірковий – замірюють тривалість окремих елементів операції;

3. цикловий – при обмеженні в часі виконання елементів операції і неможливості точного виміру їх поєднують у цикли.

Число вимірів при проведенні хронометражу встановлюють залежно від необхідної точності вимірів і нормативного значення коефіцієнта стійкості хронологічного ряду К_{С норм} (табл. 7.1, 7.2).

Таблиця 7.1

Нормативні коефіцієнти стійкості хронологічного ряду

Тип виробництва і тривалість процесу, що вивчається, с	Операція
	машинна	машинно-ручна	ручна
Масове: до 10 понад 10	1,2 1,1	1,5 1,2	2,0 1,5
Великосерійне: до 10 понад 10	1,2 1,1	1,6 1,3	2,3 1,7
Середньосерійне: до 10 понад 10	1,2 1,1	2,0 1,6	2,5 2,3
Дрібносерійне і одиничне	1,2	2,0	3,0

Таблиця 7.2

Кількість вимірів під час проведення хронометражу (вибірково)

Значення КС норм	Точність спостережень, %
	3	10	20
	Кількість вимірів
1,1 1,5 1,7 2,0 2,5 3,0	6 45 75 125 205 278	3 7 10 14 21 25	– 4 5 6 8 10

Допустима точність залежить від необхідної точності норм і встановлюється в таких межах:

• масове виробництво – 3-5%;

• великосерійне – 5-8%;

• серійне – 8-10%;

• дрібносерійне й одиничне – 10-20%.

Спостереження потрібно проводити 2 рази протягом робочого дня (рівними частинами): перший раз через 45-60 хв. після початку робочого дня, другий – за 1,5-2 години до закінчення робочого дня.

Для забезпечення точності виміру витрат часу необхідно якомога точніше установити фіксажні точки, що позначають закінчення одного елемента операції і початок наступного. З метою полегшення роботи фіксажні точки найкраще пов’язувати з чітко фіксованим зоровим або слуховим сприйняттям, наприклад, моменти торкання рук виконавця операції органів керування верстатом, інструмента, деталі й т. ін.

Під час проведення хронометражу безперервним способом у хронометражній карті заповнюються всі рядки і клітинки в стовпцях, позначені буквою «П» (поточний час). Після цього починається обробка результатів спостереження.

Після цього починається обробка результатів спостереження. Передусім необхідно визначити тривалість кожного елемента операції. Для цього від показника поточного часу закінчення даного елемента віднімають показник поточного часу закінчення попереднього елемента. Отримана різниця буде складати час тривалості, а відповідний запис потрібно зробити в клітинці рядка «Т». Хронометражна карта наведена в табл. 7.3.

Якість проведених спостережень перевіряється за допомогою фактичного значення коефіцієнта стійкості хронологічного ряду К_СФ. Його можна визначити як відношення максимальної (t_МАКС) тривалості виконання елемента трудової операції до мінімального (t_МІН).

Якщо К_СФ ≤ К_{С норм}, то хронологічний ряд стійкий. При К_CФ > К_{С норм}, хронологічний ряд нестійкий. У цьому випадку відкидається одне або обоє крайніх значень часу (мінімальний і максимальний) і знову розраховується коефіцієнт стійкості. Якщо ж і після цього К_С перевищує нормативне значення, хронологічний ряд визнається не стійким і спостереження необхідно провести заново.

Таблиця 7.3

Хронометражна карта (основна робоча частина)

Елементи операції	Фіксажні точки	Індекс	Номер виміру				Сума, с (хв)	Кількість спостережень	Середня тривалість елементу операції, с (хв)
			1	2	…	n
			Спостере-жений час, с (хв..)
Встановити і закріпити деталь	Зняття руки з рукояті затискача	П Т	0’18 18				Т1	N	Т1 / n
Ввімкнути верстат	Зняття руки з кнопки «Пуск»	П Т	0’22 4				Т2	N	Т2 / n
…	...	…	…				…	…	…
Зняти і покласти деталь у контейнер	Зняття руки з деталі	П Т

Тривалість операції розраховується як сума середніх тривалостей виконання елементів операції (остання колонка табл. 7.3).