3. Фіксація інформації в пам'яті.
У всіх видах пам'яті відбувається фіксація інформації, що включає в себе декілька етапів.
Формування енграми (сліду). В іконічній пам'яті на основі діяльності аналізаторів виникає сенсорних слід (зоровий, слуховий, тактильний тощо). Ці сліди складають зміст сенсорної пам'яті.
Сортування та виділення нової інформації. На цьому етапі сенсорна інформація спрямовується у вищі відділи ГМ. В коркових зонах, а також в гіпокампі та лімбічній системі відбувається аналіз, сортування та переробка сигналів з метою виділення з них нової для організму інформації. Гіпокамп разом з медіальною частиною вискової долі грає особливу роль в процесі закріплення (консолідації) слідів пам'яті. Гіпокамп відіграє роль селективного вхідного фільтру, що класифікує всі сигнали та відкидає всі випадкові, сприяючи оптимальній організації сенсорних слідів в довготривалій пам'яті. Він також бере участь в актуалізації сенсорних слідів з довготривалої пам'яті під впливом мотиваційного збудження. Роль височної області полягає в тому, що вона встановлює зв'язок з місцями збереження слідів пам'яті в інших відділах мозку, в першу чергу, в корі ВП (реорганізація неровоих мереж в процесі засвоєння нових знань). Коли реорганізація завершена височна область в подальшому процесі збереження участі не бере.
Довготривале збереження значущої інформації. На 3-му етапі слідові процеси переходять в стійкі структури довготривалої пам'яті. Перехід інформації з короткочасної в довготривалу пам'ять може відбуватися як під час стану бадьорості, так і уві сні.
Механізми збереження інформації.
В процесах пам'яті беруть участь не тільки кора ВП, але і значна кількість підкоркових утворень. Сліди пам'яті також широко представлені в корі і при цьому багаторазово дублюються.
У цілому в системі управління і регуляції пам’яті в головному мозку виділяються два рівні регуляції: 1) неспецифічний (загальмозковий) бере участь у забезпеченні практично усіх видів пам’яті і включає ретикулярну формацію, гіпоталамус, неспецифічний таламус, гіпокамп і лобну кору; 2) модально-специфічний (локальний) забезпечується діяльністю аналізаторних систем, головним чином на рівні первинних і асоціативних зон кори
Неспецифічний рівень регуляції бере участь в забезпеченн практично всіх видів пам'яті. Відомо, що існують модально-неспецифічні розлади пам'яті, коли ослаблення або втрата функцій пам'яті не залежить від характеру стимулу. Вони виникають при враженні глибоких структур мозку: РФ стовбура, диенцефальної області, лімбічної системи, гіпокампа. Н-д, у випадку враження гіпокампа виникає корсаковський синдром, при якому хворий при відносній неушкодженості слідів довготривалої пам'яті втрачає пам'ять на поточні події. При активації ретикулярної формації формування енграм відбувається більш ефективно, а при зниженні рівня активації, навпаки, погіршується як мимовільне, так і довільне запам'ятовування будь-якого нового матеріалу, незалежно від його складності та емоційної значущості. В забезпеченні довільного запам'ятовування ведучу роль грають лобні долі кори, особливо лівої лобної долі.
Модально-специфічний (локальний) рівень регуляції пам'яті забезпечується діяльністю аналізаторних систем, головним чином на рівні первинних та асоціативних зон кори. При їх порушенні виникають специфічні форм порушення мнестичних процесів, що мають вибірковий характер.