5. Індивідуальні властивості нервової системи.

У сучасній психофізіології немає єдиної думки про зв’язок індивідуальних особливостей людини з її професійною ефективністю. Вважають, що надійність та продуктивність роботи обумовлюється, з одного боку, максимальними можливостями організму, а з іншого боку, – рівнем емоційної напруги, яка регулює рівень використання цих можливостей.

а) уявлення В. Д. Небиліцина про види зв'язків індивідуальних характеристик робочих якостей людини з основними властивостями її нервової системи;

Небиліцин В. Д. стверджував про наявність зв’язків між деякими

індивідуальними характеристиками робочих якостей людини і основними властивостями його нервової системи. Він виділив слідуючи зв’язки:

• довгочасної витривалості – із силою нервових процесів;

• витривалості до екстремальної напруги та перевантажень – з силою збудливого процесу чи з рівновагою нервових процесів;

• поміхостійкості – з силою нервових процесів;

• реакції на випадкові продразники – з рівновагою нервових процесів;

• перемикаємості – з рухливістю, підкреслюючи, що рухливість не має однозначного визначення і потребує детального дослідження.

б) швидкість обробки інформації.

Швидкість обробки інформації, а звідси і швидкісні параметри процесу прийняття рішень, суттєво залежать від швидкості руху нервових процесів по нейронних комплексах кори. При розвитку одного й того ж ФС, форми його проявлення можуть бути різними у різних осіб. Напрям відхилення (в сторону збудження чи гальмування) залежить від індивідуального балансу основних нервових процесів.

Тому критерії надійності психофізіологічних характеристик пов’язують з функціональним станом. При цьому не просто вказується на значення ФС, як на один з важливих факторів надійності праці, але і наголошується на необхідності враховувати зміни показників, які в залежності від градацій сили нервових процесів мають різний і протилежний напрям.

6. Індивідуально-типологічні особливості функціональних станів людини під час діяльності.

Існує зв’язок основних властивостей нервових процесів з важливими для діяльності психофізіологічними особистісними якостями. Наприклад, є залежність індивідуальних особливостей розумових процесів і пам’яті від типологічних властивостей нервової системи:

• швидкості протікання розумових процесів і пам’яті – від рухливості, лабільності та сили нервових процесів;

• об’єму короткочасної пам’яті при безпосередньому та відстроченому сприйнятті – від рухливості нервової системи, від зв’язку інтерференції у короткочасній пам’яті з типологічними особливостями нервової системи.

Параметри уваги піддослідних у стані стресу з найбільшою достовірністю корелюють з типом ВНД людини. Прояви різного ступеня сміливості залежать від поєднання типологічних особливостей прояву основних властивостей нервової системи.

Виявлено зв’язок між навіюванням та властивостями нервової системи: ступінь сили нервової системи знаходиться у зворотній залежності від ступеня навіюваності, навіюваність позитивно корелює зі слабкістю та динамічністю нервових процесів.

Питання про співвідношення властивостей нервової системи та поведінки розглядається по-різному. Це відбувається тому, що при звичайній поведінці людини показники властивостей нервової системи є ненадійними. Поведінка часто не відповідає типологічним особливостям людини, так як набуті навички, звички маскують генотипічні риси ВНД людини. Однак, у важких ситуаціях (аварії, екстремальні умови) відмічено, що поведінка людини найчастіше відповідає його типологічним особливостям.