- •Психофізіологія
- •Тема 1. Психофізіологія як наука, сучасний стан розвитку психофізіології. 13
- •Тема 2. Методи психофізіологічних досліджень. 22
- •Тема 3. Психіка та мозок. 34
- •Тема 4. Психофізіологічні основи сенсорних процесів. 65
- •Тема 2. Особливості онтогенетичного розвитку психофізіологічних функцій, які лежать в основі пізнавальних процесів. 116
- •Тема 3. Розвиток психофізіологічної основи емоційних станів в онтогенезі. 122
- •Тема 1. Психофізіологія діяльності. 127
- •Тема 3. Функціональні стани людини. 146
- •Тема 4. Оцінка функціональних робочих станів. 155
- •Тема 5. Корекція функціональних робочих станів. 168
- •Тема 1. Системні засади психофізіології. 190
- •Тема 2. Нейрофізіологічні механізми психічної діяльності людини. 199
- •Тема 2. Функціональні стани мозку. 137
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Змістовий модуль 1. Психофізіологічні основи психічних процесів. Тема 1. Психофізіологія як наука, сучасний стан розвитку психофізіології.
- •1. Предмет та завдання психфізіології, основні положення сучасної психофізіології.
- •2. Розвиток наукових уявлень про мозок, психіку та поведінку.
- •3. Проблеми співвідношення мозку та психіки. Сучасні варіанти вирішення психофізіологічної проблеми.
- •4. Сучасні проблеми психофізіології.
- •Тема 2. Методи психофізіологічних досліджень.
- •1. Методи вивчення роботи головного мозку.
- •2. Реєстрація психофізіологічних показників.
- •3. Поліграфічні дослідження.
- •4. Дослідження нейродинамічних властивостей людини.
- •5. Особливості вибору методик і показників.
- •Тема 3. Психіка та мозок.
- •1. Загальна будова нервової системи людини.
- •2. Ключові аспекти розвитку центральної нервової системи в процесі філогенезу.
- •3. Будова головного мозку.
- •4. Структура та основні поля кори головного мозку.
- •5. Будова окремого нейрону, принципи його роботи.
- •6. Поняття та види рецепторів.
- •7. Поняття аналізатора.
- •8. Представництво основних психічних процесів та станів людини в корі головного мозку.
- •9. Проблема локалізаціонізму: аргументи «за» та «проти».
- •Тема 4. Психофізіологічні основи сенсорних процесів.
- •1. Загальні властивості сенсорних процесів. Властивості унітарних сприйнять.
- •2. Нейрофізіологічні механізми сенсорних систем. Викликані потенціали мозку.
- •3. Кодування інформації в нерововій системі.
- •4. Формування та розпізнавання образів.
- •5. Нейронні моделі сприйняття. Існування гностичних нейронів.
- •6. Екстрасенсорне сприйняття.
- •7. Топографічні аспекти сприйняття.
- •Тема 5. Психофізіологія уваги.
- •1. Основні властивості та види уваги.
- •2. Орієнтовна реакція
- •3. Інформаційна парадигма дослідження уваги.
- •4. Нейрофізіологічні механізми уваги.
- •5. Система уваги в мозку людини. Теорія м. Познера.
- •6. Методи дослідження та діагностики уваги.
- •Тема 6. Психофізіологія пам'яті.
- •1. Загальне уявлення про пам'ять.
- •2. Класифікація видів пам'яті.
- •3. Фіксація інформації в пам'яті.
- •4. Фізіологічні теорії пам'яті.
- •5. Біохімічні чинники роботи пам'яті.
- •Тема 7. Психофізіологія розумової діяльності.
- •1. Перша та друга сигнальна система за і. П. Павловим.
- •2. Загальна характеристика мислення як психічного процесу.
- •3. Нейронні кореляти мислення.
- •4. Електроенцефалографічні кореляти мислення.
- •5. Психофізіологічний підхід до інтелекту.
- •Тема 8. Психофізіологія емоцій.
- •1. Поняття, класифікація та функції емоцій.
- •2. Теорії емоцій.
- •3. Психофізіологічні основи емоцій.
- •4. Індикатори емоцій.
- •5. Методи вивчення та діагностики емоцій.
- •Змістовий модуль 2. Вікові особливості психофізіологічних функцій. Тема 1. Вікова динаміка розвитку сенсорних функцій.
- •1. Розвиток зорового аналізатора (реалізація світлочутливої функції, поява детекторної функції нейронів).
- •2. Морфогенез слухового аналізатора.
- •3. Становлення та розвиток шкірного та пропріоцептивного аналізу.
- •4. Розвиток вестибулярного апарату, нюхового та смакового аналізаторів, формування нейронних кодів.
- •5. Психологічні аспекти вікової динаміки сприйняття.
- •Тема 2. Особливості онтогенетичного розвитку психофізіологічних функцій, які лежать в основі пізнавальних процесів.
- •1. Вікові аспекти динаміки уваги.
- •2. Вікові особливості пам'яті.
- •3. Мислення в онтогенезі.
- •Тема 3. Розвиток психофізіологічної основи емоційних станів в онтогенезі.
- •1. Механізми активації нервового апарату емоцій за Дембовським.
- •2. «Комплекс пожвавлення» та прояви емоційності.
- •3. Поява різноманітних емоційних реакцій, афективні спалахи в ранньому дитинстві.
- •4. Стосунки з матір'ю та оточуючими як джерело емоційних станів дитини.
- •5. Психофізіологічні аспекти розвитку емоційної сфери в дошкільному, молодшому шкільному, підлітковому та ранньому юнацькому віці.
- •6. Роль лобних зон кори головного мозку в регуляції емоційних станів.
- •7. Морфологічні зміни в структурах головного мозку як основа деструктивних явищ емоційної сфери в людей похилого віку.
- •Змістовий модуль 3. Оцінка та корекція робочих станів. Тема 1. Психофізіологія діяльності.
- •1. Загальні уявлення про психофізіологічне забезпечення рухової активності.
- •2. «Кільце» м. О. Бернштейна.
- •3. Будова рухової системи: окремі мозкові структури та їх роль в забезпченні різних компонентів руху, вищі рухові центри.
- •4. Класифікація рухів.
- •5. Фунціональна організація довільного руху.
- •6. Нейронна активність під час реалізації рухів.
- •7. Працездатність та її стадії.
- •Тема 2. Функціональні стани мозку.
- •1. Поняття «функціональний стан».
- •2. Загальна характеристика функціонального стану мозку.
- •3. Стани активації головного мозку.
- •4. Нейрофізіологічні кореляти функціонального стану мозку.
- •5. Біохімічні компоненти функціонального стану мозку.
- •Тема 3. Функціональні стани людини.
- •1. Поняття «функціональний стан людини».
- •2. Чинники впливу на функціональний стан людини.
- •3. Функціональний стан та особливості нервової системи.
- •Первинні окремі властивості:
- •Вторинні окремі властивості:
- •4. Зв'язок психоемоційного напруження з функціональними станами людини та якістю її роботи.
- •5. Індивідуальні властивості нервової системи.
- •6. Індивідуально-типологічні особливості функціональних станів людини під час діяльності.
- •Тема 4. Оцінка функціональних робочих станів.
- •1. Функціональні робочі стани людини у системах «середовище-людина-машина». Реальний та модельний режими роботи.
- •2. Методи оцінки властивостей нервової системи.
- •3. Фізіологічні індикатори функціонального стану.
- •4. Оцінка функціонального робочого стану за різноманітними показниками.
- •Тема 5. Корекція функціональних робочих станів.
- •1. Класифікація корегуючих впливів на функціональний робочий стан.
- •2. Корегуючі впливи з відривом та без відриву від робочого місця.
- •3. Напівавтоматизована та автоматизована система керування функціональним робочим станом.
- •4. Зовнішні способи корекції функціонального стану.
- •5. Прийоми саморегуляції фунціонального стану.
- •Змістовий модуль 4. Нейрофізіологічні механізми діяльності мозку. Тема 1. Системні засади психофізіології.
- •1. Поняття та основні положення системного підходу.
- •2. Концепція системного підходу б. Ф. Ломова.
- •3. Теорія функціональних систем п. К. Анохіна.
- •4. Інформаційна парадигма та когнітивна психофізіологія.
- •5. Міжнейронна взаємодія та нейронні мережі.
- •6. Системний підхід до проблеми «мозок – психіка».
- •Тема 2. Нейрофізіологічні механізми психічної діяльності людини.
- •1. Функціональні блоки мозку за а. Р. Лурією.
- •2. Механізми психічної діяльності: електрична активність мозку та особливості сприйняття.
- •3. Мислення і розумова діяльність людини: методологічні аспекти дослідження розумової діяльності.
- •4. Кодування змісту розумової діяльності людини.
- •5. Активація та ефективність розумової діяльності: типи кортикально-активаційних структур.
- •6. Психофізіологічний рейтинг як показник ефективності розумової діяльності людини.
- •Рекомендована література
- •14. Інформаційні ресурси
Тема 3. Функціональні стани людини.
Поняття «функціональний стан людини» [2].
Чинники впливу на функціональний стан людини [2].
Функціональний стан та особливості нервової системи [2].
Зв'язок психоемоційного напруження з функціональними станами людини та якістю її роботи [2].
Індивідуальні властивості нервової системи [2].
уявлення В. Д. Небиліцина про види зв'язків індивідуальних характеристик робочих якостей людини з основними властивостями її нервової системи;
швидкість обробки інформації.
Індивідуально-типологічні особливості функціональних станів людини під час діяльності [2].
1. Поняття «функціональний стан людини».
Існує декілька визначень «функціонального стану». Данилова вказує, що ФС – це фон чи рівень активності нервової системи, на якому реалізуються ті чи інші поведінкові акти. Динаміка ФС в процесі виконання діяльності і стану втомлення включає в себе фази: мобілізації, первинної реакції, гіперкомпенсації, субкомпенсації, декомпенсації і зриву.
В рамках іншої точки зору ФС людини визначається як інтегральний комплекс існуючих характеристик тих функцій і якостей людини, які прямо чи побічно обумовлюють виконання діяльності (Леонова, Медведєв). Основними моментами в цьому визначенні виділяються інтегральний характер змін, що відбуваються, і прямий зв’язок з динамікою ефективності трудової діяльності. Як приклади ФС людини приводять: втому, монотонію, напругу, різні форми психологічного стресу та стани, що викликаються дією екстремальних факторів.
Загальна характеристика ФС людини будується на основі критерію адекватної відповідної реакції людини вимогам виконуваної діяльності. Всі ФС поділяють на 2 групи: стани адекватної мобілізації і стани динамічного розузгодження. Адекватна мобілізація характеризується повним узгодженням ступеня напруги функціональних можливостей людини вимогам, які запропоновані конкретними умовами. Динамічне розузгодження відбувається, коли реакція неадекватна навантаженню чи психофізіологічні затрати, що вимагаються, перевищують можливості людини. Через це всі ФС поділяють на 2 класи – допустимі і недопустимі (дозволені або заборонені).
2. Чинники впливу на функціональний стан людини.
При впливах зовнішнього середовища на ФС людини виділяють 4 основних градації оціночних параметрів для кожного фактора: оптимальний, допустимий, межовий, межово-переносимий. Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на робочий процес, виділяються емоціогенні, інформаційні, семантичні фактори, а також біологічні ритми. При цьому пропонується своєрідна класифікація емоціогенних факторів середовища, які впливають на ФС людини:
Фізико-хімічні фактори середовища:
фізичні фактори (мікрокліматичні, радіаційні, баричні, механічні);
хімічні фактори (зміни звичайних компонентів повітря, зміна газового складу середовища, механічні придатки).
Інформаційні фактори середовища:
недостатність інформації;
надлишок інформації;
невірність інформації;
розслоєння інформації;
суб’єктивна ймовірність інформації.
Семантичні фактори середовища:
що мають індивідуальне значення;
що мають суспільне значення.
Біологічні ритми.
Адаптація як відповідь на вплив тільки якогось одного фактора спостерігається дуже рідко і звичайно лише в модельних умовах лабораторного експерименту. І, якщо основну роль в адаптації до природних факторів відіграють біохімічні реакції, то адаптація до діяльності пов’язана з фізіологічними, психофізіологічними та психоемоційними реакціями. Наприклад, адаптація до трудової діяльності пов’язана з наявністю у людини особливої системи інформаційного захисту, що обмежує постачання інформації в мозок людини.
Конкретний ФС людини залежить від цілого ряду чинників. Це перш за все мотивація, тобто те, заради чого і виконується конкретна діяльність. Чим більш значущі мотиви, тим вищий рівень ФС. Зміст самої праці – дуже важливий регулятор ФС, оскільки вже в самому завданні закладені певні вимоги до специфіки й рівня ФС. Змінює ФС також загальний рівень сенсорного навантаження. Конкретний ФС залежить від вихідного рівня активації ЦНС. Нарешті, специфіка й рівень ФС істотно залежать від
індивідуальних особливостей суб’єкта, зокрема від таких його властивостей, як сила-слабкість нервової системи, екстраверсія-інтроверсія, тривожність тощо. Так, у індивідів з сильною нервовою системою в умовах монотонії праці швидше падає рівень активації ЦНС, ніж у осіб з слабкою нервовою системою.