- •Психофізіологія
- •Тема 1. Психофізіологія як наука, сучасний стан розвитку психофізіології. 13
- •Тема 2. Методи психофізіологічних досліджень. 22
- •Тема 3. Психіка та мозок. 34
- •Тема 4. Психофізіологічні основи сенсорних процесів. 65
- •Тема 2. Особливості онтогенетичного розвитку психофізіологічних функцій, які лежать в основі пізнавальних процесів. 116
- •Тема 3. Розвиток психофізіологічної основи емоційних станів в онтогенезі. 122
- •Тема 1. Психофізіологія діяльності. 127
- •Тема 3. Функціональні стани людини. 146
- •Тема 4. Оцінка функціональних робочих станів. 155
- •Тема 5. Корекція функціональних робочих станів. 168
- •Тема 1. Системні засади психофізіології. 190
- •Тема 2. Нейрофізіологічні механізми психічної діяльності людини. 199
- •Тема 2. Функціональні стани мозку. 137
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Змістовий модуль 1. Психофізіологічні основи психічних процесів. Тема 1. Психофізіологія як наука, сучасний стан розвитку психофізіології.
- •1. Предмет та завдання психфізіології, основні положення сучасної психофізіології.
- •2. Розвиток наукових уявлень про мозок, психіку та поведінку.
- •3. Проблеми співвідношення мозку та психіки. Сучасні варіанти вирішення психофізіологічної проблеми.
- •4. Сучасні проблеми психофізіології.
- •Тема 2. Методи психофізіологічних досліджень.
- •1. Методи вивчення роботи головного мозку.
- •2. Реєстрація психофізіологічних показників.
- •3. Поліграфічні дослідження.
- •4. Дослідження нейродинамічних властивостей людини.
- •5. Особливості вибору методик і показників.
- •Тема 3. Психіка та мозок.
- •1. Загальна будова нервової системи людини.
- •2. Ключові аспекти розвитку центральної нервової системи в процесі філогенезу.
- •3. Будова головного мозку.
- •4. Структура та основні поля кори головного мозку.
- •5. Будова окремого нейрону, принципи його роботи.
- •6. Поняття та види рецепторів.
- •7. Поняття аналізатора.
- •8. Представництво основних психічних процесів та станів людини в корі головного мозку.
- •9. Проблема локалізаціонізму: аргументи «за» та «проти».
- •Тема 4. Психофізіологічні основи сенсорних процесів.
- •1. Загальні властивості сенсорних процесів. Властивості унітарних сприйнять.
- •2. Нейрофізіологічні механізми сенсорних систем. Викликані потенціали мозку.
- •3. Кодування інформації в нерововій системі.
- •4. Формування та розпізнавання образів.
- •5. Нейронні моделі сприйняття. Існування гностичних нейронів.
- •6. Екстрасенсорне сприйняття.
- •7. Топографічні аспекти сприйняття.
- •Тема 5. Психофізіологія уваги.
- •1. Основні властивості та види уваги.
- •2. Орієнтовна реакція
- •3. Інформаційна парадигма дослідження уваги.
- •4. Нейрофізіологічні механізми уваги.
- •5. Система уваги в мозку людини. Теорія м. Познера.
- •6. Методи дослідження та діагностики уваги.
- •Тема 6. Психофізіологія пам'яті.
- •1. Загальне уявлення про пам'ять.
- •2. Класифікація видів пам'яті.
- •3. Фіксація інформації в пам'яті.
- •4. Фізіологічні теорії пам'яті.
- •5. Біохімічні чинники роботи пам'яті.
- •Тема 7. Психофізіологія розумової діяльності.
- •1. Перша та друга сигнальна система за і. П. Павловим.
- •2. Загальна характеристика мислення як психічного процесу.
- •3. Нейронні кореляти мислення.
- •4. Електроенцефалографічні кореляти мислення.
- •5. Психофізіологічний підхід до інтелекту.
- •Тема 8. Психофізіологія емоцій.
- •1. Поняття, класифікація та функції емоцій.
- •2. Теорії емоцій.
- •3. Психофізіологічні основи емоцій.
- •4. Індикатори емоцій.
- •5. Методи вивчення та діагностики емоцій.
- •Змістовий модуль 2. Вікові особливості психофізіологічних функцій. Тема 1. Вікова динаміка розвитку сенсорних функцій.
- •1. Розвиток зорового аналізатора (реалізація світлочутливої функції, поява детекторної функції нейронів).
- •2. Морфогенез слухового аналізатора.
- •3. Становлення та розвиток шкірного та пропріоцептивного аналізу.
- •4. Розвиток вестибулярного апарату, нюхового та смакового аналізаторів, формування нейронних кодів.
- •5. Психологічні аспекти вікової динаміки сприйняття.
- •Тема 2. Особливості онтогенетичного розвитку психофізіологічних функцій, які лежать в основі пізнавальних процесів.
- •1. Вікові аспекти динаміки уваги.
- •2. Вікові особливості пам'яті.
- •3. Мислення в онтогенезі.
- •Тема 3. Розвиток психофізіологічної основи емоційних станів в онтогенезі.
- •1. Механізми активації нервового апарату емоцій за Дембовським.
- •2. «Комплекс пожвавлення» та прояви емоційності.
- •3. Поява різноманітних емоційних реакцій, афективні спалахи в ранньому дитинстві.
- •4. Стосунки з матір'ю та оточуючими як джерело емоційних станів дитини.
- •5. Психофізіологічні аспекти розвитку емоційної сфери в дошкільному, молодшому шкільному, підлітковому та ранньому юнацькому віці.
- •6. Роль лобних зон кори головного мозку в регуляції емоційних станів.
- •7. Морфологічні зміни в структурах головного мозку як основа деструктивних явищ емоційної сфери в людей похилого віку.
- •Змістовий модуль 3. Оцінка та корекція робочих станів. Тема 1. Психофізіологія діяльності.
- •1. Загальні уявлення про психофізіологічне забезпечення рухової активності.
- •2. «Кільце» м. О. Бернштейна.
- •3. Будова рухової системи: окремі мозкові структури та їх роль в забезпченні різних компонентів руху, вищі рухові центри.
- •4. Класифікація рухів.
- •5. Фунціональна організація довільного руху.
- •6. Нейронна активність під час реалізації рухів.
- •7. Працездатність та її стадії.
- •Тема 2. Функціональні стани мозку.
- •1. Поняття «функціональний стан».
- •2. Загальна характеристика функціонального стану мозку.
- •3. Стани активації головного мозку.
- •4. Нейрофізіологічні кореляти функціонального стану мозку.
- •5. Біохімічні компоненти функціонального стану мозку.
- •Тема 3. Функціональні стани людини.
- •1. Поняття «функціональний стан людини».
- •2. Чинники впливу на функціональний стан людини.
- •3. Функціональний стан та особливості нервової системи.
- •Первинні окремі властивості:
- •Вторинні окремі властивості:
- •4. Зв'язок психоемоційного напруження з функціональними станами людини та якістю її роботи.
- •5. Індивідуальні властивості нервової системи.
- •6. Індивідуально-типологічні особливості функціональних станів людини під час діяльності.
- •Тема 4. Оцінка функціональних робочих станів.
- •1. Функціональні робочі стани людини у системах «середовище-людина-машина». Реальний та модельний режими роботи.
- •2. Методи оцінки властивостей нервової системи.
- •3. Фізіологічні індикатори функціонального стану.
- •4. Оцінка функціонального робочого стану за різноманітними показниками.
- •Тема 5. Корекція функціональних робочих станів.
- •1. Класифікація корегуючих впливів на функціональний робочий стан.
- •2. Корегуючі впливи з відривом та без відриву від робочого місця.
- •3. Напівавтоматизована та автоматизована система керування функціональним робочим станом.
- •4. Зовнішні способи корекції функціонального стану.
- •5. Прийоми саморегуляції фунціонального стану.
- •Змістовий модуль 4. Нейрофізіологічні механізми діяльності мозку. Тема 1. Системні засади психофізіології.
- •1. Поняття та основні положення системного підходу.
- •2. Концепція системного підходу б. Ф. Ломова.
- •3. Теорія функціональних систем п. К. Анохіна.
- •4. Інформаційна парадигма та когнітивна психофізіологія.
- •5. Міжнейронна взаємодія та нейронні мережі.
- •6. Системний підхід до проблеми «мозок – психіка».
- •Тема 2. Нейрофізіологічні механізми психічної діяльності людини.
- •1. Функціональні блоки мозку за а. Р. Лурією.
- •2. Механізми психічної діяльності: електрична активність мозку та особливості сприйняття.
- •3. Мислення і розумова діяльність людини: методологічні аспекти дослідження розумової діяльності.
- •4. Кодування змісту розумової діяльності людини.
- •5. Активація та ефективність розумової діяльності: типи кортикально-активаційних структур.
- •6. Психофізіологічний рейтинг як показник ефективності розумової діяльності людини.
- •Рекомендована література
- •14. Інформаційні ресурси
Тема 3. Розвиток психофізіологічної основи емоційних станів в онтогенезі.
Механізми активації нервового апарату емоцій за Дембовським [29].
«Комплекс пожвавлення» та прояви емоційності [29].
Поява різноманітних емоційних реакцій, афективні спалахи в ранньому дитинстві [29].
Стосунки з матір'ю як джерело емоційних станів дитини [29].
Поява вищих емоцій та їх зв'язок з когнітивною сферою [29].
Роль лобних зон кори головного мозку в регуляції емоційних станів [29].
Морфологічні зміни в структурах головного мозку як основа деструктивних явищ емоційної сфери в людей похилого віку [29].
1. Механізми активації нервового апарату емоцій за Дембовським.
Вже новонародженій дитині притаманні деякі емоційні прояви. На думку Дембовського, у новонародженого функціонує 3 вроджених механізма активації нервового апарату емоцій:
страх – при неочікуваній дії сильного звукового або вестибулярного подразника;
гнів – при зовнішньому обмежені рухів дитини;
задоволення – погладжування шкіри дитини.
Нові, незнайомі, навіть небезпечні об'єкти (вогонь, тварини) у немовляти страху не викликають, в той час як у тварин є вроджений страх на ряд «небезпечних» сигналів.
2. «Комплекс пожвавлення» та прояви емоційності.
В перші тижні постнатального життя на фоні ще недиференційованих відчуттів у дитини відмічаються прояви емоційності. Це, за Л. С. Виготським, «чуттєві емоційні стани або емоційно підкреслені стани відчуттів».
У віці 1 місяця дитина реагує на матір «комплексом пожвавлення»: піднімає руки, швидко рухає ногами та посміхається, що говорить про встановлення жорсткого зв'язку з матір'ю та про наявність потреби у спілкуванні. Спілкування з близькими дорослими (особливо з матір'ю) сприяє емоційном розвитку немовляти.
3. Поява різноманітних емоційних реакцій, афективні спалахи в ранньому дитинстві.
В перші 3-4 місяці постнатального життя у дитини виникають різноманітні емоційні реакції: подив, що виражається в гальмуванні рухів та серцевого ритму; тривожність у зв'язку з фізичним дискомфортом, що проявляється в активації рухів та серцевого ритму, замружуванні, плачі; розслаблення як наслідок задоволення потреби.
Після 3-4-місячного віку емоційна реакція радості переноситься з матері на знайомих людей, незнайомі ж люди викликають стан хвилювання та тривоги, яке різко посилюється в 7-8 місяців.
У віці між 7-11 місяцями з'являється емоційна реакція суму або гострого страху (страх розлуки) на зникнення або відсутність матері. Емоційний контакт дитини з близькими дорослими посилюється при сумісних діях (і до того ж полегшує сумісні дії).
4. Стосунки з матір'ю та оточуючими як джерело емоційних станів дитини.
Вік від 6 тижнів до 6 місяців є критичним для формування стосунків дитини з матір'ю, більш пізній вік (до 3-х років) вважають критичним по відношенню до тих психічних розладів, до яких призводить відділення від матері.
Емоційність дитини різко загострюється в перехідний період між віком немовляти та раннім дитинством (1 рік): посилюються афективні спалахи на заборони і на нерозуміння дорослими її бажань. У однорічної дитини суттєво посилюється потреба у спілкуванні з дорослими. В ранньому дитинстві (1-3 роки) дитина досить афективно реагує на сигнали у зв'язку з розвитком її емоційно-потребової сфери; бажання її нестійкі та мало піддаються зовнішньому контролю, їх обмежують тільки заохочення та покарання. В ранньому дитинстві з'являється потреба спілкування з однолітками, але при цьому дитина часто проявляє агресивність та егоцентричність. Емоційні реакції стають більш яскравими та інтенсивними, особливо у зв'язку з утрудненнями у задоволенні безпосередніх бажань, а також у зв'язку з бажанням звернути на себе увагу; в цей час виникають ревнощі до сиблінгів.
У перехідний період між раннім та дошкільним дитинством (криза 3-х років) в бажаннях дитини починає домінувати негативізм – прагнення чинити наперекір вказівкам старших. З цим пов'язані і інші труднощі 3-річного віку: впертість, імпульсивність, деспотизм, ревнощі, що характеризує прагнення дитини до самоствердження та влади.
Увесь період від новонародженості до дошкільного віку – дуже важливий період для нормального розвитку та становлення емоційної сфери. І в цей час для дитини особливо важливе спілкування з матір'ю. У випадку депривації материнської ласки та уваги виникають різноманітні девіації в емоційному розвитку, що приводить до наступних порушень поведінки уже великої дитини і навіть дорослої людини. Діти, які виросли без батьківської ласки та спілкування, стають схильні до девіантних проявів, демонструють поведінку «важких підлітків». Для людини в цьому відношенні особливо сензитивним є вік до 3-х років, коли формування емоційної сфери особливо потребує материнської уваги та ласки.