Тема 5. Корекція функціональних робочих станів.

1. Класифікація корегуючих впливів на функціональний робочий стан [2].

2. Корегуючі впливи з відривом та без відриву від робочого місця [2].

3. Напівавтоматизована та автоматизована система керування функціональним робочим станом [2].

4. Зовнішні способи корекції функціонального стану [2].

   1. застосування функціональної музики;

   2. електроміостимуляція;

   3. корегуюча стимуляція в рефлексогенні зони людини;

   4. впливи через біологічно активні точки (БАТ);

   5. психогенна корекція;

   6. застосування гіпнотичного впливу;

   7. навіювання та самонавіювання;

   8. масаж та самомасаж;

   9. фармакологічна корекція функціональних станів.

5. Прийоми саморегуляції фунціонального стану [2].

1. Класифікація корегуючих впливів на функціональний робочий стан.

Об’єктивна оцінка ФРС потрібна, перш за все, для корекції ФРС. Використовуючи різні фізіологічні, біофізичні, психофізіологічні методи, можна здійснити керівні впливи на людину (гальмівні чи збуджуючі), діючи на оператора з метою оптимізації чи зміни його діяльності.

Вплив на ФС людини може здійснюватися двома різними шляхами. З одного боку, є цілий ряд зовнішніх по відношенню до індивіда чинників, які впливають на ефективність його функціонування. З іншого боку, сама людина за допомогою тих чи інших прийомів може активізувати свої внутрішні можливості, регулюючи власний ФС.

Керуючі зміни ФС людини можна здійснити шляхом лікування, корекції, керування, допомоги.

Лікування – це зміни ФС людини від патологічного чи екстремального рівня до нормального (оптимального) рівня. Корекція – це зміни ФС людини у вигляді допомоги для здійснення відповідних реакцій при певних зовнішніх робочих, фізичних чи психофізіологічних навантаженнях. Найбільш дієвою є оптимальна корекція, тобто, індивідуальне оптимальне погодження психофізіологічних та професійних можливостей людини з характеристиками зовнішніх подразнень. Керування ФРС – це цілеспрямовані зміни ФС людини до певного визначеного рівня, необхідного для досліджень чи для роботи. Керування ФС не обов’язково відбувається до оптимального рівня, людину можна вводити в стан спокою, в екстремальний стан і будь-який інший необхідний стан.

2. Корегуючі впливи з відривом та без відриву від робочого місця.

Для корегуючих впливів можна застосувати багато різних критерії класифкації. Ю. П. Горго ділить їх на наступні групи:

1. Корегуючі впливи, що змінюють ФРС оператора з відривом від робочого місця. Як правило, застосовуються багатьма людьми самостійно.Якщо надається зовнішня допомога, то людина, як правило, з нею повністю погоджується і повністю її усвідомлює:

   1. лікування у випадку розвитку патологічних процесів. Сюди ж відносяться психотерапевтичні, фізіотерапевтичні впливи, лікувальна фізкультура, масаж, гіпноз, заняття спортом тощо, – всі ті впливи, що застосовуються людиною для суб’єктивної зміни свого ФС після робочих навантажень;

   2. психологічно-соціологічні методи корегування ФРС з відривом від робочого місця із застосуванням слова у вигляді: покарання, заохочування, призиву до обов’язку, приклад товаришів тощо. Такі корегуючі впливи застосовуються «людиною, що приймає рішення» (ЛПР), експериментатором, командиром, бригадиром, а на виробництві й іншими членами колективу. При цьому необхідно дотримуватися таких умов: оператор повинен знати та бути підпорядкованим ЛПР; крім того, необхідна наявність установки і мотивації оператора на виконання конкретної роботи.

   3. зміна роду діяльності. Застосовується, як правило, безконтрольно переважною кількістю працюючих людей;

   4. додаткове тренування робочих навичок з метою зміни професійної підготовки та професійної діяльності.

2. Корегуючі впливи, що змінюють ФРС операторів без відриву від робочого місця. Можуть надаватися як іззовні, так і самостійно, в деяких випадках навіть без усвідомлення їх ЛО:

   1. зміна самого робочого процесу шляхом: його уповільнення, прискорення чи інших змін. Такий корегуючий вплив застосовується в тому випадку, якщо можна змінити робочу ситуацію без шкоди для виробничих процесів;

   2. психологічно-соціологічні методи корегування ФРС без відриву від робочого місця із застосуванням слова у вигляді: покарання, заохочування, призиву до обов’язку, приклад товаришів тощо. Такі корегуючі впливи застосовуються «людиною, що приймає рішення» (ЛПР), експериментатором, командиром, бригадиром, а на виробництві й іншими членами колективу. Цей спосіб змін ФС операторів зараз найбільш часто застосовується на виробництві, однак при цьому необхідно дотримуватися декількох умов. Перш за все, оператор повинен знати та бути підпорядкованим ЛПР. Крім того, необхідна наявність установки і мотивації оператора на виконання конкретної роботи;

   3. самовпливи людини, що корегують власний ФРС за наказом чи самостійно по мірі суб’єктивної необхідності. Сюди відносяться такі способи: аутогенне тренування, самонавіювання, самогіпноз, самомасаж, зміна робочої пози і т.п. На такі самовпливи в останній час звертають велику увагу, але вивчене це питання ще недостатньо;

   4. незалежні від бажання людини корекції, що змінюють його ФРС з використанням зовнішніх дозованих впливів, наприклад: фармакологічними засобами, хімічними впливами, сенсорними подразниками, впливами фізичних полів різної природи і та ін. Такі корегуючі впливи більш за все піддаються дозуванню та автоматизації, однак ефекти їх використання ще погано вивчені, а в деяких випадках використання таких впливів заборонено законом.

Найчастіше корегуючі впливи на робочі стани людини застосовують, змінюючи параметри робочої ситуації (наприклад, темпу подачі робочих сигналів чи інтенсивності навантаження).

Впливи на ФС людини часто здійснюються через так звані «провідні системи організму». Гуморальна система (кровоносна, лімфатична та зовнішньоклітинне середовище) здійснює керуючі впливи на організм за рахунок розчинених в ній речовин (гормонів, біологічно активних речовин, ліків тощо). Нервова система здійснює керуючі впливи шляхом зміни організації нейронних структур, напрямків розповсюдження та частоти слідування (частотної модуляції) нервових імпульсів. Існують припущення щодо наявності в організмі третьої провідної системи – системи меридіанів та активних точок шкіри, зв’язок між якими здійснюється електромагнітним шляхом (Кузьмин В. К., Жирмунський А. Е.). Але це припущення ні теоретично, ні експериментально ще не доведено.