- •Психофізіологія
- •Тема 1. Психофізіологія як наука, сучасний стан розвитку психофізіології. 13
- •Тема 2. Методи психофізіологічних досліджень. 22
- •Тема 3. Психіка та мозок. 34
- •Тема 4. Психофізіологічні основи сенсорних процесів. 65
- •Тема 2. Особливості онтогенетичного розвитку психофізіологічних функцій, які лежать в основі пізнавальних процесів. 116
- •Тема 3. Розвиток психофізіологічної основи емоційних станів в онтогенезі. 122
- •Тема 1. Психофізіологія діяльності. 127
- •Тема 3. Функціональні стани людини. 146
- •Тема 4. Оцінка функціональних робочих станів. 155
- •Тема 5. Корекція функціональних робочих станів. 168
- •Тема 1. Системні засади психофізіології. 190
- •Тема 2. Нейрофізіологічні механізми психічної діяльності людини. 199
- •Тема 2. Функціональні стани мозку. 137
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Змістовий модуль 1. Психофізіологічні основи психічних процесів. Тема 1. Психофізіологія як наука, сучасний стан розвитку психофізіології.
- •1. Предмет та завдання психфізіології, основні положення сучасної психофізіології.
- •2. Розвиток наукових уявлень про мозок, психіку та поведінку.
- •3. Проблеми співвідношення мозку та психіки. Сучасні варіанти вирішення психофізіологічної проблеми.
- •4. Сучасні проблеми психофізіології.
- •Тема 2. Методи психофізіологічних досліджень.
- •1. Методи вивчення роботи головного мозку.
- •2. Реєстрація психофізіологічних показників.
- •3. Поліграфічні дослідження.
- •4. Дослідження нейродинамічних властивостей людини.
- •5. Особливості вибору методик і показників.
- •Тема 3. Психіка та мозок.
- •1. Загальна будова нервової системи людини.
- •2. Ключові аспекти розвитку центральної нервової системи в процесі філогенезу.
- •3. Будова головного мозку.
- •4. Структура та основні поля кори головного мозку.
- •5. Будова окремого нейрону, принципи його роботи.
- •6. Поняття та види рецепторів.
- •7. Поняття аналізатора.
- •8. Представництво основних психічних процесів та станів людини в корі головного мозку.
- •9. Проблема локалізаціонізму: аргументи «за» та «проти».
- •Тема 4. Психофізіологічні основи сенсорних процесів.
- •1. Загальні властивості сенсорних процесів. Властивості унітарних сприйнять.
- •2. Нейрофізіологічні механізми сенсорних систем. Викликані потенціали мозку.
- •3. Кодування інформації в нерововій системі.
- •4. Формування та розпізнавання образів.
- •5. Нейронні моделі сприйняття. Існування гностичних нейронів.
- •6. Екстрасенсорне сприйняття.
- •7. Топографічні аспекти сприйняття.
- •Тема 5. Психофізіологія уваги.
- •1. Основні властивості та види уваги.
- •2. Орієнтовна реакція
- •3. Інформаційна парадигма дослідження уваги.
- •4. Нейрофізіологічні механізми уваги.
- •5. Система уваги в мозку людини. Теорія м. Познера.
- •6. Методи дослідження та діагностики уваги.
- •Тема 6. Психофізіологія пам'яті.
- •1. Загальне уявлення про пам'ять.
- •2. Класифікація видів пам'яті.
- •3. Фіксація інформації в пам'яті.
- •4. Фізіологічні теорії пам'яті.
- •5. Біохімічні чинники роботи пам'яті.
- •Тема 7. Психофізіологія розумової діяльності.
- •1. Перша та друга сигнальна система за і. П. Павловим.
- •2. Загальна характеристика мислення як психічного процесу.
- •3. Нейронні кореляти мислення.
- •4. Електроенцефалографічні кореляти мислення.
- •5. Психофізіологічний підхід до інтелекту.
- •Тема 8. Психофізіологія емоцій.
- •1. Поняття, класифікація та функції емоцій.
- •2. Теорії емоцій.
- •3. Психофізіологічні основи емоцій.
- •4. Індикатори емоцій.
- •5. Методи вивчення та діагностики емоцій.
- •Змістовий модуль 2. Вікові особливості психофізіологічних функцій. Тема 1. Вікова динаміка розвитку сенсорних функцій.
- •1. Розвиток зорового аналізатора (реалізація світлочутливої функції, поява детекторної функції нейронів).
- •2. Морфогенез слухового аналізатора.
- •3. Становлення та розвиток шкірного та пропріоцептивного аналізу.
- •4. Розвиток вестибулярного апарату, нюхового та смакового аналізаторів, формування нейронних кодів.
- •5. Психологічні аспекти вікової динаміки сприйняття.
- •Тема 2. Особливості онтогенетичного розвитку психофізіологічних функцій, які лежать в основі пізнавальних процесів.
- •1. Вікові аспекти динаміки уваги.
- •2. Вікові особливості пам'яті.
- •3. Мислення в онтогенезі.
- •Тема 3. Розвиток психофізіологічної основи емоційних станів в онтогенезі.
- •1. Механізми активації нервового апарату емоцій за Дембовським.
- •2. «Комплекс пожвавлення» та прояви емоційності.
- •3. Поява різноманітних емоційних реакцій, афективні спалахи в ранньому дитинстві.
- •4. Стосунки з матір'ю та оточуючими як джерело емоційних станів дитини.
- •5. Психофізіологічні аспекти розвитку емоційної сфери в дошкільному, молодшому шкільному, підлітковому та ранньому юнацькому віці.
- •6. Роль лобних зон кори головного мозку в регуляції емоційних станів.
- •7. Морфологічні зміни в структурах головного мозку як основа деструктивних явищ емоційної сфери в людей похилого віку.
- •Змістовий модуль 3. Оцінка та корекція робочих станів. Тема 1. Психофізіологія діяльності.
- •1. Загальні уявлення про психофізіологічне забезпечення рухової активності.
- •2. «Кільце» м. О. Бернштейна.
- •3. Будова рухової системи: окремі мозкові структури та їх роль в забезпченні різних компонентів руху, вищі рухові центри.
- •4. Класифікація рухів.
- •5. Фунціональна організація довільного руху.
- •6. Нейронна активність під час реалізації рухів.
- •7. Працездатність та її стадії.
- •Тема 2. Функціональні стани мозку.
- •1. Поняття «функціональний стан».
- •2. Загальна характеристика функціонального стану мозку.
- •3. Стани активації головного мозку.
- •4. Нейрофізіологічні кореляти функціонального стану мозку.
- •5. Біохімічні компоненти функціонального стану мозку.
- •Тема 3. Функціональні стани людини.
- •1. Поняття «функціональний стан людини».
- •2. Чинники впливу на функціональний стан людини.
- •3. Функціональний стан та особливості нервової системи.
- •Первинні окремі властивості:
- •Вторинні окремі властивості:
- •4. Зв'язок психоемоційного напруження з функціональними станами людини та якістю її роботи.
- •5. Індивідуальні властивості нервової системи.
- •6. Індивідуально-типологічні особливості функціональних станів людини під час діяльності.
- •Тема 4. Оцінка функціональних робочих станів.
- •1. Функціональні робочі стани людини у системах «середовище-людина-машина». Реальний та модельний режими роботи.
- •2. Методи оцінки властивостей нервової системи.
- •3. Фізіологічні індикатори функціонального стану.
- •4. Оцінка функціонального робочого стану за різноманітними показниками.
- •Тема 5. Корекція функціональних робочих станів.
- •1. Класифікація корегуючих впливів на функціональний робочий стан.
- •2. Корегуючі впливи з відривом та без відриву від робочого місця.
- •3. Напівавтоматизована та автоматизована система керування функціональним робочим станом.
- •4. Зовнішні способи корекції функціонального стану.
- •5. Прийоми саморегуляції фунціонального стану.
- •Змістовий модуль 4. Нейрофізіологічні механізми діяльності мозку. Тема 1. Системні засади психофізіології.
- •1. Поняття та основні положення системного підходу.
- •2. Концепція системного підходу б. Ф. Ломова.
- •3. Теорія функціональних систем п. К. Анохіна.
- •4. Інформаційна парадигма та когнітивна психофізіологія.
- •5. Міжнейронна взаємодія та нейронні мережі.
- •6. Системний підхід до проблеми «мозок – психіка».
- •Тема 2. Нейрофізіологічні механізми психічної діяльності людини.
- •1. Функціональні блоки мозку за а. Р. Лурією.
- •2. Механізми психічної діяльності: електрична активність мозку та особливості сприйняття.
- •3. Мислення і розумова діяльність людини: методологічні аспекти дослідження розумової діяльності.
- •4. Кодування змісту розумової діяльності людини.
- •5. Активація та ефективність розумової діяльності: типи кортикально-активаційних структур.
- •6. Психофізіологічний рейтинг як показник ефективності розумової діяльності людини.
- •Рекомендована література
- •14. Інформаційні ресурси
3. Мислення і розумова діяльність людини: методологічні аспекти дослідження розумової діяльності.
Пiд мисленням розумiють систему операцiй, спрямовану на розв'язання завдань за допомогою з'ясування об'єктивних зв'язкiв i вiдносин. Мислення людини здiйснюється, перш за все, шляхом використання готових кодiв (мовних, логiчних, числових тощо), що сформувалися в процесi розвитку суспiльства i придатнi для того, щоб реалiзувати iдеальну схему чи гiпотезу (О.Р. Лурiя).
Яким же чином вiдбувається кодування розумової дiяльностi? Всi електричнi сигнали мозку, умовно можна подiлити на 3 групи: 1) iмпульсна активнiсть нейронiв; 2) сумарна електрична активнiсть (ЕЕГ); 3) понадповiльнi електричнi потенцiали (ППЕП).
Цей розподiл вiдбиває рiзнi аспекти функцiонування мозку, рiзнi його «мови». Проте нi в ЕЕГ, нi в ППЕП неможливо знайти вiдображення сенсових характеристик розумової дiяльностi, оскiльки часовi параметри цих електричних процесiв не можна порiвняти з часовими параметрами, якi властивi навiть для елементарних розумових операцiй, що здiйснюються, як правило, протягом часток секунди. Ось чому вважається, що ЕЕГ та ППЕП визначають найчастiше локальний функцiональний стан мозку, розвиток емоцiйних реакцiй тощо. Таким чином, для дослiдження фiзiологiчних кодiв розумової дiяльностi пiдходить тiльки один процес – iмпульсна активнiсть нейронiв.
Складнi функцiї мозку реалiзуються не окремими нейронами, а їх системами (нейронними ансамблями або гностичними нейронами), якi вiдiграють надзвичайно велику роль у процесах сприйняття i формування образiв. Мається на увазi колончаста структура кори мозку.
При вивченнi нейрофiзiологiчних кодiв мислительної дiяльностi за допомогою аналiзу iмпульсної активностi нейронних популяцiй (нейронних ансамблiв) найважливiшу роль вiдiграє врахування полiфункцiональностi нейронiв та нейронних популяцiй. Ця полiфункцiональнiсть виявляється в тому, що клiтини конкретної нейронної популяцiї послiдовно можуть включатися в забезпечення рiзних видiв розумової дiяльностi. Тому в iмпульснiй активностi тiєї самої нейронної популяцiї у вiдповiдь на виконання людиною конкретної психологiчної проби можуть виявлятися перебудови, пов'язанi з кiлькома процесами. Другою характерною особливiстю психiчних процесiв є значна варiабельнiсть їх нейрофiзiологiчних корелятiв. Третiм важливим методологiчним принципом у дослiдженнях мозку людини є принцип кооперативностi, який полягає в тому, що на активнiсть дослiджуваних нейронiв може впливати активнiсть як сусiднiх, так i вiддалених нейронiв, тобто ця активнiсть i є результатом спiльної (кооперативної) дiяльностi великої кiлькостi нервових клiтин.
Дослiдження iмпульсної активностi нейронiв, на вiдмiну вiд iнших видiв електричної активностi мозку, можливе лише за допомогою застосування електродiв, вживлених у мозок чи накладених на його поверхню. Цi електроди не повиннi знаходитися в мозку довше, нiж це потрiбно для лiкування людини – отже, час дослiдження обмежений. Обмежений i набiр впливiв, якi можна застосувати. В мозок людини вводяться електроди, виготовленi з тонкого (дiаметром порядку 100 мкм) дроту, iзольованого фторопластом по всiй довжинi, за винятком кiнчика. Поодинокi електроди склеюють у пучки (4-6 електродiв) i тому вiдстань мiж кiнчиками становить 3-4 мм. Об'єднання електродiв у пучки значно пiдвищує вiрогiднiсть потрапляння хоча б кiлькох кiнчикiв у потрiбне мiсце мозку. Одночасно вводиться до 14 пучкiв в обидвi пiвкулi, що пов'язано з дiагностичними завданнями i необхiднiстю впливати на рiзнi мозковi структури. Площа активної поверхнi електроду варiює вiд 0,1 до 0,015 мм.
Методи дослiдження поточної частоти мультиклiтинної активностi спрямованi на аналiз локальних змiн стану нейронної популяцiї. Їх також можна використовувати для вивчення взаємовiдношень, зокрема кореляцiйних вiдношень, мiж активнiстю двох чи кiлькох популяцiй. Якщо виявляється, що кiлькiсть спiвпадаючих нейронних iмпульсiв значно перевищує кiлькiсть випадкових співпадінь, яка припускається для двох незв'язаних потокiв, що мають тi ж самi характеристики, як i дослiджуванi, то можна сказати, що мiж роботою цих двох субпопуляцiй iснує зв'язок.
Отже, методичний пiдхiд до дослiдження розумової дiяльностi людини за допомогою аналiзу мультиклiтинної активностi мозку, дуже складний.