4. Індикатори емоцій.

До індикаторів емоцій, що зокрема використовується при їхньому вивченні, відносяться показники шкірно-гальванічної реакції (ШГР), серцево-судинної діяльності (частота серцевих скорочень, величина артеріального тиску), дихання, рухів очей, міміки, м’язової активності і температури поверхневих шарів шкіри, електроенцефалограми (ЕЕГ).

Уперше зв’язок ШГР з інтенсивністю емоційного переживання був показаний К. Юнгом у 1907 р. – чим сильніше емоційне переживання, тим сильніше виражена ШГР. Але при цьому можна визначити лише рівень емоційної напруги людини, а якісну характеристику пережитої емоції за ШГР установити практично неможливо (неможливо сказати, яку саме емоцію людина зазнає).

Лицьова експресія (особливості міміки при переживанні емоцій) служить одним з найбільш доступних і показових індикаторів прояву емоцій у людини. Різні емоційні вирази обличчя відповідають різним картинам активності лицьових м’язів. Тому, спостерігаючи за мімікою чи реєструючи розподіл активності лицьових м’язів за допомогою контактних електродів чи дистанційно методом відеозйомки в інфрачервоному діапазоні (локальна активність м’язів супроводжується локальною зміною температури шкіри), можна досить вірогідно судити про емоцію, яку зазнає людина. Наприклад, емоція щастя пов’язана з активністю великого скулового м’язу. А негативні емоції (гнів, сум) – із придушенням активності цього м’яза і зростанням активності м’яза насуплення.

Об’єктивним показником ступеня емоційної напруги людини є збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС). Використання цього показника передбачає дотримання двох умов: емоційне переживання повинне супроводжуватися сильною напругою і не повинне – фізичним навантаженням. Наприклад, сильна емоційна напруга викликає підвищення ЧСС до 140–160 і більше ударів на хвилину. Сильна емоційна напруга, як правило, супроводжується підвищенням і артеріального тиску.

Як індикатор переживання людиною емоцій можна ще використовувати показники електроенцефалограми. Одним із симптомів емоційного збудження є посилення тета-ритму, що супроводжує переживання як позитивних, так і негативних емоцій. При позитивних емоціях зростає амплітуда альфа-хвиль і посилюється тета-активність. Сильні позитивні емоції можуть супроводжуватися депресією альфа-ритму і посиленням бета-коливань. При негативних емоційних переживаннях спостерігається депресія альфа-ритму і наростання швидких коливань.

5. Методи вивчення та діагностики емоцій.

Електрична стимуляція мозку. Стимуляція різних відділів мозку через вживлені електроди може викликати емоційні переживання у пацієнтів, а також своєрідні зміни поведінки у тварин. Наприклад, стимуляція утворень середнього мозку веде до активації з позитивним або негативним емоційним забарвленням або до стану заспокоєння. Подразнення передньої або нижньої поверхні височної долі викликає почуття страху; переднього та заднього відділів гіпоталамусу – тривоги та гніву; перегордки – насолоди; мигдалевидного тіла – страха, гніву та злості, а в деяких випадках і задоволення.

В дослідах Д. Олдса, в яких пацюкам вживляли електроди в різні області гіпоталамусу, пацюки, знайшовши зв'язок між натисканням важелю та отримання стимуляції, в деяких випадках продовжували стимулювати свій мозок з вражаючою впертістю, доводячи себе до повного виснаження. Ділянки гіпоталамусу, які пацюки прагнули подразнювати, отримали назву «центрів задоволення». За аналогією з цим були виявлені ділянки мозку, подразнення яких тварини намагались уникнути.

Руйнування мозку. На сьогоднішній день є велика кількість експериментальних даних дослідів на тваринах, в яких проводилось цілеспрямоване руйнування або видалення окремих емоціогенних зон з метою виявлення ефектів такого втручання. Наприклад, руйнування мигдалевидного ядра у домінуючого в групі самця мавпи призводило до того, що він займав саме низьке положення в стадній ієрархії.

Електрична активність шкіри (ЕАШ), що вимірюється з поверхні долоні, використовується в якості індикатора емоційних станів людини. За величиною ЕАШ або ШГР (шкірно-гальванічна реакція) можна визначити рівень емоційної напруги людини (встановлено вид математичного зв'язку між силою емоції та амплітудою ШГР). Однак з ШГП практично неможливо встановити якісну характеристику, емоції, що переживається, тобто сказати яку саме емоцію відчуває людина.

Реакції серцево-судинної системи. Зміни діяльності серця (зменшення / збільшення кількості серцевих скорочень), служать найбільш надійним об'єктивним показником ступеню емоційної напруги людини у порівнянні з іншими вегетативними функціями при наявності двох умов: емоційне переживання характеризується сильною напругою та не супроводжується фізичним навантаженням.

Електроенцефалографічні показники емоцій. Для стану спокою характерно переважання синхронізуючих впливів, що відповідає яскраво вираженому альфа-ритму. Одним із симптомів емоційного збудження є посилення тета-ритму з частотою коливань 4-7 Гц, що супроводжує переживання як позитивних, так і негативних емоцій. За своїм походженням тета-ритм пов'язаний з кортико-лімбічною взаємодією. Припускається, що посилення тета-ритму при емоціях відображає активацію кори великих півкуль зі сторони лімбічної системи.

В процесі переживання людиною позитивних емоцій посилюється збудження і в той же час спостерігається зростання гальмівних впливів. Це виявляється періодами зростанням амплітуди ЕЕГ коливань альфа-ритму (еказальтація альфа-ритму) та посиленням тета-активності. Під час сильних позитивних емоцій може спостерігатися депресія альфа-ритму та посилення високочастотних бета-коливань. Припускається, що одночасна активація збуджуючих та гальмівних механізмів лежать в основі практичної нешкідливості для організму навіть сильних емоційних емоцій.

Для негативних емоційних переживань найбільш типова депресія альфа-ритму та зростання швидких коливань. На відміну від позитивних емоцій напруга стабілізуючих механізмів долається наростаючим збудженням.

Специфічні особливості набуває ЕЕГ на тому етапі, коли негативні емоції починають мати застійний (хронічний) характер (глибоке горе, сильних страх, що переходить в заціпеніння та ін.). На фоні все ще підвищеного тонусу спостерігається явне переважання гальмівних впливів з появою в ЕЕГ повільних хвиль.