- •Психофізіологія
- •Тема 1. Психофізіологія як наука, сучасний стан розвитку психофізіології. 13
- •Тема 2. Методи психофізіологічних досліджень. 22
- •Тема 3. Психіка та мозок. 34
- •Тема 4. Психофізіологічні основи сенсорних процесів. 65
- •Тема 2. Особливості онтогенетичного розвитку психофізіологічних функцій, які лежать в основі пізнавальних процесів. 116
- •Тема 3. Розвиток психофізіологічної основи емоційних станів в онтогенезі. 122
- •Тема 1. Психофізіологія діяльності. 127
- •Тема 3. Функціональні стани людини. 146
- •Тема 4. Оцінка функціональних робочих станів. 155
- •Тема 5. Корекція функціональних робочих станів. 168
- •Тема 1. Системні засади психофізіології. 190
- •Тема 2. Нейрофізіологічні механізми психічної діяльності людини. 199
- •Тема 2. Функціональні стани мозку. 137
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Змістовий модуль 1. Психофізіологічні основи психічних процесів. Тема 1. Психофізіологія як наука, сучасний стан розвитку психофізіології.
- •1. Предмет та завдання психфізіології, основні положення сучасної психофізіології.
- •2. Розвиток наукових уявлень про мозок, психіку та поведінку.
- •3. Проблеми співвідношення мозку та психіки. Сучасні варіанти вирішення психофізіологічної проблеми.
- •4. Сучасні проблеми психофізіології.
- •Тема 2. Методи психофізіологічних досліджень.
- •1. Методи вивчення роботи головного мозку.
- •2. Реєстрація психофізіологічних показників.
- •3. Поліграфічні дослідження.
- •4. Дослідження нейродинамічних властивостей людини.
- •5. Особливості вибору методик і показників.
- •Тема 3. Психіка та мозок.
- •1. Загальна будова нервової системи людини.
- •2. Ключові аспекти розвитку центральної нервової системи в процесі філогенезу.
- •3. Будова головного мозку.
- •4. Структура та основні поля кори головного мозку.
- •5. Будова окремого нейрону, принципи його роботи.
- •6. Поняття та види рецепторів.
- •7. Поняття аналізатора.
- •8. Представництво основних психічних процесів та станів людини в корі головного мозку.
- •9. Проблема локалізаціонізму: аргументи «за» та «проти».
- •Тема 4. Психофізіологічні основи сенсорних процесів.
- •1. Загальні властивості сенсорних процесів. Властивості унітарних сприйнять.
- •2. Нейрофізіологічні механізми сенсорних систем. Викликані потенціали мозку.
- •3. Кодування інформації в нерововій системі.
- •4. Формування та розпізнавання образів.
- •5. Нейронні моделі сприйняття. Існування гностичних нейронів.
- •6. Екстрасенсорне сприйняття.
- •7. Топографічні аспекти сприйняття.
- •Тема 5. Психофізіологія уваги.
- •1. Основні властивості та види уваги.
- •2. Орієнтовна реакція
- •3. Інформаційна парадигма дослідження уваги.
- •4. Нейрофізіологічні механізми уваги.
- •5. Система уваги в мозку людини. Теорія м. Познера.
- •6. Методи дослідження та діагностики уваги.
- •Тема 6. Психофізіологія пам'яті.
- •1. Загальне уявлення про пам'ять.
- •2. Класифікація видів пам'яті.
- •3. Фіксація інформації в пам'яті.
- •4. Фізіологічні теорії пам'яті.
- •5. Біохімічні чинники роботи пам'яті.
- •Тема 7. Психофізіологія розумової діяльності.
- •1. Перша та друга сигнальна система за і. П. Павловим.
- •2. Загальна характеристика мислення як психічного процесу.
- •3. Нейронні кореляти мислення.
- •4. Електроенцефалографічні кореляти мислення.
- •5. Психофізіологічний підхід до інтелекту.
- •Тема 8. Психофізіологія емоцій.
- •1. Поняття, класифікація та функції емоцій.
- •2. Теорії емоцій.
- •3. Психофізіологічні основи емоцій.
- •4. Індикатори емоцій.
- •5. Методи вивчення та діагностики емоцій.
- •Змістовий модуль 2. Вікові особливості психофізіологічних функцій. Тема 1. Вікова динаміка розвитку сенсорних функцій.
- •1. Розвиток зорового аналізатора (реалізація світлочутливої функції, поява детекторної функції нейронів).
- •2. Морфогенез слухового аналізатора.
- •3. Становлення та розвиток шкірного та пропріоцептивного аналізу.
- •4. Розвиток вестибулярного апарату, нюхового та смакового аналізаторів, формування нейронних кодів.
- •5. Психологічні аспекти вікової динаміки сприйняття.
- •Тема 2. Особливості онтогенетичного розвитку психофізіологічних функцій, які лежать в основі пізнавальних процесів.
- •1. Вікові аспекти динаміки уваги.
- •2. Вікові особливості пам'яті.
- •3. Мислення в онтогенезі.
- •Тема 3. Розвиток психофізіологічної основи емоційних станів в онтогенезі.
- •1. Механізми активації нервового апарату емоцій за Дембовським.
- •2. «Комплекс пожвавлення» та прояви емоційності.
- •3. Поява різноманітних емоційних реакцій, афективні спалахи в ранньому дитинстві.
- •4. Стосунки з матір'ю та оточуючими як джерело емоційних станів дитини.
- •5. Психофізіологічні аспекти розвитку емоційної сфери в дошкільному, молодшому шкільному, підлітковому та ранньому юнацькому віці.
- •6. Роль лобних зон кори головного мозку в регуляції емоційних станів.
- •7. Морфологічні зміни в структурах головного мозку як основа деструктивних явищ емоційної сфери в людей похилого віку.
- •Змістовий модуль 3. Оцінка та корекція робочих станів. Тема 1. Психофізіологія діяльності.
- •1. Загальні уявлення про психофізіологічне забезпечення рухової активності.
- •2. «Кільце» м. О. Бернштейна.
- •3. Будова рухової системи: окремі мозкові структури та їх роль в забезпченні різних компонентів руху, вищі рухові центри.
- •4. Класифікація рухів.
- •5. Фунціональна організація довільного руху.
- •6. Нейронна активність під час реалізації рухів.
- •7. Працездатність та її стадії.
- •Тема 2. Функціональні стани мозку.
- •1. Поняття «функціональний стан».
- •2. Загальна характеристика функціонального стану мозку.
- •3. Стани активації головного мозку.
- •4. Нейрофізіологічні кореляти функціонального стану мозку.
- •5. Біохімічні компоненти функціонального стану мозку.
- •Тема 3. Функціональні стани людини.
- •1. Поняття «функціональний стан людини».
- •2. Чинники впливу на функціональний стан людини.
- •3. Функціональний стан та особливості нервової системи.
- •Первинні окремі властивості:
- •Вторинні окремі властивості:
- •4. Зв'язок психоемоційного напруження з функціональними станами людини та якістю її роботи.
- •5. Індивідуальні властивості нервової системи.
- •6. Індивідуально-типологічні особливості функціональних станів людини під час діяльності.
- •Тема 4. Оцінка функціональних робочих станів.
- •1. Функціональні робочі стани людини у системах «середовище-людина-машина». Реальний та модельний режими роботи.
- •2. Методи оцінки властивостей нервової системи.
- •3. Фізіологічні індикатори функціонального стану.
- •4. Оцінка функціонального робочого стану за різноманітними показниками.
- •Тема 5. Корекція функціональних робочих станів.
- •1. Класифікація корегуючих впливів на функціональний робочий стан.
- •2. Корегуючі впливи з відривом та без відриву від робочого місця.
- •3. Напівавтоматизована та автоматизована система керування функціональним робочим станом.
- •4. Зовнішні способи корекції функціонального стану.
- •5. Прийоми саморегуляції фунціонального стану.
- •Змістовий модуль 4. Нейрофізіологічні механізми діяльності мозку. Тема 1. Системні засади психофізіології.
- •1. Поняття та основні положення системного підходу.
- •2. Концепція системного підходу б. Ф. Ломова.
- •3. Теорія функціональних систем п. К. Анохіна.
- •4. Інформаційна парадигма та когнітивна психофізіологія.
- •5. Міжнейронна взаємодія та нейронні мережі.
- •6. Системний підхід до проблеми «мозок – психіка».
- •Тема 2. Нейрофізіологічні механізми психічної діяльності людини.
- •1. Функціональні блоки мозку за а. Р. Лурією.
- •2. Механізми психічної діяльності: електрична активність мозку та особливості сприйняття.
- •3. Мислення і розумова діяльність людини: методологічні аспекти дослідження розумової діяльності.
- •4. Кодування змісту розумової діяльності людини.
- •5. Активація та ефективність розумової діяльності: типи кортикально-активаційних структур.
- •6. Психофізіологічний рейтинг як показник ефективності розумової діяльності людини.
- •Рекомендована література
- •14. Інформаційні ресурси
4. Інформаційна парадигма та когнітивна психофізіологія.
Майже одночасно з впровадження системного підходу в психофізіологію почалась її інтенсивна комп'ютеризація. Окрім технічних новацій, що виражені у можливості різко розширити об'єми експериментальних досліджень та урізноманітнити способи статистичної обробки даних, вони призвела до виникнення феномена «комп'ютерної метафори».
Значення комп'ютерної метафори. Сенс метафори полягає в тому, що людина розглядається як активний перетворювач інформації, а її головним аналогом вважається комп'ютер. Дана метафора фактично створила нові вихідні посили для вивчення цих механізмів, замінивши «уявлення про енергетичний обмін із середовищем на уявлення про інформаційний обмін».
Інформаційна парадигма. Л. М. Веккер, який вперше ввів поняття інформації для вивчення будови когнітивної сфери, запропонував розглядати психічні процеси як окремі форми інформації та вважав за необхідне використовувати кібернетичний понятійний апарат для побудови єдиної теорії психічних процесів. За Веккером усі види образів – елементрарні сенсорні, сенсорно-перцептивні, власне перцептивні та вторинні (уявлення) – організовані у відповідності з ієрархічною матрицею окремих форм просторово-часового ізоморфізму сигналів по відношенню до їх джерела. Інваріантне відтворення в сигналах-образах просторово-часової структури їх об'єктів і робить образи окремою формою кодів.
Д. І. Дубровський підкреслює, що поняття інформації є двумірним, оскільи фіксує і зміст інформації, і її кодову форму. Це дає можливість в єдиному концептуальному плані відобразити і властивості змісту (семантичні та прагматичні аспекти інформації), і властивості того матеріального носія, в якому втілена дана інформація. Хоча інформація не існує поза свого матеріального носія, вона завжди виступає в якості його властивості і не залежить від субстратно-енергетичних та просторово-часових властивостей свого носія.
Когнітивна психофізіологія. Експериментальне втілення інформаційної парадигми здійснюється в численних дослідженнях, виконаних у руслі когнітивної психології, яка вивчає закономірності переробки інформації людиною. В тій же логіці діє когнітивна психофізіологія, предметом дослідження якої є мозкові механізми переробки інформації. Фізіологія ВНД оперує такими поняттями як тимчасовий зв'язок, збудження, гальмування та ін. Вони мало сумісні з психологічними категоріями (сприйняття, пам'ять, мислення). Тому психофізіологічний аналіз на основі існуючих фізіологічних понять малопродуктивний. Використання термінів і понять інформаційного підходу (наприклад, сенсорних аналіз, прийняття рішення та ін.) щодо фізіологічних процесів відкриває шлях для їх більш змістовної інтерпретації, орієнтованої на виявлення фізіологічних механізмів пізнавальної діяльності людини.
5. Міжнейронна взаємодія та нейронні мережі.
Відповідно до системного підходу об'єднання нейронів можуть набувати властивості, яких немає у окремих нервових клітин. В. Маункасл пропонує в якості «одиниці» нейрофізіологічного забезпечення інформаційного процесу «елементарний модуль обробки інформації» – колонку нейронів, налаштованих на певний параметр сигнала. Сукупність мініколонок, в кожній з яких представлений певний параметр сигналу, утворюють макроколонку, яка відповідає певній ділянці зовнішнього простору. Виходить, що для кожної ділянки зовнішнього світу здійснюється паралельний аналіз властивостей представленого там сигналу.
Нейронна мережа. Важливою одиницею функціональної активності ЦНС вважається елементарна нейронна мережа. Принципи кооперативної поведінки нейронів в мережі передбачають, що сукупність пов'язаних елементів має більше можливостей функціональних перебудов, тобто на рівні нейронної мережі здійснюється не тільки перетворення вхідної інформації, але і оптимізація міжнейронних відношень, що приводить до реалізації потрібних функцій інформаційно-керуючої системи.
Типи нейронних мереж. За характером організації в НС виділяють 3 типи мереж:
ієрархічні – характеризуються властивостями конвергенції (декілька нейронів одного рівня контактують з меншою кількістю нейронів іншого рівня) та дивергенції (нейрон більш низького рівня контакує з більшою кількістю клітин більш високого рівня). Завдяки цьому інформація може багатократно фільтруватися та посилюватися. Найбільш характерний такий тип мереж для будови сенсорних та рухових шляхів. Сенсорні системи організовані за принципом висхідної ієрархії: інформація надходить від нижчих центрів до вищих. Рухові системи організовані за принципом низхідної ієрархії: з вищих коркових центрів команди надходять до виконуючих елементів (м'язів). Ієрархічні мережі забезпечують дуже точну передачу інформації, але виключення хоча б однієї ланки (в результаті травми) приводить до порушення роботи всієї мережі;
локальні – в цих мережах потік інформації утримується в межах одного ієрархічного рівня, здійснюючи на нейрони-мішені збуджуючу або гальмуючу дію, що дозволяє модулювати потік інформації. Нейрони локальних мереж діють як своєрідні фільтри, відбираючи та зберігаючи необхідну інформацію. Такі мережі є на всіх рівня організації мозку;
дивергентні – характеризуються наявністю нейронів, які, маючи один вхід, на виході утворюють контакти з великою кількістю інших нейронів. Таким шляхом ці мережі можуть одночасно впливати на активність множини елементів, які при цьому можуть бути пов'язані з різними ієрархічними рівнями. Будучи інтегративними за принципом будови, ці мережі виконують централізовану регуляцію та керування динамікою інформаційного процесу.