Значення козацтва

Козацтво стало провідною суспільною силою в боротьбі за національне визво­лення України.

Діяльність козаків торкалася усіх сфер життя українського на­роду: вони боро­нили українські землі, освоювали південні степи, підтримували українську куль­туру і православну церкву, брали участь в антифеодальних виступах, зробили го­ловний внесок у визволення України з-під влади Речі Посполитої. Козаки створили Запорозьку Січ, яка стала важливим етапом у формуванні української державності і витоком Української держави.

Завдання і запитання

1. Визначте причини, які призвели до виникнення українського козацтва;

2. Де, як і коли виникла Запорозька Січ?;

3. Політика гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного була поміркованою щодо польсько­го уряду. Чи принесла вона користь українському народу? Відповідь обґрунтуйте;

4. Зробіть висновок про історичне значення козацько-селянських повстань кін. XVI -поч. XVII ст.

Література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академія, 2001;

2. Історія України / За заг. ред. В.Смолія - К.: 2000;

3. Історія України. Курс лекцій у 2-х книгах. - К.: 1991-1992.

Тема 8. Культура України хіv - першої половини хvіі століття.

Розвиток української культури після втра­ти незалежності Галицько-Волинським князів­ством відбувався в складних умовах:

• українські землі були роз'єднані і опинилися під владою іноземних держав. Над Україною на­висла загроза, з одного боку, ополячення, з ін­шого, - омос-ковлення;

• спустошливі ординські напади нищили край, забирали тисячі людей у неволю;

• втратила своє привілейоване становище українська православна церква - важливий чинник культурного процесу. Проти неї і проти укра­їнської культури вів уперту боротьбу католи­цизм, підтримуваний польською адміністрацією;

• поглиблювалася денаціоналізація української знаті, дедалі більша кількість якої переходила в католицизм і ополячувалася.

Незважаючи на це, українська культура продовжувала свій поступовий розвиток, і на­прикінці XVI - поч. XVII ст. в ній відбувають­ся якісні зміни. Україна переживає справжнє національно-культурне піднесення. Обумовле­не воно було різними факторами, серед них: зростання ролі і значення козацтва, діяльність братств, ідеї Гуманізму та Реформації, що, проника­ючи в Україну.

У цей період у силу свого геополітичного становища Україна стає своєрідним містком між культурами Заходу і Сходу, між культу­рами православного, католицького і мусуль­манського світів.

Розвиток освіти. Наука

У зв'язку з активним наступом католицької реакції становище освіти в Україні ускладни­лось. Прагнучи поширити свій вплив, като­лицька церква закладає в Україні єзуїтські школи. Завдяки наполегливим зусиллям ук­раїнців зберегти національний характер шко­ли, православні руські школи існували в Володимирі-Волинському, Львові, Києві, Білостоці тощо. Се­ред них визначне місце посідала Острозька школа - перша вища школа в Україні, заснована князем Костянтином Острозьким близь­ко 1576-1580 рр. Працювала вона за програ­мою західноєвропейських університетів. Школа вихо­вала плеяду видатних політичних і культур­них діячів України, серед них відомий пись­менник, філолог, ректор Київської братської школи Мілетій Смотрицький, гетьман П. Конашевич-Сагайдачний Після смерті Костянтина Острозького (1608) школа занепадає, за його наступників її було перетворено на єзуїтську школу.

Поширенню освіти, поглибленню її зв'язків з національним життям сприяли братські школи, навчання в яких проводилося рідною мовою. Перша братська школа, відкрита у Львові у 1585 р., мала всестановий характер, високий рівень викладання. У 1615 р. на відкрилася братська школа у Києві, першим ректором якої був Іов Борецький. У1631 р. архімандрит Києво-Печер­ської Лаври Петро Могила заснував при лаврі школу вищого типу, яку через рік було об'єд­нано з Київською братською школою і назва­но Києво-Могилянською колегією (з 1701 р. - Києво-Могилянська академія). Ця школа, збе­рігаючи національні традиції, прийняла про­граму і методи західноєвропейських універ­ситетів. Викладання велося латинською мовою. Вивчалися граматика, рито­рика, поетика, філософія, математика, астро­номія, музика; курс навчання тривав 12 років.

З XIV ст. багато заможних українців для здобуття вищої освіти виїздили до Італії, Франції, Німеччини, Голландії, Чехії, Австрії, Польщі. Більшість із них поверталися в Ук­раїну. Всесвітньо відомим вченим у галузі астрономії, математики, меди­цини був випускник Болонського і Краків­ського університетів дрогобичанин Юрій Котермак (відомий як Юрій Дрогобич) – кінець ХV. Поширенню в Україні вищої освіти сприя­ла польська Замостська академія, відкрита в 1595 р. у західноукраїнському місті Замості. Її випускниками стали відомі діячі культури і науки Касіян Сакович, Ісая Козловський, Сильвестр Косов, які згодом були викладача­ми Києво-Могилянської колегії.

Важливі зміни відбувалися в українській історіографії. На зміну стислим літописним оповіданням приходять щорічні записи про найважливіші події, з'являються посилання на історичні джерела, що надає літописам ґрунтовного характеру. Відомою пам'яткою історичної літератури цього пері­оду є "Густинський літопис", який висвітлює події від Київської Русі до кінця XVII ст. Ав­тор розрізняє історію Руси-України й істо­рію Московського князівства, ставить питан­ня про генезис української культури, вперше досліджує історію українського козацтва.