Основні тенденції розвитку економіки України

Зміцнення незалежності держави можливо тільки за умови створення економіки, яка динамічно розвивається, забезпечує потреби держави. Вирішення цієї задачі було складним і тривалим. Незважаючи на значні зусилля уряду, господарських працівників, громадян, економічна ситуація в Україні дотепер залишається напруженою.

Економіка України пройшла у своєму розвитку кілька періодів:

1. 1991 - 1996 рр. 1. Наростання кризових явищ: скорочення виробництва, банкрутство підприємств, розрив господарських зв'язків з республіками колишнього СРСР, зростання інфляції і зовнішнього боргу Росії, безробіття, невиплати зарплат, пенсій, допомог, розгул економічної злочинності, наростання криміналізації економіки, пограбування внутрішнього ринку України в результаті відсутності митниць і належного контролю з боку держави. 2. Спроби проведення економічних реформ і виходу з кризи: створення умов для розвитку різних видів власності, підприємницької діяльності, господарської самостійності підприємств.

2. 1996 - 1999рр. 1. Прискорення ринкових реформ. Початок стабілізації фінансової сфери (у 1996 р. була введена національна валюта - гривня, знизилася інфляція). 2. У цілому стан економіки продовжує залишатися важким, кризовим.

3. 1999 - 2002рр. Деяка стабілізація економіки: зменшення інфляції, скорочення спаду виробництва, зростання зайнятості населення, насичення внутрішнього ринку товарами вітчизняного виробництва, у тому числі і сільського господарства, початок освоєння ряда галузей світового ринку. Але економічне становище продовжує залишатися несталим. Технічне оснащення багатьох галузей не відповідає світовому рівню. Низький рівень зарплат викликав бідність населення, що визначила низьку купівельну спроможність громадян. Це перешкоджає розширенню вітчизняного виробництва.

4. 2003-2007рр. – зростання економіки, при досить повільному зростанню рівня життя і збереженні старої промислової інфраструктури.

Причини економічних проблем 90-х років

Труднощі створення національної економіки пояснюються багатьма причинами. Національну економіку довелося створювати в несприятливих умовах. Напередодні розпаду СРСР економіка держави в цілому і союзних республік знаходилася в глибокій кризі. Ринкові реформи, що почалися в середині 80-х років, не були доведені до кінця. Уряд незалежної України, поклавши собі за мету створення могутньої національної економіки на основі соціально орієнтованих ринкових реформ, тривалий час не міг не тільки вирішити цю задачу, але й вивести країну з хаосу економічної кризи. Багато в чому це пояснювалося тим, що у Верховній Раді не було єдності думок із приводу економічної політики України, а в уряду - необхідного досвіду проведення ринкових реформ. Тому Верховна Рада спізнювалася з прийняттям необхідних законів, а заходи уряду, здійснювані в галузі економіки, виявилися недостатніми для успішного виходу з кризи і створення розвинутої економіки. Непідготовленим до нових економічних умов виявилося і все суспільство, що звикло до соціалістичних стереотипів.

Крім внутрішніх обставин, оздоровленню української економіки перешкоджали зовнішні фактори:

• Несправедливо було розділене майно СРСР між колишніми союзними республіками (Держбанк, золотий і алмазний фонди стали власністю Росії).

• У Росії також відбувалася економічна криза. Це погіршувало ситуацію в Україні, тісно пов'язаної з російською економікою.

• В Україні немає достатньої кількості енергоресурсів (нафта, газ). Україна змушена експортувати нафту і газ, ціни на які у 90-ті роки зросли, особливо в Росії і Туркменістані, які є основними постачальниками цієї сировини.