Розпад срср та утворення снд

Після спроби реакційних сил здійснити 19-21 серпня державний переворот вряту­вати СРСР виявилося неможливим.

Причини розпаду СРСР:

• Унітарний характер СРСР (фор­мально Радянський Союз був федерацією, але фактично ~ унітарною державою).

• Недоліки і помилки в національній політиці керівництва СРСР.

• Суперечливі непослідовні економічні реформи спричинили розбалансо-ваність народного господарства, поглиблення еко­номічної кризи.

• Процеси демократизації і гласності сприяли зростанню національної свідомос­ті й активізації національно-визвольних рухів.

• Ослаблення в процесі перебудови центральної влади КПРС, які забезпечу-вали єдність СРСР.

Остаточно центральна влада втратила авторитет після заколоту 19-21 серпня. Після провалу перевороту республіки проголосили свою незалежність.

8 грудня 1991 р. у Мінську президент України Л.Кравчук, президент Росії Б. Єльцин, голова Верховної Ради Білорусії С.Шушкевич констатували, що вихід ре­спублік із складу СРСР і утворення неза­лежних держав стало реальним фактом і що СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існу­вання. Вони підписали угоду про створен­ня Співдружності Незалежних Держав (СНД), до якої можуть приєднатися респуб­ліки колишнього СРСР та інші країни.

До складу СНД увійшло 11 республік, причому Україна - на правах асоційованого члена. За час існування СНД значних економіч­них і політичних результатів у його діяль­ності не досягнуто.

Запитання і завдання

1. Назвіть причини кризових явищ, що склалися у політичному та економічному житті України в сер. 80-х рр;

2. Поняття "перебудова", що виникло у сер. 80-х рр., з часом зазнало трансформації, набуло розпливчатості й невизначеності. Як би Ви визначили суть і зміст цього поняття?

3. Визначте основні напрямки політичних реформ М.Горбачова;

4. Які обставини викликали прийняття Декларації про державний суверенітет України?;

5. Обгрунтуйте історичне значення Акта проголошення незалежності України.

Література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академія, 2001;

2. Історія України / За заг. ред. В.Смолія - К.: 2000;

3. Історія України / За ред. Ю.Зайцева. - Львів,: 1996;

4. Історія України. Навчальний посібник / За ред. Б.М.Лановика. – К.: 1999.

Тема 30. Україна в умовах незалежності.

Період історії України з 1992 по 1996 рік був присвячений розв’язанню найважливіших завдань, що встають перед будь-якою державою, яка проголосила свою незалежність.

Першочергові завдання України

• Формування демократичної політичної системи.

• Становлення України як незалежної держави на міжнародній арені.

• Створення національної економіки.

• Відродження української національної культури, культур інших національ-ностей, що проживають у країні.

Створення демократичної політичної системи

Демократична політична система, як показав досвід цілого ряду країн світу, дозволяє щонайкраще вирішувати внутрішньополітичні питання. У 1992 році перед Україною постало завдання створення такого виду політичної системи. Для цього на основі демократичних виборів було необхідно сформувати органи державної влади, здатні забезпечити виконання волі більшості громадян - утвердження демократії, проведення радикальних ринкових реформ. Здійснити це можна тільки за умови реальної багатопартійності, дотримання політичних свобод громадян, а також їхньої високої політичної культури й активності. Через те, що Україна тривалий час була частиною тоталітарної держави (СРСР), не мала демократичних традицій, створення демократичної політичної системи проходило повільно, в умовах політичної боротьби. Крім того, серед політичних діячів і рядових громадян було чимало прибічників радянської політичної системи, недемократичних методів керівництва країною. Їхня позиція негативно впливала на процес демократизації. Але в цілому формування органів державної влади проходило в демократичних умовах:

• Вибори Президента, Верховної Ради, місцевих органів здійснювалися на альтер­нативній основі, були загальними, рівними, таємними.

• У засобах масової інформації широко висвітлювалися всі питання, пов'язані з форму­ванням органів державної влади.

• Політичні партії і громадські організації активно впливали на процес формування органів державної влади, висловлюючи свою точку зору, ведучи роз'яснювальну роботу серед населення.