Західна Україна Початок культурного відродження

Зачинателі національного відродження в Західній Україні вийшли із середовища греко-католицького духовенства. У1816 р. священик Іван Могильницький заснував у м. Перемишлі "Клерикальне товариство" з метою розповсюдження релігійних текстів українською мовою. І.Могильницький створив "Граматику" української мови, довів, що українська мова є рівноправною слов'янською мовою, а не діалектом ро­сійської чи польської мов.

У 30-і рр. XIX ст. центр діяльності, спря­мованої на пробудження національної сві­домості західних українців, переміщується до Львова, де з 1833 по 1837 рр. діяв куль­турно-освітній гурток "Руська трійця". Його засновниками були студенти Львів­ського університету Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. За мету вони ставили боротьбу проти національно­го гноблення, висту­пали за поширення знань про українську історію, традиції, пе­ретворення україн­ської мови на літера­турну. У1837 р. гур­ток видав альманах "Русалка Дністро­вая", майже весь ти­раж якого був конфіскований. “Руська трійця” започаткувала ідею нерозривної єдності всіх українських земель, незалежно від їх перебування у складі Австрійської чи Російської імперій.

Ці перші культурно-освітні організації сприяли зростанню національної свідо­мості українців, активізації національ­них процесів.

Вплив революції 1848 р.

Значним поштовхом до розгортання ви­звольного руху стала революція 1848-1849рр., яка охопила Австрійську імперію. Центром революційних подій у західноукраїнських землях був Львів. Тут у травні 1848 р. укра­їнська інтелігенція та уніатське духовен­ство створили першу в Західній Україні українську політичну організацію - Голов­ну Руську Раду на чолі з єпископом Якимовичем. Рада вимагала утворення україн­ської автономії в Східній Галичині, що при­звело до конфлікту з поляками, які не хотіли визнавати за українцями права на цей регі­он, вважаючи всю Галичину польською. Для сприяння розвитку української культу­ри Рада утворила культурно-освітню організацію - "Галицько-Руська матиця".

У листопаді 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові з вимогою утворення української автономії. Революційним ру­хом були охоплені Буковина і Закарпаття. Характерною особливістю національ­ного відродження в Галичині була політизація, що виявлялась у поєднанні як суто національних, так і політичних вимог, створенні нових організацій, діяльність яких спрямовувалась на задоволення на­ціонально-політичних потреб українсько­го народу.

Основні підсумки революції:

• Ліквідація в Австрійській імперії крі­посного права, проголошення конститу-ційного правління та громадянських прав;

• Було покладено початок політичній боротьбі населення Західної України за своє національне і соціальне визволення.

Запитання і завдання

1. В чому полягають особливості економічного розвитку Наддніпрянщини і Західної України в першій половині ХІХ століття;

2. Як на розвитку української економіки позначилася криза феодально-кріпосницької системи в Російській та Австрійській імперіях;

3. В чому полягає відмінність соціально-політичного життя Наддніпрянщини і Західної України в перщій половині ХІХ століття. Чому? Обґрунтуйте відповідь;

4. Проаналізуйте бачення ролі й місця України в документах Кирило-Мефодіївського товариства.

Література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академія, 2001;

2. Борисенко В. Курс української історії. К.: 1997;

3. Брайчевський М. Конспект історії України. - К.: 1994;

4. Брайчевський М. Вступ до історичної науки. Навчальний посібник. – К.: 1995;

5. Історія України / За ред. Ю.Зайцева. - Львів,: 1996;

6. Історія України. Навчальний посібник / За ред. Б.М.Лановика. – К.: 1999.