Тема 29. Україна в період “Перебудови” (1985-1991 рр.).

Після смерті Л.Брежнєва в 1982 р. нове керівництво партії - Ю.Андропов (1982-1984 рр.) та К. Черненко (1984-1985 рр.) - виявилося не в змозі належним чином відреагувати на вимоги часу.

Загальна криза суспільства загострюва­лася. Питання змін перетворилося в питан­ня життя чи смерті радянської системи. У березні 1985 р. новим генеральним секре­тарем ЦК КПРС було обрано М.Горбачо­ва, з ініціативи якого в СРСР почалася пере­будова суспільства.

Періодизація перебудови

1. 1985-1988 рр. - період розробки кон­цепції перебудови і здійснення перших еко­номічних реформ. Визрівання політичного курсу перебудови.

2. 1988-1991 рр. - період активних полі­тичних перетворень під лозунгом побудови демократичного, гуманного соціалізму.

Головними елементами цього курсу було визначено: науково-технічний прогрес, технічне переозброєння машинобудування, активізацію "людського фактора ".

Проведення економічних реформ

Етапи:

• Квітень 1985 р. - програма приско­рення соціально-економічного розвитку країни, яка передбачала:

  • до 2000 року створити виробничий по­тенціал, що дорівнював би вже створено­му за 70 років радянської влади;

  • вирішити традиційні соціальні пробле­ми - продовольчу, житлову, забезпе-чення населення товарами повсякденного вжитку.

У результаті: програма виявилася утопіч­ною і свідчила про нерозуміння керівницт­вом глибини соціально-економічної кризи. Перш ніж проводити прискорення, необхід­но було здійснити глибоку перебудову всьо­го господарського механізму.

Замість очікуваного прискорення темпів економічного розвитку, продовжува-лося їх падіння, загострювалися соціальні проблеми.

• Червень 1987 р. - реформа М.Риж­кова - Л.Абалкіна.

Сутність реформи виражена в трьох "С" - самостійність, самоокупність, самофінан­сування.

Були прийняті: "Закон про державне підприємство (об'єднання)", "Закон про кооперацію" та інші, які передбачали:

• переведення підприємств на госпроз­рахунок;

• утворення кооперативного сектора;

• тісний зв'язок заробітної плати з ре­зультатами господарської діяльності;

• сприяння запровадженню досягнень науково-технічного прогресу та ін.

У результаті: реформа була непослідов­ною, половинчатою, проводилася невпев­нено і зазнала провалу. У 1990 р. вперше за багато років почалося скорочення об­сягів суспільного виробництва. Національ­ний дохід України скоротився на 1,5%.

Непродумана фінансова політика при­звела до сплеску інфляції в країні.

Стало зрозуміло, що тільки перехід до ринкової економіки зможе вивести країну з глибокої економічної кризи.

• Червень 1990 р. - Верховна Рада СРСР прийняла програму переходу до ре­гульованої ринкової економіки, яка з са­мого початку виявилася нежиттєздатною.

Інфляція, розбалансованість економіки, дефіцит бюджету зростали. Безсистемна перебудова вела до розвалу народного гос­подарства.

Реформа політичної системи

XIX партійна конференція (червень 1988р.) прийняла рішення про кардинальне рефор­мування політичної системи, закріпила курс на гласність.

Проведення реформи політичної системи сприяло демократизації суспільства, полі­тика гласності прискорила процеси десталінізації, реабілітацію жертв репресій. Ліквідація ст. 6 Конституції свідчила про відмову від керівної ролі КПРС. Підрива­лися основи тоталітарного режиму.

Перебудовчі процеси сприяли зростанню політичної активності, відродженню національної свідомості українського народу.

Величезний вплив на події в Україні мала аварія на Чорнобильській АЕС в ніч з 25 на 26 квітня 1986 р., яка призвела до неба­ченого забруднення біосфери, радіоактив­ного опромінювання тисяч людей. Аварія на ЧАЕС була справжнім по­трясінням для республіки, вона обумовила активізацію суспільного руху проти існую­чого режиму, проти Компартії України.