Україна і Північна війна

У1700 р. розпочалася Північна війна між Швецією і Росією; остання прагнула отри­мати вихід до Балтійського моря. Україна надавала активну допомогу Росії у цій вій­ні. Але у 1708 р. І.Мазепа уклав таємний союз зі шведським королем Карлом XII, спря­мований проти Петра І. Передбачалося, що Україна надасть Швеції допомогу у війні проти Росії, а Швеція забезпечить повне звільнення України від влади Москви.

Які ж причини змусили гетьмана шукати нових зовнішньополітичних орієнтирів?

• Петро І виявився прибічником полі­тики жорсткого централізму, прагнув цілком підпорядкувати Україну Російській дер­жаві, що не співпадало з прагненням І. Ма­зепи розширити самостійність Гетьманщини.

• Під час Північної війни Петро І нещад­но експлуатував людські і матеріальні ре­сурси України. Край був економічно ви­снажений, населення вивозили на будів­ництво доріг, каналів, міст. Козацьке вій­сько використовували у війні як "гарматне м'ясо". Політика Петра І викликала обу­рення в Україні, козацька верхівка наполя­гала на пошуках нового союзника.

• У І. Мазепи були підстави вважати, що цар може пожертвувати Україною, аби забезпечити перемогу у війні і вийти на береги Балтійського моря.

У жовтні 1708 р. військо Карла XII всту­пило в Україну. На його бік перейшов І. Ма­зепа з 15 тис. козаків, а також 8 тис. запорозь­ких козаків на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Основна ж маса козаків, старшини, селянства і міщан відмовилася підтримати гетьмана. Чому ж так сталося?

• По-перше, далася взнаки соціальна політика гетьмана. Надто далеко відір­вався він від життєвих потреб народу;

• По-друге, для народу цей крок І. Мазепи був несподіваним, а справжні його причини невідомі, адже союз зі Швецією був таємним;

• По-третє, Петро І вжив швидкі і рішучі дії проти І. Мазепи, представивши його зрадником України (за наказом царя гетьмана проклинали у всіх церквах) та за­лякавши населення України репресіями, спрямованими на прибічників гетьмана. Царські війська знищили столицю І. Ма­зепи - місто Батурин, вирізавши 6 тис. жи­телів, зруйнували Запорозьку Січ.

У 1708 р. цар наказав обрати нового гетьмана, і ним став Іван Скоропадський (1708-1722 рр.). Ко­зацьких стар­шин, які не при­були на вибори нового гетьма­на, цар оголо­сив зрадниками.

27 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва - вирішальна битва Північної війни, яка завершилась поразкою Карла XII та І. Мазепи.

І. Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії, в турецьких володіннях.

21 вересня 1709 р. гетьман помер.

Після смерті І. Мазепи українська емі­грація обрала гетьманом Пилипа Орлика, який так і залишився гетьманом у вигнанні. Він склав проект першої Конституції Укра­їни, яка отримала назву "Пакти і Консти­туція прав і вольностей Запорозького війська".

Конституція мала яскраво виражені де­мократичні тенденції. Про це свідчить встановлення представницького органу - Генеральної ради, виборності посад, спро­ба розподілу повноважень виконавчої і су­дової влад. Разом з тим не можна не заува­жити, що Конституція мала на меті задо­вольнити перш за все інтереси тих соціаль­них груп, на які намагався спиратися Т. Ор­лик для повернення в Україну. Проголо­шення захисту інтересів простого народу мало тут швидше декларативний характер.

Хоч Конституція і не була запровадже­на в життя, вона стала видатною пам'ят­кою української державно-політичної дум­ки в еміграції.

Уряд П. Орлика намагався створити антиросійську коаліцію держав. Але ці нама­гання виявилися марними - європейські дер­жави не бажали воювати за Україну.