Тема 27. Період хрущовської “відлиги” (1953-1964 рр.).

Смерть Сталі­на 5 березня 1953 р. вне­сла в життя СРСР істотні зміни, потре­ба в яких давно на­зріла. Ці зміни були пов'язані з діяль­ністю першого се­кретаря ЦК КПРС М.Хрущова. Він по­клав початок десталінізації і здійснив реформи у всіх сфе­рах життя суспіль­ства. Були здійснені пошуки нових під­ходів до розв'язання проблем суспільно-політичного життя.

Реформи в політичній сфері сприяли певній лібералізації та демократизації сус­пільно-політичного життя:

• люди отримали можливість більш віль­но висловлювати свої думки;

• відновилися демократичні норми діяль­ності КПРС;

• зросла роль Рад - як в центрі, так і на місцях, але зберігалося верховенство пар­тійних органів над державними;

• викрито злочинну діяльність Л.Берії та його підручних в Україні, розпочалася реабілітація жертв масо­вих репресій. Але з 1962 р. ко­місії по реабілітації поступово припинили свою діяльність. А 25 грудня 1958 р. Верховна Рада СРСР при­йняла закон "Про кримінальну відповідаль­ність за державні злочини". У кримінальний кодекс було введено статтю "антирадянська агітація та пропаганда".

• засуджено культ особи Сталіна. Це зробив особисто М.Хрущов на XX з'їзді КПРС (лютий 1956 р.) у доповіді "Про культ особи і його наслідки". З'їзд засудив репресивну політику сталінського режиму і проголосив курс на демократизацію сус­пільства. Але доповідь Хрущова не була опублікована, не були розкриті при­чини культу особи і репресій, багато фактів замовчувалося. Згодом склався культ осо­би самого Хрущова.

Отже, реформи в політичній сфері були половинчастими і непослідовними. Вони не торкались основ тоталітарного режиму, залишилася монополія КПРС у всіх сферах суспільного життя, недотор­каними виявилися догми марксизму-ленінізму. Повної демократизації життя сус­пільства не відбулося.

Спроба розширення прав республік.

Хрущов здійснив ряд заходів щодо роз­ширення прав республік, у т.ч. й України:

• українці частіше висувалися на керів­ні посади в республіці. В 1953 р. першим се­кретарем ЦК КПУ було призначено О.Кириченка - першого українця на цій посаді (1953-1957 рр.). Відтоді першими секретарями КПУ призначалися тільки українці;

• розширилися функції і підвищилася відповідальність КПУ;

• активізувалася діяльність України на міжнародній арені;

• внаслідок реформи управління еко­номікою в 1957 р. під контроль України перейшло 97% заводів республіки проти 34% в 1953 р. Питома вага республікан­ської промисловості зросла з 36% у 1953 р. до 76% у 1956 р.

Але всі ці заходи здійснювалися під су­ворим контролем центру, до якого згодом знову повернулися його командні функції.

Зрушення у духовному житті після смерті Сталіна

Хрущовська "відлига" сприяла націо­нально-духовному пробудженню і культур­ному розвитку України.

• Стало можливим відкрите обгово­рення проблем збереження української мови, розширювалися сфери її вживання, збільшилося видання україномовних книжок. Але політика в цій сфері також була непослідовною.

• Вживалися заходи з метою підви­щення престижу української науки. Вихо­дять друком фундаментальні наукові праці: "Українська Радянська Енциклопедія", "Історія української літератури ". Вида­ються фахові журнали українською мовою, з 1957 р. почав видаватися "Україн­ський історичний журнал", почалася підго­товка багатотомної "Історії міст і сіл Укра­їни".

• Було реабілітовано багатьох діячів української культури. У газетах і журналах друкувалася велика кількість статей про повернуті українській культурі імена. Видавалися кращі твори ре­абілітованих письменників, з'явилися літературознавчі праці про них.