11. Контроль процесу формування

Під час формування треба суворо стежити за дотриманням пра­вильного виконання операцій укладання, ущільнення бетонної су­міші, опорядження або загладжування відкритої поверхні та ви­лучення, при потребі, формоутворювальних елементів.

Рухливість чи жорсткість бетонної суміші повинна відповідати прийнятій технології формування. Слід контролювати не тільки показники рухливості та жорсткості, а й стежити за тим, щоб час між перемішуванням і формуванням не перевищував часу почат­ку тужавлення цементного тіста.

Відновлювати формувальні властивості бетонної суміші доли­ванням води на постах формування забороняється.

Формуючи вироби заввишки більш як 50 см, а також у формах з важкодоступними зонами, потрібно контролювати пошарове ук­ладання й ущільнення бетонної суміші (шарами по 15..,30 см).

Формуючи довгомірні вироби, укладати й ущільнювати бетон­ну суміш можна послідовно від одного кінця виробу до другого.

Рис. 6.49. Мірний клин:

о—загальний вигляд: б — схема без вібрації; в — схема при вібрації у напрямку стрілок

Важливо під час формування контролювати задані режими роботи формувального обладнання, щоб досягти коефіцієнта ущі­льнення бетонної суміші не менш як 0,98. Недоущільнення бетонної суміші на 10 % може більш як на 50 % знизити міцність бетону.

Вимірювати параметри режиму роботи формувального облад­нання слід кожну зміну в одній чи двох характерних точках робо­чих органів машин. Крім того, повинна здійснюватись загальна контрольна перевірка режимів формувальних машин не рідше одного разу на місяць.

Для вимірювання режиму віброформувальних машин застосо­вують ручний віброграф ВР-1 та вібровимірювальну апаратуру _ч В16-5МА, яка дає можливість вимірювати амплітуду коливань в кількох точках віброагрегату одночасно, а також у місцях, недо­ступних для вібрографів. Якщо немає зазначених приладів, то можна вимірювати амплітуду зміщень віброобладнання мірним клином (рис. 6.49). його викреслюють на ватмані і прикріплюють до характерної контрольованої точки віброустановки чи форми. Градуювання основи клина здійснюють у міліметрах розмаху та амплітуди вібраційного зміщення. Чим більша висота клина Н, тим більші амплітуди можна виміряти клином. При вимірюванні ам­плітуди за допомогою клина під час вібрації чітко видно точку перетину його крайніх положень на відстані І від вістря. Виходя­чи з подібності трикутників, через І визначають амплітуду коли­вань, мм,

А = ІНЦ,

де Ь—.довжина клина, мм. Точність такого вимірювання 0,01 мм.

При дотриманні заданих режимів ущільнення і використанні на формувальному посту бетонної суміші проектної жорсткості чи рухливості щільність свіжовідформованого бетону можна не контролювати.

При налагоджуванні технологічного процесу, для періодичного контролю ущільнення виробів (не рідше одного разу на тиждень),

при переході на інші склади бетонних сумішей якість ущільнення суміші кон­тролюють визначенням щільності чи пористості свіжовідформованого бе­тону.

Рис. 6.50. Схема ареометра:

І — корпус; 2 — кришка; 3 — во­домірна трубка; 4 — шар з ши­пами; 5 — зразок

Коефіцієнт ущільнення Кущ визна­чають ареометром (рис. 6.50). Пробу свіжовідформованої бетонної суміші у формі куба з лінійними розмірами не менше трьох розмірів максимальної крупності заповнювача беруть з виро­бу (допускається виготовляти зразки у формах на тому ж обладнанні). На зразках не повинно бути порушень структури та поверхневих тріщин.

Випробування здійснюють у такій послідовності.

1. Зважуванням визначають:

О і — масу ареометра з водою, до­литою до рівня А;

2. — масу ареометра без води;

3. — масу ареометра з пробою із свіжовідформованої бетонної суміші;

О₄—загальну масу, що включає в себе масу ареометра з про­бою і водою.

2. Ареометр розміщують на віброплощадці для прискорення процесу руйнування зразка. Руйнують зразок у замкненому об’ємі ареометра, вивільняючи при цьому повітря, яке знаходилось у по- рових порожнинах зразка.

3. Контролюючи процес руйнування зразка, періодично від­гвинчують кришку і з мірної посудини доливають воду до вихідно­го рівня А, який після завершення руйнування зразка залишається незмінним.

4. Визначають загальний об’єм долитої води К_ВОд. який дорів­нює об’єму витісненого повітря.

За одержаними даними розраховують:

пористість, %,

ІООУвод

ІООУвод

Сі — С₂ + 0₃ —

\

щільність (фактична), г/см³,

О зр

0₃ — С₂

^Рф'^{6 =} Сі — С₂ — 0₄ + СзКущ — 1 — П/100.

Усі характеристики визначають як середнє арифметичне трь дослідів.

Для контролю якості ущільнення бетонної суміші можна ви користати радіоактивний метод, що базується на взаємодії радіо*, активних випромінювань з досліджуваним, середовищем бетоннб суміші.

Якість ущільнення бетонної суміші при вібраційних способах* ущільнення можна оцінювати випробовуванням на міцність бетон* них зразків-кубів. Для цього форми із зразками прикріплюють до^; вібруючої рами віброплощадки чи іншої віброустановки. Трива­лість ущільнення зразків визначається часом до появи цементного молока на поверхні суміші. Через 10...15 с припиняють вібруван­ня. Границі міцності на стиск повинні відповідати заданій марці бетону.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Які операції входять до складу процесу формування?

2. Охарактеризуйте різновиди засобів для укладання бетонної суміші у форми.

3. Розрахуйте тривалість укладання керамзитобетонної суміші Ж2 при фор­муванні зовнішньої стінової панелі розмірами 2,7X6,5X0,35 м з двома ві­конними прорізами.

4: Наведіть характеристику литгьової технології формування та приклади її використання.

5. Які різновиди пресування використовують під час формування залізобетон­них виробів? Наведіть приклади.

6. Охарактеризуйте об’ємне віброущільнення та його різновиди. Наведіть при­клади реалізації їх при формуванні.

7. Як визначити тривалість об’ємного віброущільнення на вїброплощадках різ­ного принципу дій?

8. Охарактеризуйте різновиди зовнішнього віброущільнення та галузі його застосування при формуванні.

9. Наведіть приклади використання внутрішнього віброущільнення бетонних сумішей.

10. Поясніть особливості вібропресування, наведіть схеми різних типів вібропри- вантажень.

11. Як визначити параметри робочого органу віброштампа?

12. Що таке вібропрокатувания? Поясніть схему дії вібропрокатного стана.

13. Для виготовлення яких конструкцій використовують віброгідропресування? В чому полягають особливості цього способу формування?

14. Охарактеризуйте віброекструзійннй спосіб формування.

15. Які особливості різних способів формування з використанням вакуумуван­ня? Наведіть приклади.

16. Поясніть особливості формування структури бетону при центрифугуванні бетонної суміші. Як розрахувати режим .центрифугування?

17. Назвіть особливості відцентрового прокатування.

18. Охарактеризуйте різновиди формування виробів торкретуванням бетонної суміші. Наведіть приклади використання їх.Назвіть об'єкта контролю процесу формування, а також способи контролю режиму роботи вібраційних установок та стуценя ущільненій бетонної су*

міші.