3. Касетний спосіб виробництва

Особливість касетного способу виробництва полягає в тому, що вироби формуються у вертикальному положенні в розсувних гру­пових металевих формах — касетах, де вони перебувають до на­буття бетоном заданої міцності.

Розрізняють два способи організації касетного виробництва: касетно-стендовий і касетно-конвейєрний.

При касетно-стендовому способі виробництва (рис. 2.6) ланка робітників переходить від однієї нерухомої касетної форми до ін­шої, виконуючи всі технологічні операції. При наявності певного числа касетних установок можна здійснювати безперервний ви­робничий потік.

Касета — це ряд формувальних та парових відсіків. Під час виробництва, послідовно пересуваючи відсіки, здійснюють розпа­лублення І підготовку (очищення, змазування, армування)’ кож­ного формувального в'ідсіку касетної установки. Після цього всі

Рис. 2.6, Схема касетно-стендової лінії:

І — тракт передачі бетонної суміші; 2 — бетонороадавач; 5 — касети з машиною для роз­палублення; 4 — запас арматурних виробів; 5 — візок для вивезення готових виробів

формувальні відсіки одночасно заповнюють бетонною сумішшю. Подають бетонну суміш до касети стрічковим конвейєром, пневмо- транспортом, цебрами чи самохідними бетонороздавачами. Ущіль­нюють суміш навісними або глибинними вібраторами. Теплова об­робка проходить безпосередньо в касеті. Всі транспортні операції виконує мостовий кран.

Касетним способом виготовляють внутрішні стінові панелі, пли­ти перекриттів, сходові марші та інші вироби. Виготовлені у ка­сетних формах вироби мають точні розміри і порівняно високу якість поверхонь. Теплова обробка виробів у касетах здійснюється за інтенсивнішим режимом, оскільки основна маса бетону перебу­ває в замкненому просторі І вироби мають невелику частину від­критої поверхні.

За показниками питомих капіталовкладень, трудомісткості, со­бівартості та зведених витрат касетні лінії близькі до агрегатних і конвейєрних, -але забезпечують більш високу продуктивність пра­ці, вимагають менших виробничих площ, витрат пари та електро­енергії.

Недоліками касетної технології є необхідність застосовувати рухливі бетонні суміші, що ведеєдо надмірних витрат цементу, неоднорідності показників міцності по висоті виробів, а також, несприятливі умови праці. ⁴ .

Основні недоліки касетно-стендової технології усуваються при виготовленні виробів касетно-конвейєрним способом, і Касетно-конвейєрною називають формувальну лінію, на якій

вироби формують у вертикальному положенні, а формувальне ос­нащення і вироби під час виробництва переміщують із заданим ритмом по технологічних постах.

За найбільш важливими конструктивно-технологічними озна­ками розрізняють такі касетно-конвейєрні лінії: (рис. 2.7): із збір­но-розбірним та нерозбірним пакетом; з поступальним та зворот­но-поступальним (човниковим) переміщенням пакета; горизон­тально та . вертикально замкнені; з однобічним та двобічним формуванням; з плоскими та клиноподібними щитами; з одно- та двостадійною тепловою обробкою.

Касетно-кроковий конвейєр (рис. 2.7, а) мас парне розміщення формувальних порожнин і однобічне прогрівання виробів.

Особливістю касетно-конвейєрної лінії Алма-Атинського ДБК (рис. 2.7,6) є те, що у вертикальному положенні виконуються ► тільки формування і теплова обробка, а підготовку відсіків до наступного циклу формування здійснюють у горизонтальному по­ложенні.

На рис. 2.7, в, г, д наведено схеми ліній, на якгіх формування, здійснюють методом «пересувних щитів». Відформовані вироби пересуваються вздовж касетно-конвейєрної лінії, проходячи прй

Рис. 2.7, Схеми касетно-конвейєрних ліній: а — касетно-крокового конвейєра; б — вертикально замкненої лінії Алма-Атинського ДБК; в — лінії з пересувними щитами (Харків); г — лінії похилого формування (НДІАТ); д ~ Лінії З пересувними щитами Санкт-Петербурзьких ДБК-2 і ДБК-7; е — горизонтально замк­неної лінії з монорейкою (Софія); є — горизонтально замкненої лінії Тверського ДБК

цьому через зону теплової обробки. В кінці лінії готові вироби роз­палублюють, а звільнені відсіки касет подають до постів підготов­ки, а потім і до поста формування.

На касетно-конвейєрнїй лінії, розробленій болгарськими спе­ціалістами (рис. 2.7, е), передбачається виготовлення виробів у 4-відсікових касетах, з яких і компонують таку лінію. Касети рухаються по похилих рейках і проходять послідовно пости фор­мування, теплової обробки та розпалублення, звідки їх по моно­рейковій колії переміщують до постів підготовки та складання.

На рис. 2.7, є зображено схему горизонтально замкненої касет-

но-конвейєрної лінії. Вироби виготовляють на спеціальних візках- осердях по дві панелі на кожному. На підготовленій гілці кон­вейєра візки-осердя чистять, змазують, встановлюють на них арма­туру. Передавальною платформою їх подають до однієї з форму­вальних установок, де здійснюються формування й перша стадія теплової обробки. Друга стадія теплової обробки проходить у ту­нельній камері.

Крім зазначених касетно-конвейерних ліній експлуатують ще декілька типів, серед них Кам’янсько-Уральська, Талліннська та ін­ші, які детальніше розглядаються у п. 5.2.

Поширення касетно-конвейєрних ліній у нашій країні та за кордоном пояснюється тим, що цей спосіб виробництва порівняно з касетно-стендовим дає змогу поліпшити структуру виробів, змен­шити витрати цементу та поліпшити умови праці.

Запитання та завдання для самоконтролю