2. Касетно-стендова лінія виготовлення внутрішніх стінових панелей та панелей перекриттів

Характерною особливістю виготовлення виробів в касетах є формування їх у вертикальному положенні в стаціонарних мета­левих формах-касетах. Цей спосіб виготовлення панелей забезпечує високі точність розмірів та якість лицьових поверхонь.

На заводах великопанельного домобудування України експлуа­тується майже 2 тисячі касетних установок. Але для виготовлення панелей на касетно-стендових лініях треба використовувати рухливі бетонні суміші з підвищеним вмістом в’яжучого, що призводить до неоднорідності показників міцності виробів по висоті.

Рис. 11.2. Касетно-стендова лінія:

/ — бетоновози а естакада; 2 — роздавальний бункер; 3 — машина для очищення і шліфу­вання касет; 4 — касети з розпалублювальною машиною для плит перекриттів; 5 — те саме для панелей внутрішніх стін; 6 — консольний бетоноукладач; 7 — мостові крани; 3 — секція для складування виробів; 9 — лінія опоряджування; ІО — місце для переоснащення касет­них відсіків; //. 12— місця для складування столярних блоків та арматури

Касетно-стендову технологічну лінію (рис. 11.2) обладнують ка­сетами, які залежно від типу можуть мати 10... 14 формувальних відсіків, консольними або портальними бетоноукладачами, конвейє­ром для опоряджування панелей, стелажами для витримування виробів.

У багатовідсіковій касетно-стендовій установці панелі виготов­ляють у такій послідовності: машина для розпалублення відводить крайню пересувну стінку касети (див. рис. 6.20). Після коротко­часного вмикання вібраторів, установлених на розділювальних листах, відсіків, відокремлюють панель від стінки відсіку, підніма­ють мостовим краном і встановлюють на конвейєр опоряджування. ІУ звільненому від панелі відсіку пневмоскребками очищають по­верхні стінок, прорізоутворювачїв, конусів та обрамляючих кутни­ків, вручну "змазують солідолом кути, на інші поверхні розпилю­вачем наносять емульсійні мастила. В очищений і змазаний форму­вальний відсік краном чи спеціальним арматуроукладачем (див. рис. 5.7) встановлюють арматурний каркас, закріплюють і фіксу­ють його тимчасовими дротяними фіксаторами в проектному поло- женні|Встановлюють анкерні та монтажні петлі, інші деталі. Після перевірки правильності армування відсік повертають у вихідне положення і з’єднують з підготовленим до розпалублення наступним відсіком касети. У такому порядку послідовно розпалублюють і підготовляють усі відсіки касети до бетонування.

Почергове виконання підготовчих робіт на кожному з відсіків спричинює технологічно неминучі простої відсіків. За кожний обо­рот касети цей простій становить приблизно 3 год. Укладання бетонної суміші починається після складання й закріплення всіх; відсіків касети. Особливістю бетонування е те, що доводиться укла­дати одночасно великий об’єм бетонної суміші (до 18 м³), оскільки суміш безперервно пошарово укладають в усі формувальні відсіки. С^уміш можна подавати стрічковим конвейєром і укладати консоль­ним укладачем або бетоноукладачем портального типу з бункером великої місткості. Касетну форму заповнюють бетонною сумішшю, за три-чотири рази з вібруванням кожного шару. Час укладання та ущільнення суміші у десятивідсікову касету становить 60... 70 хв. Перерви під час укладання окремих шарів не повинні пере­вищувати 20 хв. Після завершення формування відкриті поверхні виробів накривають термоізоляційними щитами і подають пару в теплові відсіки. Орієнтовний режим теплової обробки панелі в касеті 1,0-|-4,0-|-4,5. Через 2,5...3,0 год після формування з застосу­ванням трубок-каналоутворювачів багаторазового використання їх виймають.

Потужність касетно-стендової лінії з восьми касетних уста­новок 45...48 тис. м³/рік. Питома трудомісткість виробництва 1,9 люд.-год/м³, металомісткість виробництва 22,5 кг/м³.

Касетно-стендову технологію використовують також для виго­товлення площинних ненапружених плит перекриттів.

Слід зазначщн, що найдоцільніше експлуатувати описані вище касетно-стендові лінії на заводах великопанельного виробництва потужністю до ЗО тис. м² житла на рік. Але ця технологія має ще певні резерви інтенсифікації виробництва (впровадження двоста- дійної обробки з камерами дозрівання, використання додаткових розділювальних листів, що переоснащуються поза касетою, реальні можливості скорочення витрат цементу за рахунок використання суперпластифікаторів), проте її не можна розглядати як прогре­сивну через недостатню механізацію та некомфортні умови праці.