4.2. Функції, задачі та організаційна структура органів Державного казначейства України

Метою створення Державного казначейства України є запровадження прозорої системи акумуляції бюджетних коштів та економного цільового їх використання. Казначейська форма обслуговування державного бюджету зафіксована у Бюджетному кодексі України, згідно якого ДКУ здійснює:

1. операції з коштами державного бюджету;

2. розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

3. контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;

4. бухгалтерський облік та складання звітності про виконання держбюджету.

Завдання, функції та права Державного казначейства України визначені в Положенні про Державне казначейство України, яке було затверджене Постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державного казначейства України» від 21 грудня 2005 року № 1232.

До основних завдань Державного казначейства належать:

1) забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає:

- розрахунково-касове обслуговування розпорядників і

одержувачів бюджетних коштів;

- контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями;

- в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;

- ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;

2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;

3) визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

Виходячи із завдань, поставлених перед Державним казначейством України, була сформована його організаційна структура, яка відтворила структуру адміністративно-територіального устрою України (рис. 2.5).

Система Державного казначейства включає центральний апарат, Головні управління в АРК, містах Києві та Севастополі, 24 Головні управління обласного рівня та територіальні управління, кількісний склад яких постійно змінюється за рахунок укрупнення та об'єднання.

Статус Державного казначейства за роки існування неодноразово змінювався. На момент створення у 1995 році Державне казначейство функціонувало у статусі системи органів державної виконавчої влади при Міністерстві фінансів України. Згідно Указу Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 року № 1573/99 Державне казначейство стало центральним органом виконавчої влади.

У такому статусі Державне казначейство проіснувало до 2005 року. Указом Президента України від 20.04.2005 року «Питання Міністерства фінансів України» та Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2005 року № 983 «Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства фінансів» прийнято рішення утворити у складі Міністерства фінансів Державне казначейство як урядовий орган державного управління.

Відповідно до покладених завдань Державне казначейство виконує такі функції:

1) здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку;

2) управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, у тому числі в іноземній валюті, у випадках, передбачених законодавством, надає на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка;

3) відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства;

4) провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування;

5) повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень;

6) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;

7) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

8) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством;

9) веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

10) подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього;

11) веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством;

12) здійснює за дорученням Мінфіну погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті;

13) у випадках, передбачених Бюджетним кодексом України та іншими актами законодавства, видає за погодженням з Міністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;

14) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації;

15) у межах своїх повноважень виконує контрольні функції, пов'язані із:

- здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень;

- відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного та місцевих бюджетів;

- відповідністю платежів узятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням;

- витрачанням бюджетних коштів у процесі проведення перевірки відповідності підтвердних первинних документів розпорядників бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного законодавства;

- дотриманням правил валютного контролю за операціями, що проводять у національній валюті через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів бюджетні установи, які обслуговуються органами Казначейства;

- дотриманням порядку проведення державних лотерей з використанням електронних систем прийняття оплати за участь у лотереї в режимі реального часу;

- дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, складенням звітності про виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ;

- здійсненням інших повноважень учасників бюджетного процесу відповідно до законодавства;

16) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до його компетенції;

17) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх на розгляд Мінфіну;

18) виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції, пов'язані із роботою його територіальних органів;

19) здійснює добір, розстановку та підвищення кваліфікації працівників Казначейства;

20) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Для виконання поставлених завдань та функцій Державне казначейство наділене правами:

1) відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки для виплат готівкою в Національному банку та інших банках;

2) розміщувати в банках тимчасово вільні кошти, що ним обліковуються, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

3) залучати працівників інших державних органів, спеціалістів і фахівців-експертів для розгляду питань, що належать до його компетенції;

4) ініціювати у межах наданих законодавством повноважень припинення асигнувань та зупиняти проведення операцій з бюджетними коштами у разі вчинення учасником бюджетного процесу бюджетного правопорушення;

5) списувати позички, надані місцевим бюджетам на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, відповідно до законодавства;

6) надавати послуги (у тому числі платні), пов'язані з обслуговуванням бюджетних коштів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

7) вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій дотримання установленого порядку казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, ведення бухгалтерського обліку, складення звітності;

8) звертатися до суду, в тому числі у разі виявлення бюджетних правопорушень;

9) проводити конференції, семінари та наради з питань, що належать до його компетенції;

10) одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, підприємств, установ, організацій і банків пояснення, довідки, інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

11) здійснювати в межах своїх повноважень співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, з казначействами інших країн, вивчати досвід роботи з організації їх діяльності та готувати пропозиції щодо його впровадження в Україні.

Центральний апарат ДКУ здійснює організаційне, науково-методичне управління всією системою Державного казначейства. Голова Держказначейства несе персональну відповідальність за виконання покладених на Державне казначейство завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності своїх заступників, керівників територіальних органів Держказначейства.

Голова ДКУ призначається і звільняється з посади Кабінетом Міністрів за поданням Міністра фінансів України. Для вирішення важливих питань діяльності Державного казначейства утворена колегія ДКУ, яку очолює Голова ДКУ. До складу центрального апарату ДКУ, окрім керівництва, входять функціональні управління, відділи, групи консультантів.

До територіальних органів Державного казначейства належать Головні управління та управління. Наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 року № 332 затверджено «Типове положення про Головне управління Державного казначейства України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі».

Головні управління утворюються Державним казначейством України за погодженням з Міністром фінансів України. Основним завданням Головного управління є забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка.

Головне управління виконує такі функції:

1. здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів;

2. управляє наявними фінансовими ресурсами, надає на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку;

3. відкриває, веде та закриває рахунки в органах Головного управління;

4. повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету;

5. здійснює розподіл коштів між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством;

6. веде базу даних про мережу розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників кошторисів та планів асигнувань;

7. подає розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього;

8. веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність, приймає звітність від розпорядників та забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, уживає заходів до захисту інформації;

9. виконує контрольні функції у межах своїх повноважень.

Головне управління є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку. Утримується воно за рахунок коштів державного бюджету. Очолює Головне управління начальник, який призначається на посаду Міністром фінансів за поданням Голови ДКУ. Начальник Головного управління ДКУ здійснює керівництво діяльністю даної структури та несе персональну відповідальність за виконання покладених на Головне управління завдань.

Він може мати не більше чотирьох заступників, які призначаються на посаду Міністром фінансів України за поданням Голови ДКУ. До обговорення найважливіших напрямків діяльності Головного управління при ньому утворюється колегія, до складу якої входять начальник, його заступники, керівники структурних підрозділів, управлінь у містах і районах та ін. Рішення колегії впроваджуються у життя наказами Головного управління. Приклад організаційної структури Головного управління ДКУ наведено на рис. 4.3.

Для виконання покладених на Головне управління завдань у районах, містах та районах міст утворюються управління (відділення) ДКУ у статусі відокремлених структурних підрозділів Головного управління, які не мають прав юридичної особи.

Рис. 4.3. Організаційна структура Головного управління Державного казначейства України

На чолі управління (відділення) стоїть начальник, який призначається на дану посаду наказом Міністерства фінансів за поданням голови ДКУ.

Доходами та витратами управління є складання кошторису доходів і витрат Головного управління. Баланс управління є складовою консолідованого балансу Головного управління.

Основним завданням управління є забезпечення казначейського обслуговування держаного та місцевих бюджетів, що передбачає:

• розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

• контроль за здійсненням бюджетних повноважень при прийнятті зобов’язань та проведені платежів;

• у межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;

• ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів.

Управління державного казначейства відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції:

• здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних кошті та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів через систему електронних платежів НБУ;

• перевіряє надані сільськими, селищними, міськими радам та фінансовими управліннями документи на надання позики за рахунок тимчасово вільних коштів Єдиного казначейського рахунку;

проводить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, прийнятим державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування;

• готує і надсилає Головному управлінню платіжні доручення на повернення коштів, які помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення;

• нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;

• формує дані щодо мережі розпорядників коштів місцевого бюджету, веде базу даних показників розписів кошторисів та планів асигнувань у розрізі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

• доводить до розпорядників і одержувачів бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни д нього;

• введе бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного та місцевих бюджетів, подає звіт органам законодавчої та виконавчої влади обсязі та строки, визначені бюджетним законодавством;

• приймає звіти від розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та консолідує форми звітності;

• забезпечує функціонування інформаційно-обчислювальної системи внутрішньої платіжної системи, вживає заходи щодо захисту інформації;

• виконує контрольні функції, пов’язані із:

а) відповідністю кошторисів та планів використання бюджетних коштів розпису державного та місцевих бюджетів;

б) відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням;

в) дотримання єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, складанням звітності про виконання кошторисів бюджетних установ;

• надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до його компетенції.

Структура управління Державного казначейства наведена на рис. 4.4.

Таким чином, система Державного казначейства України має чітко вибудовану вертикальну структуру, підрозділи якої у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України та Державного казначейства України.