Управління доходами

Управління доходами бюджетів передбачає їх класифікацію, яка закріплена Бюджетним кодексом України, та забезпечує групування доходів за однорідними ознаками, дає можливість запровадити єдину систему обліку доходів, оцінювати їх структуру, джерела формування.

На рис. 1.4 наведений склад доходів бюджетів відповідно до прийнятої класифікації. Згідно цього рисунку джерелами доходів бюджетів є надходження від перерозподілу ВВП, від приватизації майна, продажу землі та ін.. У зв'язку з цим, управління доходами повинно враховувати такі фактори як обсяги і динаміка ВВП, якість податкового і бюджетного законодавства, наявність тіньового сектору економіки і його масштаби, інфляційні процеси, перерозподіл власності у суспільстві тощо.

У процесі управління доходами бюджетний менеджмент взаємодіє з податковим менеджментом, забезпечує координацію дій органів Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України та ін. У рамках цієї функції здійснюється планування доходів, їх облік, повернення зайво сплачених податків, розмежування доходів між різними рівнями бюджетів та контроль за виконанням доходної частини бюджетів, виявлення причин відхилень від запланованих сум доходів.

Таким чином, конкретна функція управління доходами у процесі реалізації поєднується із загальними функціями управління: плануванням, аналізом, обліком, регулюванням та ін. Таке поєднання загальних і конкретних функцій свідчить, що їх поділ у певній мірі умовний.

Управління витратами

Видатки – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

При цьому поняття «витрати бюджету» більш ширше, аніж «видатки бюджету». Витрати бюджету включають видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

За економічним змістом видатки бюджету відображають економічні відносини з приводу розподілу вт використання бюджетних коштів.

Управління видатками охоплює планове, цільове, безоплатне виділення грошових коштів на виконання загальнодержавних функцій, утримання соціальної сфери та інших зобов'язань держави, а також величезну кількість управлінських операцій, пов'язаних з реалізацією цієї функції. Наприклад, формування мережі розпорядників, яким виділяються бюджетні кошти, відкриття рахунків, розрахунково-касове обслуговування розпорядників коштів, облік, аналіз і контроль за цільовим використанням бюджетних коштів тощо.

Управління державним кредитом і державним боргом

Державний кредит – це фінансові угоди із надання державою або державі коштів у тимчасове, платне, відшкодовувань користування.

Державний кредит використовується для мобілізації фінансових ресурсів, як правило, для покриття дефіциту державного бюджету. Держава може виступати кредитором, надаючи позики юридичним особам.

Формою державного кредиту виступають державні позики.

Існування державного кредиту призводить до утворення державного боргу. Державний борг – це загальна сума усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань як внутрішніх, так і зовнішніх, включаючи видані гарантії за кредитами.

Різноманітність державних позик обумовлює великий набір методів управління ними. Тому на рис. 1.5 наведена класифікація державних позик за визначеними ознаками.

Управління кожним видом позик має свої особливості, але загальним для систем управління буде здійснення операцій щодо обґрунтування обсягів і структури позик, організації їх розміщення, регулювання ринку цінних паперів, виплати процентів, погашення державного боргу, надання позик і гарантій.