4.3. Зміст касового виконання Державного бюджету за доходами та видатками органами Казначейства України

У зарубіжній практиці найпоширенішим є метод касового виконання бюджету. В основі його лежить принцип єдності каси, згідно з яким усі бюджетні кошти надходять на єдиний рахунок Міністерства фінансів або Казначейства у Центральний банк. З цього ж рахунку здійснюються всі витрати держави. Така система функціонує у Швеції, Німеччині, США, Бразилії, Ізраїлі, Росії.

Таким чином, касове виконання бюджету – це комплекс операцій щодо здійснення прийому доходів бюджету, їх акумуляції і зберігання та витрачання.

Враховуючи досвід розвинутих країн у прийнятому Бюджетному кодексі зафіксовано положення, згідно якого податки, збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход бюджету з моменту надходження на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ЄКР).

У Законі України "Про Національний банк України" згідно статті 42 передбачено, що НБУ веде рахунок Держказначейства України без сплати і нарахування відсотків. Склад грошових коштів на ЄКР представлено на рис.4.5.

Через ЄКР органи Державного казначейства здійснюють операції з бюджетними доходами і видатками згідно із Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Інтеграція грошових коштів

на єдиному казначейському рахунку

Рис. 4.5. Склад грошових потоків на ЄКР

Державне казначейство забезпечує обслуговування державного бюджету шляхом обліку надходжень податків, зборів, платежів та проведення видатків через оплату рахунків суб'єктів господарювання, які виконали роботи або надали послуги відповідним розпорядникам коштів. Акумуляція доходів державного бюджету в цілому і в розрізі видів надходжень здійснюється на єдиному казначейському рахунку, з якого проводяться витрати згідно з планами та наявними фінансовими ресурсами.

Таким чином, касове виконання бюджетів через органи ДКУ включає організацію і порядок здійснення операцій щодо обліку доходів бюджетів в цілому і у розрізі видів надходжень, проведення видатків, а також розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, облік та контроль за виконанням бюджетів усіх рівнів. Казначейське обслуговування бюджету передбачає розмежування функцій розпорядників бюджетних коштів, які мають право витрачати бюджетні кошти згідно бюджетних призначень, та функцій казначейства, які здійснюють платежі та контролюють цільове використання бюджетних коштів.

У результаті функціонування єдиного казначейського рахунку забезпечується:

- досконала база даних з бюджетних показників;

- незалежність держави від банківської системи у справі контролю та обліку доходів;

- щоденне перерахування коштів за призначенням до бюджету;

- перерахування коштів місцевим бюджетам відповідно до нормативів та результатів взаєморозрахунків;

- дотримання принципу цільового використання бюджетних коштів завдяки здійсненню попереднього контролю;

- надання інформації органами законодавчої та виконавчої влади зі здійснюваних на єдиному казначейському рахунку операцій.

Т аким чином, впровадження ЄКР забезпечує реалізацію єдності каси і дає можливість управляти грошовими потоками, які знаходяться у розпорядженні держави. Схема грошових потоків, які проходять через ЄКР, відображена на рис. 4.6.

Впровадження казначейської системи обслуговування державного бюджету здійснювалось поетапно в міру створення необхідної матеріально-технічної бази в органах ДКУ, розробки і впровадження автоматизованої системи і програмних продуктів та підготовки кваліфікованих кадрів.

Слід зазначити, що учасники СЕП НБУ самостійно обирають ту чи іншу модель ЄКР, виходячи із технічних і матеріальних можливостей.

Спочатку в Україні була обрана друга модель ЄКР, яка передбачала відкриття 28 кореспондентських рахунків обласним управлінням ДКУ (27) і на центральному рівні (1). У 2001 році на рівні областей було завершено створення ЄКР за доходами і видатками. Рахунки районних відділень ДКУ в установах НБУ були закриті і відкриті на балансі обласних управлінь ДКУ. Оскільки всі рахунки знаходились в єдиній системі електронних платежів, Держказначейство мало до них прямий доступ і могло здійснювати управління фінансовими ресурсами, які обліковувались на двадцяти семи кореспондентських рахунках обласних управлінь. До переваг даної моделі можна віднести також:

• можливість вільного перерозподілу ресурсів між кореспондентськими рахунками обласних управлінь ДКУ в межах ЄКР Державного бюджету;

• уникнення зустрічних грошових потоків між доходами і видатками по територіях.

Разом з тим, ця модель мала певні недоліки. За умови роботи казначейства за обраною моделлю, кошти, які протягом дня надходили до державного бюджету, спочатку концентруються на обласному рівні, а потім перераховуються до центру або залишаються на рівні області, тобто детальної інформації про виконання державного бюджету та стан рахунків клієнтів при роботі з цією моделлю ДКУ не мало. Звітність про надходження до державного бюджету отримувалась шляхом консолідації інформації, що надійшла від обласних управлінь казначейства. Причому залишалася також невирішеною проблема звітності щодо касових видатків розпорядників бюджетних коштів, яку Державне казначейство не в змозі було отримувати у щоденному режимі. Зазначені проблеми вимагали прийняття відповідних рішень Державним казначейством України щодо консолідації ресурсів на центральному рівні.

Наступним етапом удосконалення управління ЄКР стало впровадження 8-ї моделі обслуговування ЄКР (четвертої моделі роботи в СЕП НБУ). Початок цієї роботи покладено впровадженням нового «Положення про єдиний казначейський рахунок», затвердженого наказом ДКУ №122 від 26.06.2002 р. Цим Положенням вводилась нова централізована модель обслуговування ЄКР.

Єдиний казначейський рахунок – це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у СЕП НБУ.

Таким чином, відбулося злиття 28 кореспондентських рахунків у консолідований єдиний казначейський рахунок на центральному рівні. Структура єдиного казначейського рахунку наведена на рис. 4.7.

Згідно рис. 4.7 ЄКР об'єднує кошти субрахунків, які були відкриті у балансі ДКУ для Головних управлінь. У балансі Державного казначейства України відкритий відповідний єдиний казначейський рахунок. Головним управлінням ДКУ рахунки в НБУ не відкриваються. Таким чином, безпосереднім учасником СЕП НБУ є державне казначейство України.

Для відображення операцій, проведених через СЕП НБУ протягом банківського дня, у СЕП НБУ Державному казначейству та територіальним управлінням Державного казначейства відкриті технічні рахунки.

Операції, проведені органами Державного казначейства через СЕП НБУ, відображаються на технічному рахунку Державного казначейства та на відповідних технічних рахунках територіальних управлінь, у балансі Державного казначейства – на відповідному єдиному казначейському рахунку та субрахунках територіальних управлінь.

Державне казначейство України керує видатковими операціями територіальних управлінь, що проводяться через СЕП НБУ, за допомогою механізму встановлення ліміту технічного рахунку та ліміту початкових оборотів у СЕП НБУ.

Ліміт технічного рахунку – це величина, що визначає обмеження на максимальну суму початкових платежів, які може виконати Головне управління ДКУ в конкретний момент. За допомогою лімітів регулюється платоспроможність Головних управлінь в СЕП НБУ. Під платоспроможністю розуміється здатність Державного казначейства України та головних управлінь ДКУ своєчасно здійснювати розрахунки за дорученням клієнтів, які ними обслуговуються.

У Державному казначействі для отримання інформації про обороти в СЕП та про встановленні ліміти Головним управлінням ДКУ використовується зв'язок з «Системою централізованого моніторингу технічних рахунків» Національного банку, що працює в реальному часі.

Державне казначейство України формує щоденний оборотно-сальдовий баланс рахунків, що є підставою для отримання інформації щодо фактичної наявності коштів для прийняття управлінських рішень та проведення фінансових операцій.

В органах Державного казначейства, у свою чергу, відкрито:

- рахунки для зарахування надходжень, передбачених законодавством України;

- рахунки розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів;

- рахунки підприємствам, установам, організаціям тощо за операціями, що не відносяться до операцій з виконання бюджетів, але відповідно до вимог законодавства обслуговуються органами Державного казначейства.

Зазначені рахунки відкриваються на балансі органів Державного казначейства відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів у системі Державного казначейства, затверджених наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 № 119, із змінами та доповненнями.

Операції за рахунками, відкритими в органах Державного казначейства, здійснюються засобами програмного забезпечення Державного казначейства України.

До переваг при роботі органів Державного казначейства за 8-ю моделлю обслуговування ЄКР можна віднести:

1. можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надходили на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, та використання їх для проведення бюджетних видатків;

2. спрощення системи отримання консолідованої звітності про надходження до Державного бюджету;

3. можливість отримання ДКУ детальної інформації про стан виконання державного бюджету та стан рахунків клієнтів;

4. отримання ДКУ у щоденному режимі звітності щодо касових видатків розпорядників бюджетних коштів;

5. підвищення ефективності маневрування тимчасово вільними грошовими коштами бюджетів;

6. скорочення терміну проходження платежів;

7. збільшення оборотності бюджетних коштів;

8. покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів через внутрішні запозичення з ЄКР.