Розділ 6. Виконання державного бюджету за видатками

6.1. Мета, задачі та етапи виконання Державного бюджету за видатками

Якісною характеристикою бюджетного процесу є виконання Державного бюджету за видатками, оскільки підводиться підсумок діяльності усіх учасників бюджетного процесу та визначається обґрунтованість бюджетних розрахунків, прогнозів макроекономічних показників, досягнення поставлених завдань соціально-економічного розвитку країни.

Метою управління видатками державного бюджету є створення ефективної системи доведення призначень державного бюджету та розпису асигнувань до розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та контролю за їх цільовим використанням. Дана система повинна базуватись на наступних принципах:

1) комплексний підхід до управління, який передбачає відпрацювання усіх елементів системи доведення коштів, а саме – формування каналів розподілу бюджетних коштів, мережі розпорядників, засобів обліку і контролю, методичне, технічне і програмне забезпечення процедур розподілу і використання коштів тощо;

2) плановість управління, яка поєднує касове виконання державного бюджету за видатками з системою бюджетно-кошторисного планування;

3) гнучкість управління, яка досягається через систему внесення змін, коригувань у фінансово-кошторисну документацію;

4) оперативність управління, тобто можливість простежити стан рахунків і отримати баланс фінансових ресурсів у режимі реального часу;

5) відповідність витрат наявним ресурсам бюджету – реалізація цього принципу передбачає проведення співставлень на етапі планування і здійснення витрат, доведених лімітних обсягів коштів із заявленими;

6) зрозумілість, прозорість процедури доведення і витрачання бюджетних коштів по всіх каналах їх руху, яка базується на науково обґрунтованих нормативних та інструктивних документах;

7) поєднання галузевого та територіального підходів до управління видатками державного бюджету, що дозволяє узгодити інтереси відомств і територій та точніше визначити потребу у бюджетних коштах.

Наведені принципи конкретизують характерні особливості управління процесом виконання державного бюджету за видатками, враховуючи його зміст.

Виконання державного бюджету за видаткам базується на правовому та нормативному забезпеченні управлінських рішень. Через механізм прийняття законів та інших нормативних актів держава проводить відповідну політику і здійснює фінансування бюджетної сфери. Основними законодавчими актами у даному випадку виступають Бюджетний кодекс України та Закон України про Державний бюджет України на поточний рік. Згідно статті 46 Бюджетного кодексу України виконання державного бюджету за видатками включає наступні етапи:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету;

2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм, а також порядків використання бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов'язань;

4)отримання товарів, робіт і послуг;

5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань;

6) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм;

7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).

Після прийняття Закону України про Державний бюджет України на поточний рік Міністерство фінансів України у місячний термін складає розпис Державного бюджету України, який затверджується Міністром фінансів. Розпис бюджету – це документ, в якому встановлюється розподіл доходів, фінансування бюджету, повернення кредитів до бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Нормативними документами, які регламентують цей процес є Бюджетний кодекс України (стаття 44), інструкція «Про складання і виконання розпису Державного бюджету України», затверджена Наказом МФУ 14.06.2004 р. № 386. Склад розпису Державного бюджету України наведено на рис. 6.1.

До затвердження розпису Державного бюджету Міністром фінансів затверджується тимчасовий розпис на відповідний період.

Складання розпису – це складний, багатоетапний процес за участю структурних підрозділів Міністерства фінансів, головних розпорядників бюджетних коштів, метою якого є доведення бюджетних призначень та бюджетних асигнувань до розпорядників та узгодження їх з показниками затвердженого Державного бюджету України на поточний рік.

Зміст функцій учасників складання розпису бюджету наведено у табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Порядок складання розпису Державного бюджету

№ п/п	Виконавець	Зміст функції
1.	Структурні підрозділи МФУ	Складання розпису доходів, фінансування та повернення кредитів
		Розрахунок граничних помісячних обсягів асигнувань та надання кредитів із загального фонду Державного бюджету
		Складання узагальненої лімітної довідки за кожним головним розпорядником з визначенням помісячних обсягів асигнувань
		Доведення лімітних довідок до кожного головного розпорядника
2.	Головні розпорядники	Уточнення проектів кошторисів відповідно до лімітних довідок
		Складання проектів планів асигнувань загального фонду, проектів планів надання кредитів та проектів планів спеціального фонду
		Надання проектів планів Міністерству фінансів
3.	Структурні підрозділи МФУ	Перевірка відповідності зведених проектів планів показникам лімітних довідок
		Складання розпису Державного бюджету та подання його на затвердження Міністру фінансів

Складання розпису Державного бюджету України починається зі складання розпису доходів, розпису фінансування та розпису повернення кредитів до державного бюджету. Вони є базою для визначення граничних помісячних обсягів фінансування та надання кредитів із загального фонду державного бюджету та помісячних обсягів асигнувань загального фонду для головних розпорядників в розрізі бюджетних програм або в цілому. Управління організації бюджетного процесу Міністерства фінансів складає узагальнену лімітну довідку за кожним головним розпорядником, в яку включені помісячні обсяги асигнувань за всіма бюджетними програмами та усі лімітні довідки.

Керуючись отриманою інформацією, головні розпорядники за участю розпорядників нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають плани асигнувань та подають їх для погодження структурним підрозділам Міністерства фінансів. Управління організації бюджетного процесу Міністерства фінансів зводить отримані від структурних підрозділів матеріали, вносить при необхідності корективи і подає розпис на затвердження Міністру фінансів. Після затвердження розпис Державного бюджету України передається до Рахункової палати, комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Державному казначейству України для здійснення подальших дій у процесі виконання державного бюджету за видатками.

У ході виконання державного бюджету розпис державного бюджету може корегуватись. До основних причин внесення змін до розпису відносяться:

1) необхідність перерозподілу видатків за економічною та програмною класифікацією;

2) прийняття нормативного акту про передачу повноважень на виконання функцій, надання послуг, на які затверджено бюджетне призначення, від одного головного розпорядника до іншого;

3) прийняття рішення про розподіл нерозподілених бюджетних асигнувань між головними розпорядниками;

4) необхідність внесення змін до розпису доходів, розпису фінансування або кредитування;

5) унесення змін до закону про Державний бюджет України.

Процедура доведення цих змін до розпорядників бюджетних коштів та одержувачів регламентована і здійснюється у такій послідовності:

1. Міністерство фінансів України надає Державному казначейству України довідку про зміни річного розпису асигнувань державного бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету. Зміни щодо зменшення планових показників можуть вноситись тільки у межах залишку невикористаних планових показників.

2. Державне казначейство відображає інформацію про зміни на відповідних рахунках та надає копії довідки головним розпорядникам.

3. Головні розпорядники протягом трьох робочих днів надають Державному казначейству реєстр змін розподілу показників зведених кошторисів, зведених планів асигнувань тощо та доводять зазначені зміни до розпорядників нижчого рівня, затверджують зміни до кошторисів, планів асигнувань загального фонду, планів спеціального фонду в установленому порядку.

Якщо за результатами місячного звіту про виконання загального фонду державного бюджету виявиться, що отриманих надходжень недостатньо для здійснення асигнувань відповідно до бюджетних призначень з урахуванням граничного рівня дефіциту, то Міністр фінансів приймає рішення про обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету. Державне казначейство у триденний термін повідомляє головних розпорядників про тимчасове обмеження асигнувань і проводить видатки з урахуванням цих обмежень.

Подальше обслуговування державного бюджету за видатками здійснюють органи Державного казначейства. Запровадження казначейської моделі касового виконання державного бюджету за видатками розпочалось у 1997 році. За цей час побудована чітка система та механізм управління касовим виконанням державного бюджету за видатками, який передбачає відкриття рахунків розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів у системі органів Державного казначейства, входження в СЕП НБУ, автоматизацію процесів доведення бюджетних асигнувань, розрахунково-касового обслуговування бюджетних установ тощо.

З метою удосконалення системи управління виконанням державного бюджету за видатками прийнято ряд нормативних актів, саме – «Порядок обслуговування державного бюджету за видатками», затверджений Наказом ДКУ від 25.05.2004 р. №89 зі змінами, внесеними Наказами ДКУ від 23.06.2006 р. №164, від 20.12.2006 р. №337, від 15.02.2007 р. №45, від 04.06.2007 р. №114. Цей порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства, розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування державного бюджету за видатками з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України.

Наступним документом, який забезпечує здійснення контролю органами Державного казначейства при прийнятті зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління ними є «Порядок обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України», затверджений Наказом ДКУ від 09.08.2004 р. №136 зі змінами і доповненнями згідно Наказів ДКУ від 21.03.2005 р. №50, від 23.06.2006 р. №165, від 10.04.2009р. №149.

Нормативні основи визначення потреби розпорядників бюджетних коштів в обсягах фінансування регламентуються «Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. №228.

Обслуговування державного бюджету за видатками органами Державного казначейства передбачає виконання ними функцій, наведених на рис. 6.2.

У процесі виконання цього комплексу робіт вирішуються наступні задачі:

– визначення потреби у бюджетних коштах та шляхів скорочення бюджетних витрат за рахунок передачі функції оплати платіжних доручень бюджетних установ територіальним органам Державного казначейства ;

– забезпечення постійного контролю за обігом позабюджетних коштів як складової частини державного бюджету;

• створення умов для ефективного використання тимчасово вільних бюджетних коштів на фінансовому ринку, для маневрування бюджетними коштами з метою покриття касових розривів;

• запровадження системи попереднього контролю з метою попередження порушень щодо використання бюджетних коштів;

• організація обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів з метою якісного планування ресурсного балансу;

– забезпечення ритмічності, своєчасності фінансування установ і організацій, які утримуються за рахунок бюджетних коштів.

Касове виконання державного бюджету за видатками здійснюється органами Державного казначейства у межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті, та надходжень на ЄКР шляхом проведення платежів на користь суб'єктів господарювання, які виконали роботи чи надали послуги розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів.