Питання для самоперевірки

1. Якими нормативно-правовими актами регламентується казначейське виконання місцевих бюджетів?

2. Дайте характеристику органів виконання місцевих бюджетів за доходами та видатками.

3. Поясніть мету виконання місцевих бюджетів за видатками.

4. Повноваження Державної казначейської служби України під час виконання місцевих бюджетів за доходами та видатками.

5. В чому відмінність загального та спеціального фондів місцевого бюджету.

6. Передумови та необхідність застосування системи електронних платежів Національного банку України.

7. Назвіть послідовність операцій з обробки платежів, що надійшли до місцевих бюджетів.

8. Назвіть джерела формування доходів місцевих бюджетів.

9. Охарактеризуйте напрямки виконання місцевих бюджетів за доходами.

10. Дайте характеристику видатків місцевого бюджету.

11. Визначте необхідність формування мережі розпорядників бюджетних коштів.

12. Відповідно до яких принципів здійснюється виконання видаткової частини місцевих бюджетів?

13. Визначте основні етапи виконання місцевих бюджетів за видатками.

14. Назвіть повноваження головних розпорядників бюджетних коштів під час виконання місцевих бюджетів за видатками.

15. Сутність та необхідність здійснення державних закупівель.

16. У якому порядку здійснюється процедура державних закупівель?

17. Як здійснюється розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів?

Тестові завдання:

1. Реалізація зваженої бюджетної політики органів місцевого самоврядування здійснюється під час:

1. складання проектів місцевих бюджетів;

2. виконання місцевих бюджетів;

3. затвердження звітів про виконання місцевих бюджетів;

4. всі перераховані відповіді правильні.

2. Річний розпис доходів місцевих бюджетів складають:

1. до затвердження місцевих бюджетів;

2. під час затвердження місцевих бюджетів;

3. після затвердження місцевих бюджетів;

4. на будь-якій стадії бюджетного процесу.

2. Якщо розпис місцевого бюджету не відповідає встановленим бюджетним призначенням:

1. фінансовий орган повертає його органу Казначейства на доопрацювання з супровідним листом, який містить обґрунтування щодо причини повернення;

2. орган Казначейства України повертає його фінансовому органу на доопрацювання з супровідним листом, який містить обґрунтування щодо причини повернення;

3. корегування здійснюється під час виконання місцевого бюджету, але не більше 15% від обсягу його доходів;

4. правильна відповідь відсутня.

2. Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів:

1. не підлягають подальшому перерозподілу та мають чітке цільове призначення;

2. підлягають подальшому перерозподілу та мають чітке цільове призначення;

3. підлягають подальшому перерозподілу та не мають чіткого цільового призначення;

4. не підлягають подальшому перерозподілу та не мають чіткого цільового призначення.

2. Головні розпорядники та розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня подають до органу Державного казначейства України мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів:

1. не пізніше ніж за 30 днів до початку бюджетного року;

2. протягом 15 днів після початку бюджетного року;

3. не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року;

4. протягом 30 днів після початку бюджетного року.

2. Розпорядники бюджетних коштів можуть брати зобов’язання:

1. у межах дозволених лімітів перевищення обсягів бюджетних асигнувань;

2. у межах передбачених обсягів бюджетних асигнувань;

3. у межах 15 % передбачених обсягів кошторисного фінансування;

4. розпорядники бюджетних коштів не мають права використовувати бюджетні асигнування.

2. Використання бюджетних коштів на погашення зобов’язань, що перевищують встановлені ліміти:

1. дозволено лише при наявності підтвердження органом Казначейства України;

2. дозволено в межах до 15 % загального фонду місцевого бюджету відповідного рівня;

3. дозволено в межах до 15 % спеціального фонду місцевого бюджету відповідного рівня;

4. заборонено відповідно до законодавства України.

2. Одержувачі коштів місцевого бюджету подають до органу Казначейства України:

1. фінансовий план надходження та витрачання бюджетних коштів;

2. план використання бюджетних коштів;

3. затверджений у місцевих фінансових органах кошторис бюджетної установи;

4. план доходів і видатків бюджетної установи.

2. В разі невикористання асигнувань протягом бюджетного періоду вони:

1. враховуються в наступних бюджетних періодах як додатковий резерв коштів;

2. накопичуються на окремому рахунку в органі Казначейства України і не враховуються в наступних бюджетних періодах;

3. анулюються і не враховуються в наступних бюджетних періодах;

4. залишаються в розпорядженні органів Казначейства України.

2. Перевірку відповідності мережі щодо розпорядників та одержувачів бюджетних коштів здійснюють:

1. Контрольно-ревізійне управління;

2. Державна податкова адміністрація;

3. Державна казначейська служба України;

4. Обласна державна адміністрація.

2. Серед основних напрямків виконання місцевих бюджетів за доходами можна виділити такі:

1. Операції за платежами до загального фонду місцевих бюджетів;

2. Операції за платежами до спеціального фонду місцевих бюджетів;

3. Операції за платежами, які розподіляються між рівнями місцевих бюджетів;

4. Всі перераховані відповіді правильні.

2. Витрати на оплату праці розпорядників бюджетних коштів враховуються в процесі формування бюджету та під час складання кошторису як:

1. постійні витрати, і розраховуються виходячи з штатного розпису та розміру посадових окладів.

2. змінні витрати, і розраховуються виходячи з штатного розпису та розміру посадових окладів.

3. нормативні витрати, і розраховуються виходячи з встановлених лімітів на оплату праці працівників бюджетної установи;

4. усі відповіді правильні.

2. Зміни мережі розпорядників бюджетних коштів у процесі виконання місцевих бюджетів:

1. заборонені законодавством України;

2. можуть виникати в разі потреби;

3. можуть виникати лише в результаті окремого наказу Державної казначейської служби України;

4. визначаються щорічно в Законі України «Про Державний бюджет України».

2. Визначення мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів здійснюється:

1. органом Казначейства України;

2. місцевим фінансовим органом;

3. головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів;

4. рішенням про місцевий бюджет.