Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
byudzhetnyy_menedzh_11.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

1.4. Складові бюджетного менеджменту

Бюджетний менеджмент як система управління бюджетними коштами і відносинами між учасниками бюджетного процесу спирається на певні підсистеми, наведені на рис. 1.9.

Слід зауважити, що виділення підсистем бюджетного менеджменту здійснено з урахуванням завдань, функцій та прийнятих форм регламентації бюджетного процесу.

Підсистема бюджетного прогнозування і планування охоплює комплекс управлінських дій, спрямованих на визначення доходів і видатків бюджетів усіх рівнів у процесі їх складання і затвердження з метою забезпечення реалізації завдань соціально-економічної політики на кожному етапі розвитку країни. Бюджетне планування базується на прогнозах доходів і видатків бюджетів, макроекономічних показників соціально-економічного розвитку країни, регіонів у майбутньому.

Таким чином, бюджетне прогнозування має ймовірний характер, враховує вплив поточної фінансової політики, оцінює дію внутрішніх і зовнішньоекономічних факторів на перспективні показники розвитку бюджетної сфери. Розробка бюджетних прогнозів підвищує якість бюджетного планування за рахунок визначення фінансових ризиків у майбутньому і створення умов для їх запобігання.

Підсистема виконання бюджетів розвивалась надзвичайно динамічно на принципово нових засадах у порівнянні з раніше діючою. В Україні здійснено перехід від банківської системи виконання бюджетів до казначейської. Впроваджені потужні інформаційні технології в процесом розподілу, доведення бюджетних коштів та контролю за їх цільовим використання. На якісно вищому рівні здійснюється взаємодія між органами виконавчої влади та розпорядниками і одержувачами бюджетних коштів усіх рівнів, що забезпечує ефективність використання бюджетних коштів, маневреність фінансових ресурсів у бюджетній сфері. Касовий метод виконання бюджетів органами державного казначейства України базується на принципі єдності каси, збалансованості доходів і витрат, поточного і попереднього контролю за рухом бюджетних коштів.

Підсистема обліку і звітності – складова управління бюджетними коштами. Вона фіксує їх стан, параметри, здійснює збір і накопичення даних про доходи і видатки бюджетів, розподіл коштів за напрямками використання, формує фінансову звітність. У результаті учасники бюджетного процесу мають достовірну змістовну інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень згідно своєї компетенції.

Методичні засади побудови бюджетного обліку дають можливість забезпечити єдність підходів щодо ведення бухгалтерського обліку виконання державного і місцевих бюджетів, прозорість руху коштів у процесі виконання бюджетів, а також здійснювати детальний і повний облік усіх операцій, пов'язаних з виконанням бюджетів. Таким чином, бюджетний облік реалізує функції нагляду, відображення, узагальнення, контролю за рахунок того, що всі операції по виконанню бюджетів у органах Державного казначейства України підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку. Фінансова звітність надає повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан виконання бюджетів.

Контроль як підсистема бюджетного менеджменту полягає у нагляді за процесами і об'єктами з метою перевірки їх відповідності стану, передбаченому законами, нормативними актами, планами тощо. Головною функцією фінансового контролю є забезпечення виконання бюджетів як за доходами, так і за видатками. На основі облікових даних і фінансової звітності проводяться заходи по усуненню порушень, а при необхідності вносяться зміни в основні параметри діяльності об'єктів перевірки. Завданнями фінансового контролю є перевірка:

  • складання і виконання бюджетів за доходами;

  • додержання фінансової дисципліни при виконанні бюджетів за видатками;

  • впровадження заходів щодо ліквідації виявлених порушень, скорочення видатків, забезпечення цільового використання бюджетних коштів, збереження державної власності.

Ефективність функціонування бюджетної системи, якість управління бюджетним процесом у значній мірі залежить від злагодженої співпраці всіх управлінських структур, які задіяні у бюджетному процесі. Підсистема органів управління бюджетами представлена посадовими особами та органами законодавчої і виконавчої влади, які наділені бюджетними повноваженнями як учасники бюджетного процесу. Наприклад, Верховна рада України приймає закон України про Державний бюджет на поточний рік, Президент України підписує закони, укази тощо. Відповідно до статті 42 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання державного бюджету України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням державного бюджету, координує діяльність учасників бюджетного процесу. Детально функції та обов'язки управлінських структур, задіяних у бюджетному процесі, будуть розглянуті у наступних розділах.

Підсистема органів управління бюджетами повинна відповідати низці вимог, а саме:

  • чітко окреслені повноваження і відповідальність за прийняті рішення;

  • підпорядкованість управлінських структур у ієрархічній системі влади;

  • наявність каналів зв'язку, передачі і обміну інформацією;

  • можливість координації і взаємодії різних структур при вирішенні єдиної задачі, досягнення єдиної мети;

  • оптимальність рівнів управління, кількісного складу управлінських структур.

Діяльність усіх учасників бюджетного процесу, їх повноваження, відповідальність регламентуються нормативно-правовими актами. Підсистема нормативно-правового забезпечення бюджетного менеджменту включає, перш за все, Конституцію України, Бюджетний кодекс України, Закон України про Державний бюджет на поточний рік. Конституція України визначає повноваження Президента України, Верховної Ради України, кабінету Міністрів України, органів місцевого самоврядування як учасників бюджетного процесу.

Нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є нормативно-правові акти кабінету Міністрів України; нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади; рішення органів АРК; місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Серед законодавчих актів особливе місце посідає Бюджетний кодекс України, який у комплексі поєднує і регламентує всі стадії бюджетного процесу і визначає загальні засади функціонування бюджетної системи. У ст. 1 цього документу вказується, що Бюджетним кодексом України регулюються правовідносини, що виникають у процесі складання розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Практичне втілення бюджетної політики здійснюється у ході прийняття та виконання закону України про Державний бюджет на відповідний рік.

Ефективність управлінських рішень у процесі розробки бюджетної політики, формування та виконання бюджетів у значній мірі визначається якістю інформаційного забезпечення. Змістовна, достовірна і оперативна інформаційна база є основою прийняття оптимальних управлінських рішень щодо використання бюджетних коштів. Основними завданнями підсистеми інформаційного забезпечення бюджетного менеджменту є:

  • формування каналів обміну інформацією між учасниками бюджетного процесу;

  • визначення змісту інформації, необхідної для різних рівнів бюджетних відносин та управлінських структур;

  • організація системи збору, обробки та форм представлення інформації;

  • впровадження сучасних інформаційних технологій обробки інформації, засобів її передачі у режимі реального часу.

До джерел інформації, яка використовується у бюджетному менеджменті на різних етапах бюджетного процесу, відносяться: макроекономічні показники соціально-економічного розвитку країни за звітні періоди та плани розвитку економіки, показники бюджетного обліку, які містяться у різноманітних формах фінансової звітності органів Державного казначейства України щодо виконання бюджетів за доходами і видатками, статистичні збірники соціально-економічних та демографічних показників тощо.

Для того, щоб учасники бюджетного процесу приймали рішення, спираючись на об'єктивні оцінки реальних фактів, інформаційна база повинна бути достовірною, змістовною, корисною, достатньою та своєчасною.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]